стрічка

Хочуть все, як у Польщі: що самоврядці з Горохівщини видивляються у Битівському повіті

22 Серпня 2019, 16:06
Голова міської ради Битова Ян Тредер й битівський бургомістр Ришард Силька з делегацією волинян 3264
Голова міської ради Битова Ян Тредер й битівський бургомістр Ришард Силька з делегацією волинян

Горохівський район ще у липні 2010 року підписав партнерську угоду про співпрацю з Битівським повітом Поморського воєводства Республіки Польща. Підписанню угоди передувало обговорення всіх пунктів, які передбачають співпрацю в галузях економіки, туризму, освіти, науки, культури і спорту. Особливий пункт у документі – обмін досвідом роботи органів місцевого самоврядування.

З того часу волиняни активно переймають досвід європейців. Спостерігають за успіхами заможних об’єднаних громад, вчаться ефективно керувати бюджетом, застосовують лайфхаки до реалій свого району і готуються до децентралізації. Кажуть, що не все вдається одразу, бо на глобальні зміни потрібні кошти, час і зміна свідомості людей. Та фундамент уже заклали.

НА ЗНАК ДРУЖБИ ЄВРОПЕЙЦІ ПОДАРУВАЛИ ПОЖЕЖНІ АВТОМОБІЛІ

Ідея налагодження дружніх стосунків Горохівщини з поляками належить тодішньому голові райради Ярославу Довгополову. У 2010 році він очолив делегацію, яка їздила до Битова підписувати угоду. До її складу входили керівниця відділу культури райдержадміністрації Діна Колесник, сільська голова Перемиля Надія Маселко, сільський голова Холонева Олександр Мартинов та керуючий справами виконавчого апарату райради Володимир Саєвич.

Наші земляки взяли участь у фестивалі «Битівська ватра» – кращі колективи і солісти Горохівщини та всієї Волині дарували свої виступи польським глядачам. Це були не перші виступи перед польською публікою. У 2008 році аматорський фольклорний колектив з Перемиля співав українські пісні жителям трьох гмін.

Тріо «Намистечко» і директорка Горохівської музичної школи Оксана Цехош з польськими партнерами. 2010 рік. Фестиваль «Битівська ватра»
Тріо «Намистечко» і директорка Горохівської музичної школи Оксана Цехош з польськими партнерами. 2010 рік. Фестиваль «Битівська ватра»

Після того, як угоду про співпрацю підписали Ярослав Довгополов і староста Битова Яцек Змуда-Требітовський, поляки подарували жителям Перемильської і Холонівської сільських рад два пожежних автомобілі. Польські ЗМІ широко та з позитивом висвітлили цю знакову подію. Знакову, тому що поляки вперше підписали угоду про співпрацю з країною, яка не є членом Європейського Союзу. 

2
Фото опублікували у газеті «Горохівський вісник» 17 липня 2010 року
Фото опублікували у газеті «Горохівський вісник» 17 липня 2010 року

Відтоді не обійшлося без перерв у спілкуванні Горохівщини і Битівського повіту. Відносини підтримував голова Холонівської сільської ради Олександр Мартинов, а коли головою райради став Тарас Щерблюк, ситуація стабілізувалася. Волиняни дотепер переймають досвід у поляків, підтримують дружні відносини і раз на рік відвідують партнерів. Думають і про залучення європейських інвестицій.

«З ПОЛЯКАМИ ПРИЄМНО СПІВПРАЦЮВАТИ, ВЧИТИСЯ І ВІДПОЧИВАТИ»

Голова райради Тарас Щерблюк розповів нам, що як тільки прийшов на посаду, одразу поновив дружню співпрацю з Битівським повітом. За його словами, у Битові завжди гостинно приймають представників Горохівщини. Одна поїздка зазвичай триває три дні. Остання відбулася цього року 12-14 липня – горохівчан запросили на День міста Битів.

Поляки забезпечують проживання, харчування, складають культурні чи навчальні програми. Наша сторона відповідає за доїзд – транспортом забезпечують небайдужі люди, а заправляє голова. Щоб доїхати до місця призначення, волинянам потрібно подолати близько тисячі кілометрів.

«Ми почали організовувати делегації: возити сільських голів на навчання, їздили з культурними програмами.  Відправляли наших дітей на відпочинок. Минулого року навчалися по децентралізації – їздили з сільськими головами по гмінах і переймали досвід, як у них розвиваються об’єднані громади. Ми побачили, як працює культура. Поїздками всі задоволені. Поляки до нас двічі приїжджали на День незалежності: дивилися, як на Горохівщині проходять заходи, їздили по закладах освіти», – говорить Тарас Щерблюк.

Візит польських партнерів із Поморського воєводства. Тарас Щерблюк - крайній справа
Візит польських партнерів із Поморського воєводства. Тарас Щерблюк - крайній справа

Представники району тісно спілкуються з українською діаспорою в Польщі.

«Саме у Битівському повіті найбільша українська діаспора. Вони дуже подібні до нас по менталітету, бо туди дуже багато наших переселили, коли відбувалася операція «Вісла». Це щирі, хороші люди, з якими приємно спілкуватися, співпрацювати і відпочивати», – описує європейських друзів голова районної ради.

Волинянам цікаво дивитися, як влаштоване місцеве самоврядування в Польщі.  Староста там – це посада, схожа на голову районної ради. Тільки обирають його не депутати, а люди.  Тарас Щерблюк каже, що у перспективі має бути щось подібне і в нас:

«Не буде адміністрації і районної ради, а буде одна структура. У них воно так і є. Має бути вибрана людина від місцевого самоврядування, а не від Президента. Обирають старосту тільки ті, хто живе в повіті. До прикладу, у нас так обирають мера. Коли відбувається сесія, то її проводить людина, яку депутати обрали на добровільних засадах. А ще там обмежена кількість чиновників, – розповідає голова райради.

У Горохівському районі здобутий у Європі досвід успішно застосовують. Тарас Щерблюк каже, що побачив, який гарний стадіон зробили у Битівському повіті. Нещодавно схожий відкрили і в Горохові. Також створили спортивну команду, яка бере участь у обласних змаганнях. Те, що можна було б втілити в плані децентралізації, у районі поки не можуть, бо не врегульовані законодавством деякі моменти.

Оновлений спортмайданчик у Горохові
Оновлений спортмайданчик у Горохові

«У них сама собою цікава система децентралізації. Там громади в принципі відповідають за все: землі, водно-болотний фонд. У них є первинки, школи І-ІІ ступеня на місцях. Багато коштів дає Європейський Союз і реформи у них проведені давно. А нам надходять копійки – два-три мільйони. У польських колег трішки інший підхід. Ми багато що хотіли б запровадити, але не можемо», – каже Тарас Щерблюк.  

За його словами, співпраця з Битівським повітом має продовжуватись.

«Нам цікаво буде подивитися на інші напрацювання поляків в галузі культури, медицини, освіти тощо. Республіка Польща в рази багатша від нашої і багато досвіду ми переймаємо. Ми проговорюємо з ними деякі моменти співпраці, щоб це було економічно вигідно Горохівському району. Можливо, це буде залучення інвестицій, бізнесу. Домовилися, що взимку приїдемо до них обговорити це питання», – ділиться планами на майбутнє голова райради.

ВЧИТИСЯ У БАГАТШИХ І УСПІШНІШИХ

У Холонівській сільській раді, яка найактивніше включилася у спілкування з Битівським повітом, вже знають, що таке Європа. Потрохи міняється свідомість людей і ставлення до децентралізації.

Ми поспілкувалися з головою Холонівської сільської ради Олександром Мартиновим і розпитали, який досвід, здобутий у Польщі, йому знадобився. Нагадаємо, до сільради входять Старостав і Холонів. Очільник каже, що волинянам було цікаво подивитися, як живуть громади в Європі:

«Два роки тому Тарас Щерблюк возив сільських голів на триденне навчання. Там розказували про особливості місцевого самоврядування. Дивилися, як у громадах влаштований водогін, як вони збирають тверді побутові відходи, як каналізацію зробили. Там бюджети великі – громади оперують мільйонами. Нам, порівняно з ними, дають мізер. Загалом дуже багато пізнавальної інформації сільські голови дізналися і взяли для себе».

Делегація волинян у Битівському повіті. Олександр Мартинов - перший зліва
Делегація волинян у Битівському повіті. Олександр Мартинов - перший зліва

Завдяки закордонному досвіду на території Холонівської сільради покращився стан комунальних послуг. Люди не викидають сміття будь-де, а вже знають, що його потрібно збирати в одному місці. Проте законного сміттєзвалища, на жаль, немає.

«Стараємося робити все, як у Польщі. Узбіччя у нас тепер чисті. Думаю, що пора почати сортувати сміття. Але для початку варто було б закупити хоча б контейнери для роздільного збору відходів, а на це потрібні величезні гроші. Сподіваюся, що в моєму селі люди не розбиратимуть контейнери і не здаватимуть на металолом. За останні роки помічаю, що місцеві жителі вже готові до цього і розуміють, що сортування просто необхідне. Треба почати з себе і показати приклад», – розповідає Олександр Мартинов.

У Холонівській сільраді намагаються робити все власними силами. Навіть ремонтувати дороги, тому що акти виконаних робіт коштують в два рази більше, ніж сам асфальт.  Зробили і зовнішнє освітлення – поставили економні лампочки. Проте вони раз в один-два роки перегоряють через нестабільну напругу. Аби притягти когось до відповідальності, потрібно пройти не один суд.

Холонівська сільська рада. Фото ілюстративне
Холонівська сільська рада. Фото ілюстративне

Ідей для покращення життя громади в Олександра Мартинова багато, але потрібні кошти і децентралізація, щоб усе втілити. Він сподівається, що через деякий час свідомість місцевих жителів зміниться і вони теж захочуть об’єднатися.

«Я вже десять років їжджу в Польщу і вивчив питання. Не так то й легко бідному селу об’єднатися з багатшими. Кожне село хоче створити собі ОТГ, але я дивлюся практично – треба перш за все враховувати фінансові можливості. Бачу своє село приєднаним тільки до Горохова. Від нас до міста – всього чотири кілометри», – ділиться планами на майбутнє голова Холонівської сільради.

Олександр Мартинов побачив, що у Польщі об’єднуються по 30-40 громад, але кількість населення там дуже мала. У нас – навпаки:

«Якщо в них, наприклад, об’єдналися 32 села, загальна кількість мешканців буде приблизно три з половиною тисячі. А якщо в нас 32 села об’єднаються, буде мінімум 32 тисячі населення. У Польщі більше дивляться на те, щоб кількість населення була в межах трьох тисяч, бо це для них найоптимальніший варіант», – каже голова.

Він вважає, що треба давати громадам гроші до завершення процесу об’єднання, а не після. Чим більше людей живе на території ОТГ, тим більше коштів на неї мають виділяти. У Польщі – інша система оподаткування, наприклад, поляк платить навіть за те, що утримує вдома собаку.

«У Польщі сільський голова не буде ходити і кричати кожному, що треба прибрати сміття чи лампочку вкрутити. Там є відповідальні за це люди, їм дуже допомагають місцеві депутати. А у нас зазвичай усі просяться в сільську раду, а робити нічого не хочуть. Якщо щось треба вирішити, то дружно і показати приклад самому, а решта повинна підтримати, або хоча б не заважати», – підсумував Олександр Мартинов.

Голова міської ради Битова Ян Тредер й битівський бургомістр Ришард Силька з делегацією волинян
Голова міської ради Битова Ян Тредер й битівський бургомістр Ришард Силька з делегацією волинян

ПОЛЯКИ ПИШАЮТЬСЯ СВОЄЮ КУЛЬТУРОЮ

У Битівському повіті приділяють багато часу та сил підготовці культурних заходів, спрямовують на культуру і спорт колосальні кошти. Про це дізналася директорка Горохівської музичної школи Оксана Цехош під час численних поїздок до західних сусідів. Вона розповіла про поїздку до Польщі, яка відбулася 12-14 липня.

Делегеція від Горохівського району цього разу складалася з семи чоловік: Оксани Цехош, її заступниці Маріє Лотвін (викладачки фортепіано), голови Холонівської сільради Олександра Мартинова, заввідділа Наталії Батко (також викладачки фортепіано), директора Горохівського будинку культури Тараса Гриба, його методиста Юрія Романюка, музиканта Олександра Шепшелея.


Оксана Цехош каже, що поляки запросили делегацію з Волині на День міста Битів і святкування виглядало просто вражаюче.

«Ми з колективом кілька років тому побували на фестивалі  «Битівська ватра». А цьогоріч поляки надіслали запрошення на День міста. Було все дуже гарно, бо вони до того ретельно готувалися. Нас запросили у замок, де проходила урочиста імпреза. Олександр Мартинов подарував старості картину з бурштину. А ми заспівали волинський гімн «Волинь моя», виконали пісню про Україну і привітали громаду Битова від Горохова зі святом», – розповідає директорка Горохівської музичної школи.

Олександр Мартинов вручає картину з бурштину
Олександр Мартинов вручає картину з бурштину

Заради гостей поляки навіть змінили регламент, аби наші діячі культури змогли привітати громаду з Днем міста. Потім їх запросили на урочистий фуршет:

«Ми там з ними і польських пісень поспівали, бо знали слова. Це був зворушливий момент для поляків. Все решта теж дуже гарно пройшло. Ввечері влаштували масові гуляння, концерт, каруселі – все так, як ми проводимо», – пригадує Оксана Цехош.

Делегації з Горохівщини поляки організували все – переїзди, харчування, поселення в готелі. Кожен день був розписаний по годинах. У перший день візиту показали будинок культури в Битові. Він у них називається культурний центр. Там зробили все дуже мобільно – в одному місці і культура, і спорт, і розваги. Збоку стоять крісла, є сцена. Треба спортом займатися – розставили начиння і тренуються, треба концерт подивитися – поставили стільці.

На другий день волинян відвезли на відкриття стадіону. Поляки вклали в нього приблизно три мільйони злотих, які дав Євросоюз. На відкритті традиційно звітували, скільки коштів на що потратили.

«Поляки приділяють велику увагу спорту. Нас завезли на змагання з тріатлону і ми побачили, як змагаються на гребці на байдарках, велосипедисти та бігуни. Це спортивна нація – усі з вигляду здорові і підтягнуті», – розповідає Оксана Цехош.

Змагання на оновленому стадіоні
Змагання на оновленому стадіоні

Третього дня показували, як живуть об’єднані громади. Поляки дуже хизуються своєю пожежною допомогою – у них хороші машини. На це також дав кошти Європейський Союз. Цікаво, що люди, коли чують пожежну сирену, добровільно збігаються допомагати. Якщо сталася пожежа чи аварія, то ліквідують її жителі громади на добровільних засадах. За словами Оксани Цехош, у поляків досконала і техніка, і обладнання. Вони цим дуже пишаються, бо самі себе обслуговують.

Шанують у Битівському повіті і свою культуру. У них є поселення кашубів – це західнослов’янський народ, який проживає на північному заході Польщі. Волиняни вже були там і могли побачити, як живе ця етнічна група. Оксана Цехош каже, що вони схожі на гуцулів і мають унікальну культуру. Кашубів дуже шанують у Польщі і навіть у День міста Битова згадували їх. Цікаво, що серед кашубів дуже багато українців. На святкуванні вони навіть могли зрозуміти, про що співають волиняни і спілкувалися українською.

Поїздка до Битівського повіту сподобалася українській делегації і кожен звідти почерпнув щось для себе. Горохівчани сподіваються, що і далі здобуватимуть знання у Європі. Кажуть, що вчитися треба у сильніших і багатших, щоб з часом і собі стати такими.

Світлана КИРИЛОВА
 

  

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024