Смарагдова мережа: інвестиція, яка принесе стовідсотковий дохід

Коли ви чуєте словосполучення «смарагдова мережа», то, швидше за все, уявляєте щось дороге. Справді, в цю мережу включені об'єкти, які мають непересічну цінність. Щоправда, мова йде не про дорогоцінні камені, а про різноманітність флори і фауни.

У 1979 році європейські політики зустрілися в Берні і підписали конвенцію, метою якої було захистити різноманіття дикої природи. У той час Європа вже стала забувати про важкі повоєнні роки і почала досягати суспільства добробуту. У європейців були всі необхідні для комфортного життя дари цивілізації – машини, квартири, театри, магазини.

Тоді ж жителі Європи стали помічати, що з усім знайденим добробутом вони раптом почали втрачати те, що неможливо буде купити або відновити за короткий час. Стали зникати ліси, йти геть звірі, пропадати рослини. Загалом, європейці серйозно занепокоїлися про те, як зберегти ці самі «вічні цінності». 

Читайте також: Хижі рослини, незвичні тварини та сховані озера: чим дивує міжнародне болото на Маневиччині

Коли ми приїжджаємо в інші країни і мова заходить про наші ліси, річки і озера, то завжди хочеться похвалитися. Розповісти про те, яка у нас чудова природа. Щоб зберегти її як європейське надбання в 1998 році була створена мережа охоронюваних природних територій, що отримала назву «Смарагдова» (Emerald Network).

Смарагдова мережа не єдине об'єднання природоохоронних територій в Європі. Є ще великий проєкт Natura 2000. Зате тільки «мережа» має транскордонний статус. Тобто намагається захистити ліси, водойми, луки та інші місця проживання рідкісних тварин і рослин, розташовані як в Євросоюзі, так і за його межами.

І в цьому її перевага. Тому що для природи кордонів не існує. Ведмеді, вовки і лосі відчувають себе вдома незалежно від країни. Птахи відлітають на зимівлю без віз і паспортів. Та й рослини розселяються, що не дивлячись на різні урядові угоди.

Читайте також: Чи є насправді «згоранський ведмідь» та чому шукають його сліди

Україна приєдналася до Бернської конвенції 29 жовтня 1996 року. У 2011 році в країні провели аналіз територій, які відповідають статусу включення до складу Смарагдової мережі. У 2013 році в неї увійшло 153 території. 

На сьогодні Смарагдова мережа в Україні становить 377 територій, які займають загальну площу у 8 мільйонів гектарів. Це і ліси, і заплави річок, і степи, і морські узбережжя, і навіть ділянки цілих акваторій.

На території Волинської області до Смарагдової мережі України увійшло 13 об'єктів площею понад 248 тисяч гектарів.

Читайте також: Смарагдова павутина: які природні об'єкти Волині посилено охоронятимуть

У перспективі будь-яке середовище проживання (біотоп), яка важлива для збереження рідкісних видів і біорізноманіття, може увійти в Ізумрудну мережу. Щоб конкретизувати цю значущість, вчені сформулювали кілька критеріїв.

У першу чергу це території важливі для збереження видів, що зникають. Також в мережу включені території з високим рівнем біорізноманіття, що робить їх особливо цінними з точки зору екології. Включають в проєкт і місця, які є унікальними природними комплексами, або ж є особливо важливими для міграційних видів.

Виходить, що Смарагдова мережа – це таке намисто з дивовижних місць, де природа все ще збереглася у своєму різноманітті.

У Смарагдової мережі України є свій власний сайт, на якому, наприклад, можна подивитися, які чудові природні місця знаходяться у вашій області. Правда, на карті, яка знаходиться на сайті, інформації представлено небагато. 

Кожна територія позначена тільки своїм ідентифікаційним номером. Тому доведеться користуватися додатковими таблицями або добре знати природоохоронні території свого краю, щоб зрозуміти: UA0000044 – це Цуманська пуща, а UA0000023 – це Рівненський природний заповідник.

Читайте також: Мандрувати за птахами: як у Цуманській пущі розвивають бьордвочінг

Для закріплення статусу Смарагдової мережі на законодавчому рівні в грудні 2020 на Раду на розгляд був представлений «Закон про территорії Смарагдової мережі». Однак в липні 2021 року його повернули на доопрацювання.

Читайте також: Хто з нардепів за чисте повітря, а хто за олігархів: аналізуємо голосування у Верховній Раді

Як розповідає Єгор Гриник, біолог, представник громадського об'єднання «Українська природоохорони група», яка і займається розвитком Смарагдової мережі в Україні, за домовленістю з ЄС цей закон необхідно було прийняти ще в 2019 році. 

Однак у природоохоронної ініціативи знайшлися противники, які вважають, що розвиток Смарагдової мережі може створити проблеми для бізнесу. Мовляв, буде більше екологічних експертиз, пильніше почнуть підходити до питань впливу виробництв на навколишнє середовище. Безкарно користуватися природними ресурсами вже не вийде, доведеться задуматися про те, як роботи впливають на природу.

Як зазначає еколог, всі ці побоювання наочно показують, чиї інтереси хоче задовольнити бізнес – свої власні або суспільства. В Євросоюзі мережа Natura 2000 займає 18% територій, і ніхто не скаржиться. Це не заважає це європейським бізнесменам підвищувати рівень добробуту як свій, так і суспільства. І навіть допомагає, надаючи 4.4 мільйона робочих місць і дозволяючи заробити понад 200 мільярдів євро на екосистемних послугах.

Читайте також: Болото під охороною: як заплава річки Стир потрапила у Смарагдову мережу Європи

Але вибору приймати чи не приймати закон про Смарагдової мережі в Україні немає. Ми ратифікували Бернської конвенції, яка зобов'язує нас захищати рідкісні рослини і тварин. Крім того, шлях євроінтеграції неможливо уявити без екології. Європа вибрала Зелений курс і не планує звертати з нього.

Читайте також: Диміти не модно: що таке Зелений курс Євросоюзу і як він вплине на наше життя

Як відзначають розробники закону, визнання на правовому рівні Смарагдової мережі ніяк не відіб'ється на статусі землекористувачів. Вони не відчують жодних особливих змін, хіба що доведеться з більшою уважністю поставитися до того, як бізнес впливає на навколишнє середовище. Тобто не копати і не сіяти на заповідних територіях.

Не варто забувати, що все це робиться не для того, щоб не давати людям заробити. «Червоно книжників» зберігають не тільки тому, що їх шкода, але і тому, що вони сприяють збереженню біорізноманіття.

Читайте також: Світязький вугор: від базарних прилавків до сторінок Червоної книги

Кожен бізнесмен знає, що в добре організованій справі немає зайвих елементів. Та й вкладати всі кошти в один проєкт не можна. Краще «диверсифікувати», тобто «урізноманітнити» свої вкладення, інвестуючи в найбільш стійку справу.

Всі ці закони бізнесу – закони природи. Якщо ми допустимо зникнення одного виду, то це може привести до зміни всієї навколишнього середовища. Якщо в середовищі розвинене біорізноманіття, тобто природа «диверсифікувала» свої вкладення, то вона швидше впорається з виниклими проблемами. А якщо не впорається, то постраждаємо і ми. Адже всі ми живемо, п'ємо, дихаємо тим, що дає нам ця планета.

Читайте також: Болото на вагу золота: чому важливо зберегти Прип'ятське Полісся

Так що нерозумно витрачати даремно ті вічні цінності, які світ подарував нам. Не треба бути професійним екологом, щоб зрозуміти: хто вкладає в природу – той виграє. У цього «бізнесу» найдовша історія успіху і найщедріші дивіденди.

Олексій ОВЧИННІКОВ

Фото Олесі САЄНКО