Стерилізація та пошук господаря: як у Мукачеві регулюють чисельність безпритульних тварин

Комунальне підприємство, яке опікується безпритульними собаками діє в Мукачеві ще з 2013 року. За роки на вулицях міста працівники підібрали понад півтори тисячі безпритульних собак. Головна задача центру – це створення комфортних умов для людей і регуляція чисельності безпритульних тварин. Ну а для самих чотирилапих — знайти господарів. 

Район.Мукачево поспілкувалось з директоркою Мукачівського міського комунального підприємства  «Центр контролю за тваринами» Єрмілою  Кость.

– Коли виник «Центр контролю за тваринами» і як раніше регулювали чисельність  безпритульних собак?  

– Усі мукачівці, мабуть, пам'ятають, як раніше відбувалась регуляція чисельності собак у містах, в тому числі й в нашому. Тварин відловлювали, і яка доля їх чекала надалі, усім було зрозуміло. 

Я завжди шкодувала безпритульних тварин, підгодовувала, допомагала. І, врешті-решт, я разом з такими ж любителями тварин, як сама, створила зоозахисну громадську організацію – благодійний фонд «Лакі». Ми дуже хотіли змінити підходи до регуляції бездомних тварин у місті. І нам це вдалось. 

Ще 20 років тому на околиці міста існував притулок для тварин. У 2012 році я почала працювати там майстром. А вже у 2013 році Мукачівська міська рада створила на базі цього прихистку комунальне підприємство «Центр контролю за тваринами». І почалась робота по масовій стерилізації собак. 

Буквально за рік нам вдалось припинити масове збільшення бродячих собак. Частину тварин нам вдавалось прилаштовувати у родини.

За кілька років у притулку побудували будиночок для робітників, а сама територія збільшилась на 8 соток, також її огородили. На зоні вигулу добудували три літніх вольєри й два для цуценят. 

– У чому полягає ідея стерилізації?

– Ідея стерилізації полягає у тому, щоби максимально зменшити рівень відтворення популяції за рахунок народжуваності, а це надалі призведе до згасання і зникнення популяції шляхом природної смертності 

Приріст чисельності безпритульних тварин відбувається за рахунок народжуваності безпритульних та хатніх тварин, імміграції, а зменшення – за рахунок смертності та еміграції.

Зовсім недоцільно застосовувати не гуманні способи регулювання чисельності безпритульних тварин, вони малоефективні та шкідливі.

– Звідки тварини потрапляють у притулок?

– Найбільша частина тварин, які  потрапляють в притулок, – це ті, яких викидають самі ж власники. Лише за минулий тиждень таких тварин було сім. А нещодавно в мережі з'явилось відео, на якому видно, як чоловік вийшов з автівки, виніс звідти двох цуценят і залишив їх просто під ворота на вулиці Суворова. І такі ситуації непоодинокі. 

Дуже часто люди просто залишають свої домашніх улюбленців, тому що вони стають їм непотрібні.

Останнім часом проблемою поповнення лав безпритульних тварин стають домашні тварини, що мають власників, але регулярно знаходяться на самовигулі. Як правило, такі тварини не стерилізовані, оскільки власники не готові оплачувати такі операції й закон цього не вимагає.

– Яких саме тварин ви забираєте до притулку, адже по районах можна побачити тварин, які вільно гуляють?

– У Мукачеві безпритульні тварини – це лише ті, які ми самі залишили по районах. Точну кількість назвати важко. Якщо приблизно, то таких тварин близько ста. Але цифра постійно варіюється. 

Фактично, місто – це кормова база для собак. Якщо з міста забрати усіх тварин, то воно заповниться тими, які живуть по цілому району, в лісах, посадках. А вже у цих собак може бути контакт з дикими тваринами й існує велика загроза, що вони перенесуть сказ у місто. До того ж ці тварини несоціальні. Тому вони можуть бути агресивні й навіть покусати людей.

Тобто це непродуктивні тварини, які охороняють свою територію й перешкоджають проникненню на неї чужаків. Простерилізовані тварини більше не збирають зграї під час «весільного» періоду, цей інстинкт в них вже відсутній.  

До того ж ми залишаємо тварин по районах, у яких є так звані опікуни, які свідомо беруть на себе цю роль. Вони про тварин піклуються. Переважно це бабусі чи дідусі, які тварин підгодовують і в разі чого можуть нам зателефонувати.

Часто я забираю собак додому. Оскільки вільного місця в вольєрах вже фактично немає. Зараз в мене на перетримці 14 собак і ще дві кішки. 

– Чи ведеться облік тварин і як ви їх ідентифікуєте?

– Кожна тварина, яка вже побувала в нашому центрі має бирку на вусі. Це візуальна ознака, що вона облікована, її номер є в спеціальній базі, вона щеплена та стерилізована. 

А до притулку потрапляють тварини, які починають створювати якусь проблему. Приміром, проявляють агресію. Якщо ці собаки колись мали господарів, вони можуть поводитись агресивно до чужих людей, ніби охороняючи подвір'я.

Минулого тижня ми відловили з центру міста самку, поруч з якою гуляли вісім собак. Це було справжнє собаче весілля. Ми завжди реагуємо на такі випадки. Обов'язково забираємо до притулку і цуценят.

Адже залишати їх на вулиці небезпечно. Також забираємо хворих тварин або, скажімо, якщо собаку збила машина. Багато в притулку стареньких тварин, які вже доживають свій вік і випускати їх на вулиці просто не можна. 

– Як часто вам вдається прилаштувати тварину в добрі руки й наскільки це важко?

– Ми це робимо це і через соцмережі, інколи звертаються самі люди. Також ми виносимо щонеділі цуценят на ринок Гід і роздаємо в добрі руки. 

Найбільше обурює людська безвідповідальність. Ми завжди маємо пам'ятати, що ми відповідальні за тих, кого приручили. Це істина усім відома. 

Люди нерідко тварин викидають, є навіть випадки коли над тваринами знущаються. Також буває, коли людина купує цуценя, не знаючи, якої породи собака. А коли тварина виростає, люди розуміють, що така велика собака їм не підходить. Перш ніж завести домашнього улюбленця, господар повинен вивчити характер породи.

Потрібно розуміти, яка саме собака вам потрібна: мисливська чи собака-охоронець. Є випадки, коли тварин дарують, це також погана практика. Адже деяким людям, такий подарунок був зовсім непотрібний. Тож такі тварини також нерідко опиняються на вулиці. 

– Яка  ситуація з кішками?

– Безпритульних кішок останнім часом в місті стало дуже багато. Пов'язано це і з тим, що зменшилась кількість собак, тож природний відбір, як фактор саморегуляції перестав існувати. Так само як і собак, люди нерідко викидають кошенят на вулицю. Кидають у пакети – і далі на смітник.

Якщо кошенята ще сліпі, вижити у них шансів немає. Ці тварини приречені. Днями в центрі міста знайшли четверо кошенят, яким від народження пару-трійко днів. В кошеняток ще не відкрились очі.  

Малеча потрапила в «Центр контролю за тваринами», який своєю чергою звернувся в соціальну групу «Допоможемо безпритульним тваринам» щодо допомоги з пошуку лактуючої киці. Диво сталось, киця знайшлась й прийняла кошенят.

– Які плани на майбутнє?

– Минулого року ми брали участь у конкурсі «Бюджет громадських ініціатив». Наш проєкт – це будівництво стерилізаційної клініки та адопції тварин. Адопція, або іншими словами прилаштування, – це одне із наших основних завдань. 

Наш проєкт зайняв лише п'яте місце, однак, як нам пообіцяли в Мукачівській міській раді, усі проєкти будуть реалізовані. Тобто, вже в цьому році планують розпочати будівництво нового стерилізаційного центру на території громади.

Місце під будівництво вже виділили. Якщо все буде зроблено, як заплановано,  то проблема з безпритульними тваринами буде вирішуватись набагато швидше. Є вже макет майбутнього центру. Починатись будівництво буде вже наступного тижня. 

Схожий заклад на Закарпатті нещодавно відкрили у Виноградові. Але в нас буде дещо інший підхід. В центрі адопції, який планують побудувати, будуть передбачені умови й для кішок. Ми їх, так само як і собак, плануємо стерилізувати. 

Ми хочемо вирішити ситуацію з усіма безпритульними тваринами в місті. Головна задача нашого центру – це створення комфортних умов для людей і регуляція чисельності безпритульних тварин. Але ми лише за те, щоб робити це тільки гуманними методами.