РАЙОН.IN.UA
Директорка «Луцького зоопарку» Людмила Денисенко
Директорка «Луцького зоопарку» Людмила Денисенко

«Відкритість і співпраця завжди дають результат», – очільниця Луцького зоопарку

13:01 09.05.2019
1334

«Луцький зоопарк» суттєво змінився після втілення проекту Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна.

Директорка «Луцького зоопарку» Людмила Денисенко ще з 10 класу у школі допомагала тваринам зоопарку, приносила сухарі, у студентські роки приводила одногрупників у звіринець. Після закінчення університету вона пішла працювати в «Луцький зоопарк». Людмила Денисенко усміхається і каже, що без перебільшення більшу половину свого життя провела в зоопарку.

– Пані Людмило, з якими викликами ви зіткнулися, коли обійняли посаду директора «Луцького зоопарку»?

– Коли я прийшла на роботу після завершення навчання в університеті, то виклик був взагалі покращити життя тваринам, зробити все належне, щоб «Луцький зоопарк» співпрацював з іншими колегами. Абсолютно інші були виклики, коли уже очолила це підприємство і воно було в не найкращому тоді і вигляді, і історії про зоопарк, про те, що тут був занепад, і про те, що тут не було кваліфікованих працівників, і про те, що самі лучани почали обминати зоопарк, майже всі їздили до колег в Рівненську область. Я його завжди любила. Я це буду повторювати. Я його любила з першого дня, коли переступила поріг.

Луцьк дуже довго відставав у представленні екзотичних тварин. У нас досить довго не було приматів. На той момент, коли я очолила це підприємство, то були лише тварини, притаманні нашому регіону або Україні загалом. І, звичайно, коли уже очолила зоопарк, то треба було вирішувати проблему навчити самих містян любити зоопарк.

– Як ви нині справляєтесь з тими проблемами й звданнями, які стоять перед зоопарком?

– На зміну тих проблем, які треба було вирішити тоді, з’явились нові. Уже зараз «Луцький зоопарк» люблять. Луцький зоопарк є візитівкою міста. Ми за останніми туристичними дослідженнями займаємо друге місце після відвідин замку Любарта. До нас щороку долучається все більше відвідувачів. Це завдяки тому, що підприємство розростається, розвивається, дивує цікавинками, що ми не стоїмо на місці.

Разом з тим з’являються нові виклики і проблеми. Тому що планка піднята і, однозначно, її не можна опускати. Раніше, коли зоопарк відвідували, пробігали одне коло, тому що тварини по колу були розставлені, і виходили. Мені так хотілося, щоб люди тут залишалися, щоб вони могли відпочити, тому що термін перебування на території зоопарку вхідним квитком необмежений. В принципі, цього ми вже досягнули. У нас є постійні відвідувачі, люди, які приходять майже кожен день до зоопарку. У них є пільгове відвідування. Вони проводять час сім’ями. Я думаю, що це досить хороший показник.

Однозначно, в нас адміністративний персонал лишається в найгірших умовах. У нас пічне опалення лишилось. Є невеличка хатинка, де люди працюють з пічним опалення. Звичайно, моя мрія – дати комфортні умови всім працівникам.

Однією з мрій є побудова адміністративного корпусу. Дуже хочу, щоб там на першому поверсі був тераріум, тому що лучани обділені у такому виді тварин, щоб подивитися, поспостерігати за ними, треба їхати до рівненського зоопарку. Однією з мрій лишається така зала, де зможуть проводити уроки вчителі біології луцьких шкіл, можливо, якісь семінари серед учителів біології. Тому що найкраще розказувати про природу чи тварин на тому місці, де ви можете долучитися, доторкнутися. Ну і ще одна мрія – це, звичайно, територія. Наразі нам уже обіцяють добавити два гектара до Луцького зоопарку, тому що ми вже починаємо тут трішечки «задихатися» на цій території. Якщо ще два гектара додадуть, більше відвідувачів ми зможемо залучити до зоопарку, зможемо провести тематичні свята чи неординарні акції.

– Розкажіть про проект Програми транскордонного співробітництва ПольщаБілорусь-Україна на 2007–2013. Як його втілили в життя?

– Проект – це заслуга командної роботи виконавчого комітету Луцької міської ради і зоопарку. Це, звичайно, була фінансова допомога, тому що так склалося, що «Луцький зоопарк» – це перший зоопарк в Україні, який потрапляє після перетину кордону іноземним гостям і в такому вигляді, як він був, звичайно, не було чим пишатися і що показувати. Однозначно, не могла та кількість працівників, яка була, обслуговувати ті будівлі. - Проект передбачав створення нових робочих місць, залучення додаткових відвідувачів і витрати на утримання споруд зоопарку. Зараз з гордістю можемо сказати, що ми навіть перевищили очікування, тому що ніхто, ми на той момент не думали, що нам не місто буде давати на це гроші, а це вже підприємство за власні зароблені кошти зможе будувати вольєри. Ми щороку будуємо від трьох до п’яти нових експозицій. Це означає розвиток, додаткове залучення відвідувачів, нові експозиції, нові тварини… А на нових тварин з цікавістю йдуть відвідувачі.

– Як відбувалася реконструкція зоопарку?

– Реконструкція зоопарку – це взагалі унікально на той рік і на той період було, тому що зоопарк – це не будівельний майданчик. Тварини мають мати догляд, медичне обслуговування, ми маємо для них мінімізувати стрес. Були такі дні, що було близько двохсот людей на території зоопарку, багато техніки. У прямому сенсі цього слова зоопарк перекроїли. Два великі об’єкти, які побудували – це містечко для левів і містечко для ведмедів, насправді, є дуже європейські. Коли я була в багатьох зоопарках Європи, помітила, що ми зібрали найкраще у своїх об’єктах. Реконструкція відбулась за десять місяців. Звичайно, лучанам було цікаво. На день відкриття нас відвідала місячна кількість відвідувачів.

– Як ви співпрацюєте з європейськими колегами?

– Ми співпрацюємо з колегами із зоопарків Польщі, Чехії, Литви. Ця співпраця почалася після відкриття оновленого зоопарку. Тоді вперше приїхали до Луцька директори інших зоопарків. Тому що для більшості з них це було дивиною, що в Луцьку є зоопарк, не зважаючи на те, що нам сорок років.- Після 2015 року нас прийняли в українську асоціацію зоопарків. Луцький зоопарк є повноправним членом цієї асоціації.

Другим нашим кроком було – увійти в єдину систему зоопарків світу. Вона називається Species360, куди входять близько 650 зоопарків світу і ведеться обмін колекціями тварин. До нас завдяки цій системі привезли сурікатів з Варшави по обміну і з «Ризького зоопарку» до нас привезли мавпу-патас. Їдучи у поїздки за кордон, ми шукаємо такі міста, щоб були зоопарки. Приїжджаємо, надихаємося, дивимося, як закордонні зоопарки розвиваються. Я приїжджаю сюди з дуже багатьма ідеями. Я розумію, що ми на правильному шляху. Тому що вперше, коли я побачила в зоопарку у Вроцлаві поєднання квітів і тварин, то зрозуміла, що підсвідомо ми все-таки рухалися правильно і це треба лише розвивати.

– Хто ваші відвідувачі?

– Основні наші відвідувачі – це сім’ї. Це, зазвичай, молоді сім’ї з дітками. Туристам теж цікавий наш зоопарк. До нас два роки тому вперше приїхав колега з норвезького зоопарку, який по інтернету просто подивився, що в Луцьку є зоопарк і вирішив відвідати. З Вроцлава і з Риги мають приїхати колеги, тому що ми співпрацюємо. Щодо туристів, то такі туристи, дійсно, зазвичай, відвідують після замку наш зоопарк. У нас донедавна була англомовна екскурсовод. До реконструкції зоопарк для іноземців – це була закрита територія, а зараз уже ми можемо у себе приймати і таких відвідувачів.

– Як ви налагоджуєте зв'язок з відвідувачами?

– Для немісцевих туристів є екскурсійне забезпечення. Вкінці ми презентуємо, як популяризацію зоопарку, календарі. Вже третій рік поспіль луцький зоопарк випускає календарі з тваринами, які є в нашому зоопарку. Це слугує своєрідною рекламою. Також дуже тісна співпраця стала з туристичними фірмами, зокрема, міст Ковель і Володимир-Волинський. Львівські туристичні фірми долучилися, які вже включають у свої туристичні програми «Луцький зоопарк». Співпраця з відвідувачами є постійною. У нас робота некабінетна в усіх. Ми всі є на території зоопарку.

Ми відповідаємо на запитання людей про тварин або робимо зауваження, коли хтось годує несанкціоновано. Для того пропонуємо інший варіант, що, наприклад, у нас буде показова годівля. Консультуємо, коли дзвонять. Хоча є інформація в інтернеті, але ще багато дзвонять по телефону. Відкритість і співпраця завжди дають результат.

– Як, на вашу думку, можна привернути увагу лучан до проблем екології загалом і цього зоопарку, зокрема?

– Зоопарк не може сам привертати увагу до проблем екології. Це має бути спільна робота. Спільна робота з управлінням екології, департаментом освіти і зоопарку. Спільна робота відділів може привести до результату. Тому що у зоопарку ми не тільки націлені на те, щоб заробити гроші. Є досить багато роботи, яка не оцінюється грошима. Це поранені тварини, птахи, яких приносять до зоопарку, яких треба лікувати, адаптовувати.

Деяких скалічених ми лишаємо у нас. Ще одним напрямком є те, що Луцький зоопарк бере участь у програмі розведення червонокнижного чорного лелеки, якого на теренах України досить мало лишилось. Зоопарк – це не тільки гра, відвідини, заробляння грошей, це є і порятунок лебедів, які не відлітають восени. Зараз у нас почнеться сезон пташеняток, яких батьки будуть вчити літати, а вони будуть випадати з гнізда, їх будуть масово нести до зоопарку. Ми постійно на своїй сторінці пишемо, як треба поводитись з такими тваринами, що не треба брати і тягнути, зразу рятувати.

– Які поради ви могли б дати відвідувачам зоопарку, як не зашкодити довкіллю?

– Однозначно, треба звертатися до фахівців. Тому що от недавно навіть було, коли білочки з гнізда впали, їх зразу забрали. Такого не можна робити в будьякому випадку, тому що материнські інстинкти в тварин набагато сильніші. Ви можете не бачити, а та білочка сидітиме на дереві і чекатиме влучного моменту, коли ви відійдете і забрати тих малят назад. Те саме із зайченятами. Уявлення у наших людей таке, що зайчиха має просто сидіти біля того гнізда і тоді те зайченя є в безпеці. Це теж неправильна думка, тому що і чужа зайчиха може погодувати. Якщо ви бачите, що це зайченя в полі, там немає вогнища, немає ніякої небезпеки, вам, навпаки, треба постаратися навіть не торкатися його, пройти далі. Звичайно, коли ви бачите, що батьки загинули, те гніздо вже розтрощене, то тоді тільки можете надати допомогу птахам, забрати їх до себе, спробувати вигодувати, але консультуватися з фахівцями.

– Як ви ставитесь до заклику деяких активістів заборонити зоопарки?

– Найкращий показник – це відвідувачі, які виходять з посмішкою і вам дякують. Значить те, що вони побачили, їм сподобалось. Якби не зоопарки, то деякі види тварин вже б зникли з лиця землі. У нас немає в Україні достатньо заповідників чи територій, які недоторкані. Тут я буду захищати зоопарки, однозначно. Тому що і наукова робота по видах ведеться у зоопарках. Київський, Одеський, Луцький зоопарк беруть участь у програмі відтворення чорного лелеки назад у природу. Без участі зоопарку цей вид зникне вже, напевно, через декілька років в Україні.

Якщо навіть брати до уваги тривалість життя, то у зоопарках тривалість життя тварин у рази більша. Тому що ризик бути кимось впольованим, кимось з’їдженим абсолютно тут відсутній. Забувають, що зоопарки ще несуть наукову цінність. Якби зоопарки не несли наукової цінності, то напевно по всій Європі їх би позакривали. Звичайно, є такі зоопарки, що виходиш і плачеш. Їх варто або почати фінансувати, або розформувати колекцію тварин і утримувати, можливо, декілька видів. Коли ми не могли надати достойні умови, на той момент не брали жодної тварини.

– Яким, на вашу думку, має бути взірцевий зоопарк?

– Для тварин – це, звичайно, велика територія. Хочеться дуже велику територію, де були б мінімізовані доріжки для відвідувачів, щоб ґрати були зі сторони відвідувачів, а тварини були в більш вільних умовах.

– Якими досягненнями зоопарку ви найбільше пишаєтесь?

– Досягли повернення приматів. До 2015 року приматів у Луцькому зоопарку не було вже близько 15 років. Пишаємося тим, що вони живуть цілими сім’ями, у них дуже гарно створені комфортні умови. Пишаємося тим, що побороли запах у зоопарку. Тварини мають вільний доступ до води, до їжі і мають кожен свій сховок. Ми не примушуємо тварин виходити для відвідувачів. Тварина хоче – може в той момент спати, а відвідувач може ходити по зоопарку, а потім вернутися до тої тварини і подивитися, коли вона буде гуляти. Ми теж стикалися з такою проблемою, коли казали: «Ми прийшли в зоопарк, ми хочемо, щоб вона походила».

– Чому варто відвідати Луцький зоопарк?

– Найперше, вірогідність того, що ви побачите за своє життя в дикій природі ведмедя рівна мінімальним шансам. Я дуже сумніваюся, що захочете його роздивлятися, коли його побачите в лісі. Це теж Червона книга України. Бурі ведмеді на межі зникнення. Прийти поспостерігати за такими видами як бурий ведмідь, амурський тигр, арланбілохвіст, рожевий пелікан, який в Україні масово винищується. Відпочити, випити філіжанку кави біля водойми, посидіти в затінку, коли спекотна погода на вулиці і взагалі відпочити на природі в межах міста. Дуже в нас гарне місцерозташування, це центральна частина міста, і за якихось 10-20 хвилин від міської метушні, від тролейбусів, маршруток, загазованості, можете опинитися на природі.






Спілкувалася Антоніна АНДРІЙЧУК

Коментарі

свс

10:05 07.05.2019

Спасибо за работу.

24 травня
Сьогодні
Вчора