Чи вдасться Ігорю Гузю збудувати новий Володимир зі старими обличчями

Виборча компанія до місцевих рад та на посаду міського голови у Володимирі-Волинському, як і в інших містах Волині, уже почалася.

Це стало очевидним уже для кожного після того, як місто водночас виявилося обвішаним передвиборчою агітацією одного з кандидатів.

Головним гравцем у Володимирі, як і в сусідньому Нововолинську, виступає чинний народний депутат України по 19 мажоритарному виборчому округу – Ігор Гузь.

Його перемога була прогнозованою. Під час виборів до Верховної Ради цей округ, після складних політичних домовленостей найвищого рівня, зачистили «для Гузя» від конкурентів. А представник, на той час, найрейтинговішої партії «Слуга народу» Назар Мисковець, який за абсолютної пасивності зайняв друге місце, уже давно перебував в орбіті Ігоря Володимировича. «Інший кандидат, якого висунула партія »Слуга народу», Нараз Мисковець, був членом молодіжного крила «Народного фронту» Волині. Він навіть брав участь у спільному публічному заході в Нововолинську з Ігорем Гузем. Проте як і його старший колега тепер не згадує про своє політичне минуле.

Зрозуміло, що Назар був серед кандидатів тільки тому, що його погодив сам Гузь.

Нагадаємо, Ігор Гузь виграв вибори як самовисуванець, але потім «розрахувався» за лояльність, ввійшовши в групу «За майбутнє».

Його, політика, що постійно спекулював на націонал-патріотичній риториці, навіть не зупинила присутність у списку групи таких одіозних постатей, як: Антон Кіссе, Олександр Герега, Антон Яценко, Юрій Шаповалов, Ігор Молоток.

Більшість з них були активними членами Партії Регіонів, та голосували за так звані «диктаторські» закони 16 січня 2014 року, за скасування статті Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей та підписували звернення до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів».

Своє право втручатися у місцеві вибори пан Гузь мотивує тим, що отримав більше 50 відсотків виборців. Вміло маніпулюючи, як і личить досвідченим політикам, він свідомо замовчує, що це лише від кількості тих, хто прийшов на виборчі дільниці. А таких було трохи більше 60% від загальної кількості виборців міста.

Для реалізації своїх задумів Ігор Володимирович, як і передбачали політичні аналітики, обрав цілком лояльного та керованого голову Зарічаської ОТГ Ігора Пальонку.

Читайте також: Що приготував для майбутнього Володимира-Волинського Ігор Гузь

На його думку, цей кандидат повинен послужити тією ширмою за якою сховаються «старі обличчя», що так обмилували владні кабінети та звикли до чималеньких заробітних плат. Зокрема, перший заступник міського голови – Ярослав Матвійчук.

І даремно, недосвідчений політик, Пальонка сподівається, що його думку хтось враховуватиме при розподілі посад чи формуванні складу виконавчої влади, про що йому красиво розповіли, коли переконували поборотися за посаду. Швидше за все його чекатиме велике розчарування та роль весільного генерала в разі перемоги.

Частина з презентованої команди політичного проєкту «За майбутнє» такі «нові» обличчя як: Микола Савельєв, Андрій Принда, Сергій Радкевич, Валерій Олексюк. Вони давно орієнтовані на п’ятиразового мера Петра Саганюка.

Одні  балотувалися минулих виборів за одним списком від БПП інші отримали преференції та синхронно голосували уже перебуваючи у депутатському корпусі.

Зокрема, і під час останньої сесії міської ради, де розглядалися земельні питання в яких був особисто зацікавлений міський голова та члени його сім'ї. Про це писав місцевий активіст Тарас Сватко.

Тому питання наскільки реально управлятиме ситуацію у місті в разі своєї перемоги Ігор Пальонка залишається відкритим.

Офіційно ж найпершим про своє бажання балотуватися на посаду міського голови заявив уже постійний претендент без якого останній десяток років не відбувається жодних виборів – Микола Юнак.

За ним уже закріпилося звання завжди непрохідного.

Що спонукає нібито успішного бізнесмена, бо останнім часом діяльність його фермерського підприємства постійно супроводжують фінансові скандали, незважаючи на очевидні, щороку, знижуючі рейтинги балотуватися залишається загадкою.

Не виключено, що він виконуватиме частину далекоглядного плану набагато досвідчених політиків, які вміло грають на завищених особистих амбіціях директора ФГ «Західний Буг». А вони для багатьох уже давно не є секретом.

До таких висновків наштовхує участь Петра Саганюка у святкуванні 45-річного ювілею Миколою Юнаком.

І це при тому, що уже з десяток років їх відносини назвати дружніми не наважиться ніхто.

Саме Петро Данилович посприяв розірванню партнерських обов’язків та звільнення з посади директора ТзОВ «БРВ Україна», пана Юнака. І саме Петро Данилович доклав чимало зусиль до поливання брудом Миколи Петровича, як тільки він вперше заявив про своє бажання поборотися з крісло мера у 2010 році.

Микола Юнак досить відомий у місті: декілька разів був депутатом міської ради, головою земельної комісії. До слова, скористався цим сповна. Приватизував на членів своєї родини не одну ділянку в межах міста про що сьогодні пише видання близьке до Саганюка інтернет-видання «Княжий Град».

Зараз він активно шукає політичну силу, яка б забезпечила йому давно омріяний результат.

Спочатку Микола Юнак планував отримати підтримку найпотужнішого на теренах Волині політпроєкту «За майбутнє», діючи через свого давнього партнера по УКРОПу Вячеслава Рубльова.

Тепер, за інсайдерською інформацією, активно шукає вихід на обласне керівництво політичної партії «Слуга народу». І робить це, як і завжди звик, перевіреним способом – за хабар.

Насамкінець варто зауважити, що є великий сумнів, що Юнак може сформувати команду здатну пройти до міської ради й створити дієву більшість. Тому про його здатність приймати потрібні для реалізації своїх передвиборчих обіцянок рішення доволі складно.

З огляду на такий розклад Володимир-Волинського політичного пасьянсу, основним опонентом влади стає депутат міської ради, громадський активіст Максим Климюк. Його активно прив’язували до провладної команди Саганюка – вони разом здобували перемогу для «Сильної України» у 2010 році.

Тепер від нього, з найменшою активністю, всіляко відмежовуються та завбачливо поливають брудом, небезпідставно вважаючи найбільш рейтингом кандидатом.

Хоча сам Климюк неодноразово заявляв про небажання балотуватися його активність, з огляду на постійну критику в усіх без винятку контрольованих ЗМІ та інтернет-ресурсах, лякає конкурентів.

От чи наважиться прийняти таке серйозне для себе рішення Максим Сергійович поки залишається невідомим. Тому приводу розглядати його шанси поки недоцільно. Хоча з огляду на значну підтримку серед володимир-волинців та контроль за окремими політичними осередками, а особливо, впливом на місцевих прихильників поки рейтингової «Слуги народу», то у нього є значні шанси для перемоги.

Після офіційного висунення від чергового, нового, передвиборчого політичного проекту «За майбутнє» Ігоря Пальонки, абсолютно примарними виглядає можливість шостого балотування на посаду вічного мера Петра Саганюка. Такий хід від завжди обережного та продуманого Петра Даниловича назавжди знищить його партнера Ігоря Гузя, підірве і так низькі рейтинги політпроєкту «За майбутнє» та відкриє жорстку конфронтацію з політичним ваговиком Ігорем Палицею.

Але такі плітки активно розпускаються у Володимирі, в першу чергу, командою Ігоря Гузя. Особливо після того, як Петро Саганюк особисто очолив список партії «Сила і честь», бо за його словами йому «…болить місто».

У свою команду він залучив контрольованих бюджетників і буде намагатися провести до міської ради найвідданіших на сьогодні.

Логіка таких пліток зрозуміла. Гузю з його новим проєктом потрібно всіляко дистанціюватися від Саганюка і його одіозних соратників Сергія Кобу та Ірину Ліщук. Та зробити для виборців, яких він завжди вважав за отару, ілюзію вибору. Усе для того, щоб потім разом з Петром Даниловичем контролювати депутатський корпус та керувати новообраним мером.

Тож ситуація у Володимирі-Волинському залишається складною і до кінця непрогнозованою.

Будемо разом спостерігати за тим, як вона розвиватиметься з початком офіційної процедури реєстрації кандидатів на посаду міського голови.

Сергій БАБУЛА