«Я не ганяюся за преміями, я ганяюся за розширенням кола читачів», – Андрій Кокотюха у Луцьку
-
-
>
-
>
-
>
2981
До Луцька 28 вересня завітав відомий український письменник-белетрист Андрій Кокотюха.
Під час візиту автор історичного роману «Червоний» зустрівся зі студентами факультету Історії, політології та національної безпеки СНУ імені Лесі Українки.
Письменник представив свої нові романи, серед яких «Називай мене Мері» та «Темні таємниці», події якого розгортаються на Волині. Під час зустрічі студенти мали змогу придбати книги з автографом письменника.
Окрім університету, письменник завітав на гутірку, яка проходила у місцевій галереї мистецтв, де анонсував зйомки третьої частини історичного фільму «Червоний». За словами Андрія Кокотюхи, зйомки пройдуть у Турійському районі. Варто зазначити, що модератором гутірки стала волинська письменниця та журналістка Ольга Ляснюк.
Не зважаючи на щільний графік, Андрій Кокотюха погодився поспілкуватися з Район in.ua. та відповісти на кілька питань:
– Андрію Анатолійовичу, ви в Луцьку не вперше. Що вас найбільше приваблює у волинській «столиці»?
– Відкрита публіка, люди мене знають, впізнають. От буквально вчора мене впізнали у Старому місті і пригостили пєчєнькою.
– Коли, на вашу думку, представник від України отримає Нобелівську премію в галузі літератури?
– Я вам скажу. Представник України отримає Нобелівську премію в галузі літератури, представник України отримає «Оскара», представник української музики отримає іншу відому нагороду тільки тоді, коли про нього буду достатньо знати в Україні. Коли він зарекомендує себе в Україні так, що: «Ага, ми його знаємо, ми його читали, слухали, дивилися!» Коли він для своєї країни стане потрібним і коли його почнуть впізнавати. Коли цього діяча культури, чи він письменник чи кіноактор, будуть цитувати.
– Ви могли б отримати Нобелівську премію?
– Ні, я не претендую. За жанровою літературою ще ніхто Нобелівської премії не отримав. Мені це не особливо потрібно, я не ганяюся за преміями, я ганяюся за розширенням кола читачів.
– Чим сучасна українська література відрізняється від російської?
– Російська література, незалежно від жанру, відрізнялася, відрізняється і буде далі відрізнятися тотальним вірнопідданством чужої нам віри «руського миру». Без цього не існує російської культурної композиції.
– Як ви вважаєте, на якому етапі розвитку український кінематограф?
– На початковому. Хоча б тому, що немає індустріальних традицій, але я назвав би це не відродженням, а пробудженням українського кіно.
– Чи не виникала у вас думка змінити детективний жанр, наприклад, на драму?
– В основі будь-якої драми лежить детектив. Взагалі це просто література, оскільки в основі лежить теза про те, що таке добре, а що погане, поняття гріха і чеснот. І головне – в основі цієї літератури лежить герой, який має певну мету і її досягає. Я вважаю, що детектив – це універсальний жанр, за допомогою якого можна розкрити будь-яку тему.
– Хто або що надихає вас на написання творів?
– Український читач. Поки йому це цікаво, до тих пір я буду продавати свої історії.
– Рівень медіаграмотності українського населення зараз дуже низький. Як надихнути українців розвиватися у цьому напрямку?
– Треба перестати цитувати будь-що, що приходить з російського інформаційного поля, зачистити Україну від усіх російських меседжів. Тому що їх сприймають як наше.
– Як проводите свій вільний час?
– Ходжу в кіно, читаю книжки, проводжу час із родиною.
Розмоляв Дмитро ЗІНЮК
