стрічка

У Любомльському пофесійному ліцеї розробляють план розвитку за досвідом естонців

31 Травня 2018, 18:39
955

Майже 2 роки Міністерство освіти і науки України разом з Естонією впроваджували проект, в якому педагоги та керівники закладів профосвіти Волині вчились новим методикам навчання та організації роботи. Пощастило взяти участь у цьому проекті Любомльському професійному ліцею та ще п’яти закладам профосвіти в області.

У рамках проекту «Досвід Естонії на підтримку реформи професійно-технічної освіти в Україні. Волинська область» у квітні минулого року відбулася поїздка керівників шести закладів в Естонію. Від Любомльського технічного ліцею в ній взяли участь директор Володимир Дутко та заступник із навчально-виробничої частини Микола Романюк.

«Як нам повідомили, спочатку хотіли спробувати провести цей проект у Донецькій області, але через бурхливі події на Сході у 2016 році, було обрано Волинь, – розпочинає розмову Володимир Дутко. – Нам запропонували взяти участь, ми звісно ж погодилися. Адже цікаво ознайомитися з роботою європейських колег. Спочатку делегація з Естонії прибула до нас, а у квітні 2017 року ми поїхали до них».



Передували поїздці одноденні зустрічі у волинських коледжах, ліцеях з естонськими представниками. А тому наперед було заплановано обмін досвідом по 1-2 закладах 2 дні. Так, біля кордону з Латвією залишили у Валго керівників із Каменя-Каширського, де вони мали змогу протягом двох днів ознайомитися глибше із діяльністю закладу аналогічного їхньому, потім іще 4 керівники – в іншому. Тоді всі зустрілися в столиці, де побували в сучасному закладі − Таллінській школі обслуговування, яка до 2012 року була подібною до наших ПТУ.

«Ми відвідали заняття, поспілкувалися з педагогами, майстрами, учнями, оглянули кабінети і виставки, – пригадує поїздку Володимир Миколайович. – Старий заклад модернізували, звели новий корпус, який повністю відповідає сучасним вимогам. На відділенні кухарів зразу можна проводити заняття зі ста учнями – в барі, в ресторані і в їдальні».





Звичайно, нашим керівникам сподобалася повна комп’ютеризація навчально-виробничого процесу. Адже, окрім традиційних нарад, п’ятихвилинок, організовувати навчальний процес комп’ютеризовано набагато легше.



«Великої різниці у структурі занять немає. Стипендію учні отримують за результатами навчання. Здобувають освіту три роки. Звільнені від плати за харчування теж лише діти пільгових категорій. 55 відсотків учнів отримують знання естонською мовою, 45 – російською, – розповідає директор профліцею».

За словами Володимира Дутка, є чимало хороших відмінностей. Педагогів атестує лише дирекція, вчитель-предметник і вчитель-майстер – одна і та ж особа. Зарплата їхня від 1000 до 1500 євро. Вихованцям, які доїжджають, стовідсотково оплачують проїзд за пред’явленими квитками. Є своєрідна родзинка для випускників: якщо, отримавши спеціальність, учень хоче здобути ще одну або вдосконалити попередню, він тут же пише заяву про вступ і далі вчиться на державній формі.

«Ні в яке порівняння не йде рівень матеріальної бази закладів профосвіти Естонії і наших. Ми, звісно, програємо. Щоб піднести цей процес, бо робітничі професії потрібні кожній країні, нам слід «підрости» матеріально і дозріти духовно. Те, що ми бачили там, справді дуже здивувало. Наприклад, для навчання поставлені сучасні верстати, яких ще навіть на заводах немає. А майстер виробничого навчання кухарів приходить у спеціальне приміщення і для нього у холодильній установці підготовлений набір продуктів необхідних для уроку. Наші ж вихованці все купують за власні кошти», – ділиться спостереженнями директор.



Окрім матеріально-технічної бази, Володимира Миколайовича дуже вразили енергозберігаючі технології: сонячні батареї, як вміло естонці опалюють великі приміщення за допомогою тепла із землі. Таллінська школа обслуговування має потужні протипожежні установки, а газовий котел повністю працює на автоматі. Лише раз у тиждень приїжджає відповідальна фірма і перевіряє роботу котла. Усе повністю комп’ютеризовано.

«Звісно, ми дуже відстаємо порівняно з ними у розвитку, але наші діти не гірше оволодівають професією. Коли до нас приїжджала пані Меелі Калдма, директор Таллінської школи обслуговування, вона дивувалася: як у таких умовах можна так смачно готувати. Хоч ми й разом з Естонією вийшли з Радянського Союзу, але, на жаль, пішли різними дорогами розвитку і на кілька десятків років відстаємо», – висловив свої спостереження Володимир Дутко.

А ще учасники поїздки мали змогу зустрітися з керівником Естонського центру міжнародної співпраці закладу «Іnnovе», з працівниками Міністерства освіти, з послом України в Естонії Віктором Крижанівським.

«Безумовно, всі звернули увагу на якість доріг. Вони в хорошому стані і в Естонії, і в Литві, і в Польщі. Повсюди, де зупинялися на перепочинок, чистота, асфальтовані доріжки. Немає бур’янів обабіч доріг, засіяні поля. Люди чемні, по-російськи запитуємо, як дістатися до театру, з приємністю відповідають. Поважають українську мову. Відчули це, перебуваючи на екскурсії в старому Талліні, в театрі, – не міг директор ліцею не поділитися враженнями про Естонію.

Нашим керівникам було чому повчитися, хоч і стаж у них чималенький. На жаль, в Україні все впирається у фінансування.

«Поки що на захищені статті – зарплату, стипендію – вистачає коштів. З обласного бюджету нам виділили гроші на зміцнення матеріально-технічної бази: заміну вікон, придбання швейних машинок та інше. Звісно, дуже хочеться, щоб і наш Любомльський професійний ліцей, якому у минулому році виповнилося 50 років, мав такий вигляд, як закордонні. Та для нас не так умови важливі, як подальше працевлаштування наших випускників. Робочі професії нині затребувані, але малооплачувані. Тому все частіше наші вихованці їдуть у Польщу на заробітки. Прикро, коли здібний учень збирає у пана полуницю чи малину, бо хоче щось заробити і жити не гірше інших», – підсумував розмову очільник ліцею Володимир Дутко.

 

Анна КАРАСЬ

Коментар