стрічка

Кінець країни рад, або що треба знати про другий етап децентралізації

11 Березня 2019, 10:54
Що треба знати про другий етап децентралізації 4646
Що треба знати про другий етап децентралізації

Уже відомо, що на Волині може бути чотири райони замість шістнадцяти, але з четвертим райцентром поки не визначилися. Точно не призначатимуть виборів до районних рад. Але будуть префекти, підзвітні Президентові України.

Перший етап децентралізації в Україні ще у процесі, але про другий уже заговорили. Коли більшість повноважень і ресурсів від районів перейшли до громад, районні ради стали непотрібними. Тому ліквідація цього пережитку радянського минулого потягне за собою і певні зміни адміністративно-територіально устрою. Мова про укрупнення районів, або мовою децентрізаторів реформування субрегіонального рівня.

Про альтернативні варіанти поділу районів у Волинській області, повноваження органів влади районного рівня, формування терорганів Центрального органу виконавчої влади на субрегіональному рівні говорили під час круглого столу у Волинському центрі розвитку місцевого самоврядування.

Станом на лютий 2019 року у Волинській області функціонує 51 об’єднана територіальна громада. У перспективному плані, який затвердив Кабінет міністрів України, передбачено, що на Волині буде 73 «ОТеГешки».

Заступник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук розповів, що реформа децентралізації визнана сьогодні однією з найуспішніших.

«Завдяки інфраструктурній субвенції – на Волині реалізували майже 400 проектів. Кошти інфраструктурки йдуть на вуличне освітлення, на підтримку комунальних підприємств, для обслуговування своїх територій, придбання техніки, ну й, звісно, на будинки культури, школи, садочки, ЦНАПи. Загалом люди задоволені, багато щасливих усмішок помічаємо після впровадження цієї реформи. Сподіваюся, що реформування субрегіонального рівня у нас теж пройде успішно», – наголосив Сергій Кошарук. 

Центри для нових районів обиратимуть ті, що розташовані максимально посередині, і у яких проживає більше 10 тисяч людей. Зважатимуть також чи є готові адмінприміщення, де розташуються територіальні органи влади.

Є кілька варіантів укрупнення районів у Волинській області. Зокрема з 16 теперішніх планують зробити чотири, але ця кількість неостаточна, хоча над новим адмінустроєм Волині працювало чимало фахівців. Проблема полягає у тому, що нові райони мають бути створені на основі об’єднаних територіальних громад. А об’єдналися ще не всі сільради.

«Хочу, щоб ми перейшли від пострадянської системи міркування. Реформа децентралізації підтверджує, що ми готові до змін, і свідомість наша змінюється. Треба подумати, як буде краще людям. Чітко адміністративних центрів виражено три, це міста обласного значення – Володимир-Волинський, Ковель, Луцьк. Є ще Нововолинськ теж місто обласного значення, але воно не можн бути райцентром», – радниця з децентралізації Волинського ЦРМС Оксана Урбан.

До Луцького району, можливо, входитимуть нинішні Локачинський, Горохівський, Рожищенський, Ківерцівський, частина Маневицького та Луцький райони.

До Ковельського – Турійський, Старовижівський, Любомльський, Шацький та відповідно Ковельський.

До Володимир-Волинського – Іваничівський та Володимир-Волинський район.

Остаточно з четвертим районом визначитися не можуть. Адже адмінцентр може бути і в Любешеві, і в Камені-Каширську, і в Маневичах.

«На території Волині створили вже три госпітальних округи, і це питання теж було дуже дискусійним. Щодо районів кажуть, що три замало, п’ять забагато, а чотири більш-менш нормально. Тому, яку кількість районів визначать в процесі обговорення – невідомо. Обговорення проводитимуть згідно методики, яку затвердить Парламент», – поділилася Оксана Урбан.

Експерт центрального офісу реформ при Мінрегіоні Юрій Ганущак наголосив, що при формуванні нових районів будуть враховувати також наявність доріг і старі карти.

У «старих» районах залишатимуть представництва районних держадміністрацій у складі 10-15 і вони виконуватимуть для держави функцію моніторингу.

Оскільки не буде районних рад, то і виборів у 2020 році до них оголошувати не планують. А координувати місцеве самоврядування й Уряд будуть префекти, тобто голови новостворених райдержадміністрацій. Їх керівники будуть підконтрольні Кабміну, але підзвітні Президенту України.  Представника держави на місцях обиратимуть аполітичного.

«Систему призначення префектів робимо складною, щоб зняти і призначити його з посади  було важко. Перед тим, як обрати на посаду префекта, дивитимемося, що в нього за бекграунд: ким працював, де навчався. Буде великий конкурс, адже нам треба яструб, а не якийсь клоун», – зауважив Юрій Ганущак. 

Анна МАНЮХІНА

Коментарі
08 Квітня 2019, 06:24
Встарих районах як ради так і РДА Непотрібні смисла ніякого дубляж .
Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024