«Шкода сільських жінок, які роками терплять насилля від своїх обранців», – про специфіку роботи в суді розповіла Тетяна Кідиба

Хто найчастіше потрапляє на лаву підсудних, чи важко морально судити людей, від чого залежить винесення вироку – про це та інше розповіла голова Локачинського районного суду

Визнати людину винною чи виправдати – ось ключове питання, відповідь на яке постійно змушені шукати представники Феміди. І нерідко саме від справедливості їхнього рішення може залежати чиясь подальша доля. В людей у мантіях немає права на помилку, а лиш – висока міра відповідальності.

Тож, як воно вершити правосуддя – чи важко це морально? Від яких факторів залежить винесення вироку? Хто нині найчастіше потрапляє на лаву підсудних? Про це в інтерв’ю нашому кореспонденту розповіла новопризначена голова Локачинського районного суду Тетяна Олександрівна Кідиба, яка працює тут суддею ще з 2012 року.

– Пані Тетяно, чимало людей схильні думати, що в судах розглядаються більше справи кримінального характеру. Чи правда це?

– Все залежить від місцевості, криміногенної ситуації тощо. Скажімо, в Локачинському районному суді слухаються переважно цивільні спори, зокрема ті, що стосуються сімейних правовідносин: розірвання шлюбу, стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав, а також зі спадкових правовідносин, кредитних зобов’язань тощо.

Будучи слідчим суддею, розглядаю також різні клопотання, в тому числі – й про призначення експертиз, заяви, скарги сторін у кримінальних провадженнях на досудовому розслідуванні.

До адміністративної відповідальності найчастіше притягуються особи, що керували транспортними засобами в нетверезому стані. З початку нинішнього року нам надійшло 59 таких протоколів, складених органами місцевої поліції. У 90 відсотків випадків порушникам призначаємо штраф (10200 гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом терміном на один рік.

До речі, нині пропонується збільшити ці адмінсанкції в п’ять разів і навіть передбачити для горе-водіїв кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі.

– Це буде, напевно, справедливо, адже з вини п’яних за кермом трапляється чимало ДТП. Яка ж доля решти десяти відсотків таких підсудних?

– Альтернативою покаранню інколи стає передача особи, якщо та працевлаштована, на поруки трудового колективу для притягнення її до відповідальності за місцем роботи. Приймаючи таке рішення, суд зважає на ступінь алкогольного сп’яніння, береться до уваги стаж роботи підсудного, позитивна характеристика, а також враховується чи не притягався той раніше до відповідальності за цією статтею.

– А якісь резонансні справи на ваш стіл потрапляли?

– Локачинський район порівняно тихий та спокійний. Тут в більшості трапляються крадіжки, сімейні розбірки, хуліганства, а це – аж ніяк не з ряду жорстоких правопорушень, хоча доводилося розглядати різної складності справи. Дещо за роки роботи таки закарбувалось у пам’яті.

Мені доводилось колись слухати справи щодо статевих злочинів, які розглядалися у закритому судовому засіданні. Також завжди морально важко призначати особам покарання у виді позбавлення волі.

– Виносячи вирок, суддя керується не лише законодавством, а й, напевно, певним внутрішнім переконанням?

– Представники Феміди мають бути неупереджені і спиратися лише на факти. Чи буває нам важко морально? Безумовно – так. Мені, наприклад, дуже шкода сільських жінок, які роками терплять насилля зі сторони своїх обранців.

При нанесенні легких тілесних ушкоджень – усе закінчується штрафом у 850 гривень. Надзвичайно складно приймати рішення в сімейних спорах, особливо коли мова йде про позбавлення людини батьківських прав. Особисто я вдаюся до такого крайнього заходу рідко – лише за умови, що батьки взагалі не беруть ніякої участі у вихованні своїх чад.

Натомість, якщо бачу у людях перспективу, бажання змінюватись задля своїх рідних, то обов’язково даю їм шанс. От навіть нещодавно прийняла рішення на користь краянки, яку служба у справах дітей хотіла позбавити батьківства.

Так – у цієї жіночки є проблеми з алкоголем, однак вона лікувалася та бажає налагодити своє життя, вживає для цього відповідних заходів, любить своїх дітей і хоче сама дбати про них. Це власне і стало основним аргумент при винесенні такого рішення.

При прийнятті рішень у справах про адміністративні правопорушення та кримінальних справах суд також враховує стан здоров’я правопорушника, його вік. Скажімо, для осіб 16-18 років вживаються заходи впливу як до неповнолітніх. Це може бути попередження, сувора догана, передача під нагляд батьків. Певні види адміністративних покарань не застосовуються до осіб пенсійного віку, наприклад – громадські роботи.

– Ви активно працюєте над тим, щоб суд став відкритішим для громадян.

– Так, це одне з пріоритетних завдань. Публікуємо статті з роз’ясненнями змін у законодавстві, відповідною інформацією наповнюємо офіційний веб-сайт суду. Організовуємо для школярів дні відкритих дверей. Також оголошено конкурс малюнка на тему «Правосуддя очима дитини».

– Якою є структура районного суду?

– Нині тут працює 13 людей: голова суду та два його помічники, керівник апарату суду та його заступник, три секретарі судових засідань, головний та провідний спеціалісти, судовий розпорядник та один працівник канцелярії.

Раніше штат був значно більший. Нині є ще дві вакантні посади суддів. Проводиться добір кандидатів. До речі, наша установа – в процесі реорганізації. Після об’єднання її із аналогічною в сусідньому районі, матиме юридичну назву Горохівський окружний суд (з місцями розташування в Локачах та Горохові).

– Що побажаєте колегам напередодні професійного свята?

– Від щирого серця зичу працівникам Локачинського районного суду, суддям у відставці та колишнім працівникам суду міцного здоров’я, тепла і затишку в родинах, миру і спокою, добра, наснаги та невичерпної енергії.

Павло КОСТЮЧКО.

Фото автора