Як волинські журналісти на Ковельщині ліс садили. ФОТО
-
-
>
-
>
-
>
3812
Журналісти, письменники, лісники та учні висадили у Скулинському лісництві на території державного підприємства «Ковельське лісове господарство» дуби, сосни та ялини з нагоди 107-ї річниці від дня написання драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».
Висаджували лісові культури під час прес-туру, який організувало Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства у четвер, 18 жовтня.
Розпочали поїздку з візиту до музею-садиби сім’ї Косачів у селі Колодяжне Ковельського району.
Старший науковий співробітник Марія Чашук розповіла присутнім, що Косачі завжди жили в гармонії з природою.
«Колодяжне, ліс, який належав Петру Косачу... У ньому стояв Лесин кадуб, де поетеса брала воду, в лісі вона й часто відпочивала. Це був мішаний ліс, в якому росли і вільха, і дуби, і клени, і берези. Косачі настільки жили в гармонії з природою, що вміли вирізняти спів гадяцьких солов’їв з-поміж колодяжненських», – розповіла Марія Чашук.
За словами старшого наукового співробітника музею, природа Колодяжного лікувала душі всім членам родини Косачів, адже вони на лоні рідного лісу шукали своїх релаксів.
Опісля розповіді гості прогулялися лісопарком, який посадили з нагоди 100-річчя від дня народження поетеси Лесі Українки. Осіння природа барвистих алей зачарувала всіх присутніх.
Керівник ДП «Ковельське лісове господарство» Володимир Данилюк розповів, що вони постійно займаються лісовідновленням та доглядають за лісовими культурами на Ковельщині, адже це основна та безперервна робота лісників.
«Ми неодноразово безкоштовно виділяємо розсадковий матеріал на школи району та в музей Лесі Українки. В основному висаджуємо туї, ялини навесні, адже тоді краща приживленість рослин», – зауважив Данилюк.
Одразу після музею журналістів та письменників повезли до Скулинського лісництва, де вони разом із школярами та лісівниками створили урочище «Лісова пісня».
Гості мали можливість у гарну сонячну погоду долучитися до акції «Майбутнє лісу у твоїх руках-2018» і відчути себе справжніми лісниками. Вони одягнулися у спецодяг, прослухали інструктаж і приступили до посадки лісових культур: висаджували дуби, сосни, трохи ялини й кущі.
Як тільки зробили благородну справу: відновили частинку лісу в Ковельському районі, то відправилися на ділянку поблизу озера Нечимне, де Леся Українка й писала драму-феєрію «Лісова пісня», а також Лесиного дуба, де вона відпочивала. На цій території журналісти й письменники посадили пам’ятну алею з трьтохрічних дубків.
«Так як народилася я в селі, то мінімальні знання з садіння дерев у мене були, бо старший брат – любитель природи і мені хоч-не-хоч, але доводилось допомагати. Та в садінні лісу досвіду у мене не було ніякого. І як же у мене загорілися очі, коли лісівники запрошували на осінню посадку лісу. І от ми вже прибули на «голу» ділянку. Рукавиці, робочий халат, кепка і фотоапарат на шию – і я вже не журналіст, а садівник лісу. Пощастило мені і з «парою», адже садила посадку з головним лісівником. Робота «кипіла», одна за одною ялинки шикувалися у шеренгу за моєю спиною. А мій «партнер» не давав сумувати: відповідав на всі питання допитливої журналістки-садівника, підносив саджанці, щоб я не втомилася, давав поради як правильно садити. І от тепер наші маленькі ялиночки зеленіють і радують око. Коли глянула на рядок, то відчула якусь гордість за себе. Але як від’їжджали від ділянки, то мені захотілося сюди повернутися через кілька років, аби подивитися, якими десь там, на Ковельщині, повиростали мої колючі зелені красуні», – поділилася враженнями від посадки дерев волинська журналістка Олеся Нижник.
Анна МАНЮХІНА
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
