«Люблю працювати не лише у лісі, а й із землею», — молодий майстер лісу Валерій із Локач
-
-
>
-
>
-
>
3131
Валерій Бондарук — молодий майстер лісу з Локачів. Посадкою займався ще зі школи, та й сільське господарство — хобі з дитинства.
Валерію 29 років. Він родом із села Залісся Шацького району. Коли хлопцю було 6 років, сім’я переїхала до села Колпитів Локачівського району. Там він і закінчив школу. Після чого навчався у Володимир-Волинському сільськогосподарському технікумі. Зараз теж продовжує навчатись і вступив у Шацький лісовий коледж на ведення лісового господарства. З 2009 року на посаді майстра лісу в ДП «СЛАП «Локачіагроліс».
Валерій у лісі з самого дитинства. Загадує, як ще школярем з однокласниками їздили на посадку. Від лісгоспу садили дуб, березу, сосну, модрину. Та й батько покійний усе життя присвятив захисту рослин. Це, напевно, й спонукало Валерія стати майстром лісу.
«Як прийшов сюди працювати, то до роботи відразу легко звик. Не можу сказати, що було важко, бо вже знав, що робити треба», — розповідає Валерій.
Згадує перші деревця, які посадив. 7 берізок біля дому. Зараз вони вже 15 см у діаметрі, хоча є три, які відстають, – 10 см. Валерій працює на трьох обходах, нам він показав №6, площа якого близько 90 га.
Читайте також:
«Ліс швидко стає звичкою», – спадкова ліснича з тридцятилітнім стажем
«Дерева потрібно любити. Це головне», — лісівчиня Вікторія з Рожищ
«Такого лісу немає в області, як мій обхід», – найстарший лісівник Волині
Майстер лісу – людина, яка працює на місці, в лісі. Завданнями чоловіка є охорона лісового масиву від браконьєрів, оновлення, прорідження, освітлення та насадження дерев. Також проблема, яка турбує всіх лісівників, не залишає байдужим і нашого героя.
«Знищити жука короїда, щоб він не марнував дерева – це завдання, яке я ставлю перед собою. У Локачах ця проблема досить гостра, кількість шкідників збільшується. Короїд як колорадський жук – тепло любить. Чим спекотніше на вулиці, тим швидше він розможується. А боротись з ними допомагає лише санітарна вирубка лісу», — ділиться наболілим майстер лісу.
Чоловік говорить, що насаджувати краще дуб та березу – ці дерева стійкіші до шкідника. Сосну ж та ялину короїд дуже любить.
Засмічення – друга серйозна проблема лісу, яку назвав чоловік. Люди не мають культури. Сміттєві пакети, які працівники прив’язують до дерев, зривають, а сміття викидають, де бачать. У селі Привітному є рекреаційний пункт: над ставком поставили бесідки, де люди можуть відпочивати. Валерій розповідає: бувало так, що після неділі може приїхати якась перевірка. Телефонують до нього й запитують, чому брудно.
«Відпочивальники некультурні. Пляшку й «бумажку» приїжджають у ліс викинути. А якщо не пильнувати, то й дах із бесідки можуть зняти», — розповідає Валерій.
Чоловік каже, що вся робота в лісі до душі припадає. Найбільше любить прохідні роботи. Прибрати, зчистити, прорідити дерева, щоб ліс на ліс був схожий.
Валерій так багато часу в лісі проводить, що й мешканців його порахував. Розповідає, що є у його лісі 12 оленів – сімейство. Також нарахував 36 кабанів та 16 кіз. Так як полювання тут немає, то вони й не бояться, не тікають. Чоловік інколи їм привозить кукурудзу та картоплю.
Свій колектив Валерій любить. Каже, що стосунки дуже дружні. Має двох наставників: лісничого Василя Андрійовича та директора Андрія Милайловича. Чоловік неодружений та й дівчини не має. Говорить, що часу немає, але у пошуках.
«Люблю працювати не лише у лісі, а й із землею. Тому як приходжу з роботи, то займаюсь сільським господарством. Це наче хобі для мене. Ще зі школи та студентських років», — зізнається Валерій.
Валерій має 15 га батьківських паїв та власний трактор. Трактор купив сам. Поїхав на заробітки, заробив, приїхав та купив. Він у нього вже 10 років. Валерій його навіть удосконалив.
Чоловік говорить, що любить працювати із землею. Особливо щось садити чи сіяти. Лише зітхає, що цьогорічний врожай картоплі не вдався, та й збуту немає. Планує зменшувати насадження. Зараз під картоплю відведено 1,5 га землі, буде 30-40 соток. З наступного року більше зерновими займеться.
«Усьому, що я вмію, мене батько навчив. Він теж любив працювати із землею і все життя цим займався. Сам навчався у Голландії, а потім мені досвід передавав», — згадує Валерій.
Читайте також:
«Має працювати в лісі той, хто тут живе», – майстер лісу з Липного
Також у чоловіка є садок, але це вже для себе, не для збуту. Садок молоденький, йому лише рік. Має яблука, свіжопосаджені черешню, вишню, грушку. До своїх хобі відносить механіку. Навчався на це і люблю крутити, щось складати. Зі старого робить новеньке.
Валерій і живе поблизу обходу. Будинок на горбку, як на картинці. Чоловік постійно на сторожі.
Колеги відгукуються про нього лише позитивно.
«Валерій відповідальний та хороший. Легко вчиться та дотримується обіцянок. З ранку до вечора працює. Люди з Полісся, вони такі. Тільки починає ходити, то вже йде збирати ягоди та гриби. Так воно було, так і буде», — говорить Савчук Василь Андрійович, головний лісничий ДП СЛАП «Локачіагроліс»
***
Лісівники Волині. Портрет у деталях – це серія матеріалів про людей, які віддані своїй справі. Від 23 серпня до 16 вересня, Дня працівників лісу, ми будемо розповідати історії про непересічних особистостей, які щоденно плекають ліс.
Спілкувалась Софія МІЩУК
Фото Олесі САЄНКО
