Я бачу, вас цікавить зима: як шість міст Заходу і Півдня готуються до холодів та пітьми

Ірина Воротна, Тетяна Мельничук, Лілія Помернюк, Юлія Винник, Євгенія Вірлич, Ірина Грабко, Оксана Піднебесна

Подякувати

24 вересня 2026, 20:23

  5118

Зберегти

ПАРТНЕРСЬКИЙ МАТЕРІАЛ

Четверту зиму поспіль українці готуються до опалювального сезону в умовах війни – і цього разу ставки особливо високі. У ніч на 27 серпня росіяни завдали удару по ТЕЦ в Херсоні та знищили все теплогенерувальне обладнання, тому подавати тепло у звичному режимі цієї зими станція вже не зможе.

Тим часом представники міської влади Одеси, Миколаєва, Рівного, Ужгорода та Луцька активно застосовують всі можливі методи – від сонячних електростанцій на дахах лікарень до пільгового кредитування для ОСББ. Однак готовність дуже нерівномірна.

Фахівчиня з енергетичної політики ГО «Екодія» Ірина Климась наголошує: відповідальність за підготовку розділена чітко – зовнішні мережі забезпечує держава й місцева влада, а все, що всередині будинку – лежить на мешканцях. 

Що саме роблять чи встигають зробити у шести обласних центрах до зими 2026 – 2027 років – з’ясовували журналістки Район.in.ua.

У Миколаєві теплопостачання забезпечують два підприємства – Миколаївська ТЕЦ та ОКП «Миколаївоблтеплоенерго». Останнє обслуговує близько 60% абонентів міста.

За даними підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», станом на серпень 2026 року до опалювального сезону були готові лише 42 будинки – 3,4% від їхньої загальної кількості.

За словами першого заступника міського голови Миколаєва Віталія Лукова, підготовка міста до зими у 2026 році є не гіршою, ніж торік.

Завдяки підтримці міжнародних партнерів цьогоріч вдалося оновити велику кількість тепломереж та встановити десятки індивідуальних теплових пунктів, де є додаткові акумулятори на випадок блекаутів. Соціальні заклади Миколаєва також мають резервні джерела живлення на випадок масових відключень, зокрема сонячні панелі.

У серпні 2026 року акти готовності до опалювального сезону мали 36 будинків, які обслуговують ЖЕКи та керуючі компанії, а також шість будинків ОСББ. Серед відомчих будинків (ті, що у власності держави або підприємств)  готових до сезону не було.

Гідравлічні випробування систем опалення провели у 442 будинках під управлінням ЖЕКів та керуючих компаній – це 54,6%. В ОСББ такі випробування виконали у 58 будинках (14,5%), а серед відомчих будинків – лише в одному (4,8%).

За словами Лукова, модернізувати тепломережі та впроваджувати енергоефективні технології у місті планують протягом всього опалювального сезону.

Серед миколаївців стають все більш популярні впровадження енергоефективних технологій, тому що люди все менш стають залежними від централізованої електроенергії та відчувають економію коштів. 

Керівниця комунальної установи «Центр енергоефективності» Ольга Гавеля розповіла, що місцеві ОСББ використовують державну програму «ГрінДІМ» для встановлення сонячних панелей. Програма компенсує 50% вартості робіт: до 400 тисяч гривень для сонячних електростанцій потужністю до 30 кВт і до 600 тисяч гривень – для потужніших систем.

Також ОСББ можуть модернізувати ліфти за міською програмою «Розвиток та реформування житлового фонду Миколаєва» та під'єднати їх до СЕС.

Також у межах програми «Енергодім» миколаївські ОСББ мають можливість отримати компенсацію відсотків за проведення енергоефективних заходів, наприклад, за утеплення фасаду чи встановлення сучасних вікон у місцях загального користування.

А ще у порівнянні з 2025 роком попит на встановлення СЕС у Миколаєві виріс в кілька разів. Наприклад, за програмою «ГрінДІМ» у місті протягом 2025 та 2026 років встановили 36 альтернативних джерел енергії – це чотири портативні електростанції та 32 СЕС на дахах багатоквартирних будинків.

Наразі Фонд енергоефективності реформує умови програм, але як зазначає Ольга Гавеля, миколаївці вже чекають, про що свідчить чимала кількість запитів від ОСББ.

Однак, як наголосив перший заступник міського голови Віталій Луков, повністю оцінити якість підготовки можна буде лише після завершення зими.

Основним постачальником тепла та гарячої води в Луцьку є ДКП «Луцьктепло». Підприємство подає тепло у 742 будинки та обслуговує орієнтовно 125 тисяч споживачів. У місті діють 43 котельні.

За даними, які підприємство публікувало у серпні 2026 року, усі котельні забезпечені генераторами загальною потужністю 6,7 МВт. Крім того, на двох котельнях планували встановити нові котли, а на інших об’єктах продовжують ремонтувати обладнання та теплові пункти.

До початку опалювального сезону генератори планують повністю обслужити, а необхідний запас пального – закупити заздалегідь.

Заступниця Луцького міського голови Юлія Дацюк зазначила, що протягом останніх років у місті реалізували низку проєктів з енергоефективності у бюджетних установах. Частину з них у співпраці з міжнародними партнерами, зокрема НЕФКО.

У межах комплексних проєктів, за словами посадовиці, утеплювали дахи та фасади, замінювали вікна і двері, що дозволило зменшити споживання теплової та електричної енергії.

Експертка з енергетичної політики Ірина Климась каже, що зазвичайна сайтах міської влади є вся ця інформація, зокрема план підготовки до зими. І якщо людина хоче самостійно промоніторити підготовку свого міста, то треба звертати увагу на те, які заходи впроваджуються, як проводяться процедури закупівель і хто відповідальний за ту чи іншу дію з підготовки. 

У Луцьку, зокрема встановили понад сто індивідуальних теплових пунктів, а за підтримки USAID розробили нові схеми теплопостачання.

Також у місті діє програма підтримки ОСББ для впровадження енергоефективних та енергоощадних заходів. Вона передбачає відшкодування частини суми кредиту для будинків, які беруть участь у загальнодержавних програмах «Енергодім» та «ГрінДІМ».

Перелік робіт, які можна фінансувати в межах таких програм, охоплює утеплення зовнішніх стін, горищ, технічних поверхів і дахів, ремонт або заміну зовнішніх дверей, облаштування тамбурів, ремонт чи заміну віконних блоків.

Активні голови ОСББ часто поширюють досвід між кількома будинками, якими опікуються. Якщо в одному з них уже реалізували енергоефективні заходи, мешканці інших також зацікавлюються можливістю провести модернізацію.

У Луцьку, зокрема, діє міська програма відшкодування вартості придбаних ОСББ генераторів. У межах програми ОСББ могли отримати відшкодування 50% вартості генератора, але не більше 100 тисяч гривень.

Для участі ОСББ потрібно звернутися із заявою до департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради. Там фахівці консультують щодо необхідного пакета документів.

Ще один напрям енергетичної стійкості Луцька – встановлення сонячних електростанцій на комунальних об’єктах. Зокрема, такі проєкти протягом останніх років реалізували на «Луцькводоканалі» та в ЦНАПі. Також до використання сонячної енергії готуються у Медичному об'єднанні Луцької громади (2 лікарня), дитячій поліклініці та в деяких закладах освіти.

Основним постачальником тепла та гарячої води в Одесі є КП «Теплопостачання міста Одеси». За словами головного інженера підприємстваАнатолія Пустовіта, станом на середину вересня 2026 року об’єкти готові до опалювального сезону приблизно на 80%. Фахівці обстежують теплові мережі, теплові камери та поверхні нагріву котлів, щоб визначити ділянки, які потребують ремонту або заміни.

Наразі підприємство проводить масштабні роботи: замінює магістральні тепломережі та запірну арматуру, ремонтує й модернізує обладнання, встановлює сучасні помпи та оновлює поверхні нагріву котлів.

Водночас на підприємстві наголошують, що готовність міста залежить не лише від КП «ТМО». За стан внутрішньобудинкових систем відповідають ОСББ і ЖКСи (житлово-комунальі сервіси). Саме тому закликають одеситів уже зараз звернутися до своїх керуючих компаній, ОСББ або ЖКСів та уточнити, чи підготовлена система опалення будинку до нового опалювального періоду.

В Одесі діє міська програма підтримки ОСББ та ЖБК, які впроваджують заходи з енергоефективності та енергонезалежності.

У міській раді кажуть, що попит на програму зростає. У 2025 році нею скористалися 17 ОСББ, а від початку 2026 року до участі долучилися вже 32. Станом на вересень фінансову підтримку отримали 24 ОСББ. Загальна сума допомоги становить 16,83 мільйона гривень, а реалізовані проєкти охоплюють понад 3 тисячі мешканців Одеси.

З початку 2026 року 12 одеських ОСББ долучилися до програми «Енергодім» і звернулися по фінансову підтримку міста. У межах програми вони проводять енергомодернізацію будинків, зокрема модернізують ІТП (індивідуальні теплові пункти) та замінюють дахові котельні.

Зростає інтерес і до програми «ГрінДІМ», з початку 2026 року до програми долучилися 20 одеських ОСББ.

Близько 25% медзакладів Одеси вже мають сонячні електростанції для резервного живлення. Також СЕС встановлюють у закладах освіти. Роботи фінансують із міського бюджету за підтримки міжнародних донорів.

Завдяки партнерству з міжнародними благодійними організаціями та екологічними ініціативами, зокрема, за підтримки Greenpeace на даху Одеської дитячої поліклініки №6 «Compass» у 2023 році встановили сучасну сонячну електростанцію з потужними акумуляторами, яка дозволяла закладу безперебійно живити критично важливе обладнання, зберігати вакцини та продовжувати прийом дітей навіть за повного відключення міської мережі. 

Однак під час російської дронової атаки у 2025 році будівля поліклініки зазнала серйозних руйнувань. Тоді колеги з інших медзакладів Одеси оперативно надали допомогу, а виробник обладнання безплатно відновив аналізатор.

Водночас уціліла сонячна станція, встановлена за пів року до атаки.

Зараз медзаклад відновлюють. За даними Prozorro, вартість протиаварійних робіт і капремонту становить близько 86 мільйонів гривень.

Для безперебійного опалення медзакладів також встановлюють автономні блочно-модульні котельні.

Також Одеса отримала сім сучасних газопоршневих когенераційних установок за підтримки Японії, Швеції, Норвегії та ПРООН. Вони одночасно виробляють тепло й електроенергію, допомагаючи міським котельням працювати навіть під час блекаутів. Більшість когенераційних газопоршневих установок вже перебувають у робочому стані.

Наразі в Одесі функціонує понад 160 муніципальних Пунктів незламності. З настанням осінньо-зимового періоду кількість збільшать.

Перший заступник Одеського міського головиОлександр Філатов наголосив, що запорукою успішного проходження опалювального сезону є оперативні управлінські рішення та спільна відповідальність:«Минулого року ми пережили найважчу зиму у своєму житті. Зараз ми свідомо готуємося до наступної – не менш складної, але ми точно її пройдемо». 

Теплом Рівне забезпечують кілька підприємств, але близько 80% споживачів обслуговує ТОВ «Рівнетеплоенерго». Компанія постачає тепло та гарячу воду більшості багатоповерхівок, а також лікарням і школам.

Решту міста обслуговують п’ять теплопостачальних компаній: КП «Квасилівтеплоенерго», ПрАТ «ЕСКО-РІВНЕ», ПП «Рівнетеплосервіс», ТОВ «Енергозбереження Рівне» та ТОВ «Старт».

У 2025 році Рівне звершило реалізацію проєкту з енергоефективності за підтримки Норвезько-Українського фонду енергоефективності. Він передбачав модернізацію вуличного освітлення, встановлення сонячної електростанції та термомодернізацію дитсадків.

У межах проєкту місто модернізувало освітлення на 27 головних і 118 другорядних вулицях – загалом замінили 4 585 світильників. Кількість LED-світильників зросла з 2 900 до 7 900. У звіті програми зазначено, що завдяки цьому місто економить 790 МВт·год електроенергії та 7,9 мільйона гривень на рік, а викиди CO₂ скоротилися на 340 тонн.

На одному із закладів охорони здоров’я встановили СЕС потужністю 215 кВт, яка за рік виробила 155,8 тисячі кВт·год і заощадила бюджету 2,4 мільйона гривень. Два дитсадки термомодернізували та обладнали сонячними станціями, що разом дало ще 247 тисяч гривень економії на електроенергії.

Окрім того, за програмою «Тепле місто» в садку № 57 реконструювали систему опалення: тепер тепло подається автоматично залежно від погоди, що зменшує споживання енергії та викиди CO₂ і забезпечує стабільну температуру для дітей і персоналу.

У 2025 році Рівне розпочало модернізацію ліцеїв №8 та №13, завершити роботи планують у 2026 році. Того ж року 10 ОСББ скористалися програмою «Енергодім Рівне», ще 10 – Муніципальною програмою сталого розвитку, одне – «ГрінДім Рівне», а 12 отримали допомогу з Револьверного фонду, який працює за принципом «гроші, які після повернення позичальником знову використовують для фінансування інших проєктів». 

Цьогоріч до співфінансування за Муніципальною програмою сталого розвитку затвердили 10 проєктів ОСББ. Безвідсоткову поворотну допомогу Револьверного фонду вже залучили 5 ОСББ, ще 8 висловили бажання нею скористатися.

З серпня 2025 року діє Програма підтримки енергонезалежності фізичних осіб – власників домогосподарств на 2025 – 2027 роки, розрахована не на ОСББ, а на окремих власників житла.

На вулиці Дубенській у Рівному понад сторічний будинок із 16 квартирами модернізує ОСББ «БОС 5». За програмою «Енергодім» тут замінили вікна та освітлення у під’їздах, а тепер планують замінити покрівлю й утеплити горище. Вартість проєкту – майже 3,5 мільйона гривень: 2,5 мільйони гривень – грант Фонду енергоефективності, близько 700 тисяч гривень – кошти громади, решта – внески співвласників. Для фінансування ОСББ також залучило безвідсоткову позику Револьверного фонду.

Об’єкти теплогенеруючого господарства Рівненської громади забезпечені генераторами, які мають підтримувати їхню роботу під час перебоїв з електропостачанням.

Завдяки встановленню індивідуальних теплових пунктів, балансувальних клапанів, теплоізоляції трубопроводів та утепленню фасадів економія теплової енергії в цих будинках у середньому сягає 40%.

За словами Ганущака, для мешканців це означає й пряму економію коштів – в окремих випадках до 1 тисячі гривень на місяць у платіжці за опалення. Показовим є приклад одного з будинків, де після комплексної термомодернізації споживання тепла скоротилося зі 100 до 30 Гкал, а клас енергоефективності зріс з Е до D.

Експертка зазначає, що у дослідженні соціологічної групи «РЕЙТИНГ» йдеться, що економія електроенергії вже стала нормою: 96% українців заявили, що намагаються економно використовувати електроенергію, а 93% завжди сплачують рахунки вчасно.

Якщо у 2024 році лише 64%, за статистичними даними, мали стабільне електропостачання, то на початку 2025 року цей показник уже зріс до 81%.

Також достатньо сильно зросла зацікавленість в енергоефективному обладнанні: інвертори, сонячні панелі, системи резервного живлення. Люди частіше почали цікавитися їхніми технічними характеристиками.

У Рівному муніципальна програма сталого розвитку передбачає співфінансування капітального ремонту у пропорції 70% – кошти міського бюджету, 30% – внесок ОСББ.

У межах програми «Енергодім Рівне» місто відшкодовує 20% прийнятних витрат на енергоефективні заходи за пакетами «А» і «Б», а також частину відсоткової ставки за кредитами. За даними міської ради, попит на такі програми поступово зростає: наразі учасниками «Енергодім Рівне» є 21 ОСББ, ще 15 подали заяви на участь.

В Ужгороді немає єдиного підприємства, яке централізовано постачає тепло в житлові будинки. Місто повністю відмовилося від централізованого опалення ще у 2011 – 2012 роках через зношеність та неефективність системи.

За словами фахівчині з енергетичної політики, часто люди використовують газові плити та духовки для обігріву приміщень, що може призвести до отруєння чадним газом або витоку газу. Також використовують саморобні печі або буржуйки, часто без дотримання пожежних вимог.

Для того щоб таких ситуацій не виникало, зокрема, є пункти незламності, щоб люди могли скористатися безпечним місцем, а не вдаватися до небезпечних способів обігріву.

У багатоквартирних будинках, розуміючи, що можуть виникати проблеми з теплопостачанням та електропостачанням, можна облаштувати окреме приміщення, де буде тепліше й компактніше. Тобто зменшити площу, яку потрібно обігрівати, і підготувати окреме місце, де можна буде комфортніше пережити періоди перебоїв із теплом чи електроенергією. Якщо є можливість довше побути на роботі, де роботодавець забезпечує тепло, варто скористатися цією можливістю.

«Найбільшу небезпеку становить не сам холод, а те, що люди намагаються зігрітися небезпечними способами. Тобто варіанти знайти можна. Минула зима була тому прикладом – ми її пережили. Думаю, що і цю зиму також переживемо. Ми вже готові», – підсумовує Ірина Климась.

За словами заступника міського голови Івана Завидняка, підготовка міста до опалювального сезону 2026 – 2027 триває за затвердженим планом. Лікарні готові на 90%, котельні освітніх закладів – на 95,6%, усі школи та дитсадки мають генератори, а місто паралельно розвиває енергомоніторинг і відновлювану енергетику.

Медичні заклади також забезпечили потужними дизельними генераторами та запасом пального. Це дозволяє підтримувати роботу операційних і реанімацій у випадку відключення електроенергії.

В Ужгороді працюють 29 шкіл і 23 дитсадки. Усі вони готові до роботи в осінньо-зимовий період. Заклади обігрівають 45 котелень, а на випадок відключень електроенергії всі мають генератори.

Ужгородська міська рада щомісяця публікує відкриті дані про споживання комунальних ресурсів підприємствами, установами та організаціями. Йдеться про електричну та теплову енергію, природний газ, тверде паливо, холодну та гарячу воду.

У даних зазначаються назва установи, вид ресурсу, показники лічильника, обсяг споживання та дата. Останній доступний ресурс був оновлений 7 серпня 2026 року. Тобто містяни можуть бачити фактичне споживання ресурсів комунальними установами.

Також у березні 2026 року для представників комунальних установ Ужгорода провели триденний тренінг «Як зробити комунальний заклад енергоефективним».

Під час навчання учасники розбирали, як побудувати систему енергоменеджменту в установі, визначити її базове енергоспоживання та підготуватися до енергоаудиту відповідно до міжнародних стандартів ISO 50001 та ISO 50002.

Окремо на практиці вчилися визначати, де будівля втрачає енергію, які заходи з енергоощадження можна впровадити та як перетворити ці ідеї на конкретний енергоефективний проєкт. Також учасникам показували, як організувати вимірювання й облік енергії та де шукати кошти на модернізацію, зокрема як готувати заявки на фінансування.

Ще один напрям – міжнародний проєкт Smart Energy – «Транскордонне співробітництво з енергоефективності шляхом використання відновлюваних джерел енергії». Проєкт реалізується за підтримки Європейського Союзу в межах програми Interreg VI-A NEXT Hungary-Slovakia-Romania-Ukraine.

Мета проєкту – розвивати транскордонну співпрацю у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики й заохочувати використання відновлюваних джерел енергії. Загальний бюджет SMART ENERGY – близько 1,7 мільйона євро, з яких близько 550 тисяч євро передбачено для Ужгорода. Проєкт стартував 19 лютого 2025 року.

Міська влада Херсона звітує, що об’єкти централізованого теплопостачання готові до зими на 85,5%. Водночас після російського авіаудару у серпні 2026 року по Херсонській ТЕЦ не залишилося справного генерувального обладнання.

За повідомленням групи «Нафтогаз», якій належить станція, внаслідок атаки повністю знищене та виведене з ладу все теплогенерувальне й електрогенерувальне обладнання, яке там залишалося. Строків відновлення компанія не назвала.

Того ж дня начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін попередив, що розраховувати на роботу ТЕЦ та інших об’єктів критичної інфраструктури у звичному режимі цієї зими вже не можна. Він закликав херсонців, особливо родини з дітьми та літніх людей, виїжджати до безпечніших регіонів, якщо вони мають таку можливість.

Начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько15 вересня повідомив, що загальна готовність об’єктів централізованого теплопостачання міста становить 85,5%, а до сезону підготували понад 173 кілометри теплових мереж. За його словами, місто шукає рішення, які дозволять забезпечити теплопостачання навіть у разі пошкодження основних джерел тепла.

Ця цифра описує стан підготовки об’єктів теплопостачання. Вона не означає, що 85,5% херсонських будинків гарантовано матимуть опалення. Мережі можуть бути підготовлені, але для подачі тепла потрібне також джерело, здатне його виробляти. Після руйнування ТЕЦ саме питання заміни її потужностей стало визначальним для частини міста.

Часто в соціальних мережах одним з альтернативних варіантів пережити зиму – пропонують купити хату в селі. Експерка Ірина Климась вважає, щохата в селі – це гарний варіант, якщо в людини, по-перше, ця хата вже є. А по-друге, будинок нормально обладнаний і має запаси палива.

Тобто вже завдання самого будинку – встановити інвертор, батареї резервного живлення, продумати, яким чином зберігати енергію та підтримувати роботу насосів. 

«У багатоквартирних будинках це зробити значно простіше, якщо об’єднатися і профінансувати встановлення спільно. Якщо розподілити витрати між квартирами, то для кожної окремої квартири це буде не така вже й велика сума. Ми зараз не говоримо про пенсіонерів або людей з інвалідністю. Говоримо про середньостатистичну ситуацію», – наголошує Климась.

За даними, які міська влада наводила наприкінці серпня, акти готовності мали 19 із 28 котелень комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» та 21 із 23 центральних теплових пунктів. Ці показники стосуються інфраструктури підприємства і не відповідають на питання, що буде з будинками, які отримували тепло від ТЕЦ.

Ще 3 червня Ярослав Шанько розповів про розраховану для міста потребу в 54 блочно-модульних котельнях. З них 35 мали замінити потужності Херсонської ТЕЦ, ще 19 – створити альтернативу для об’єктів «Херсонтеплоенерго». На той час, за словами начальника МВА, чотири котельні вже встановили, а щодо фінансування решти місто працювало з ОВА та урядом.

Наприкінці серпня повідомляли також про дві отримані за підтримки GIZ котельні, які планували встановити до початку сезону. Окремо влада говорила про перший етап встановлення 18 аварійно-резервних газових котелень. Оприлюдненої зведеної відповіді, скільки котелень уже готові подавати тепло споживачам і які саме потужності ТЕЦ вони замістять цієї зими, наразі немає.

Місто замовляє й будівництво інших резервних джерел. Зокрема, наприкінці серпняуклали договір на реконструкцію об’єкта теплопостачання зі встановленням котельні потужністю 8 МВт вартістю 97,2 мільйона гривень. Основну частину оплати за договором запланували на 2027 рік. Укладення договору поки не означає, що об’єкт зможе працювати на початку сезону 2026 – 2027 років.

Наприкінці серпня заступник Херсонського міського голови Сергій Орєхов говорив, що через руйнування теплової інфраструктури та житлових будинків централізоване опалення, ймовірно, не подаватимуть до частини прибережних районів, зокрема мікрорайону Корабел. Це попередня оцінка: публічного остаточного переліку будинків, які отримають або не отримають тепло, влада не надала.

Окрім Херсонської ТЕЦ, тепло в місті виробляють котельні МКП «Херсонтеплоенерго». За даними, які наприкінці серпня навів заступник міського голови Сергій Орєхов, акти готовності до нового сезону мали 19 із 28 котелень підприємства та 21 із 23 центральних теплових пунктів. З теплових мереж, про які він звітував, 51 кілометр був повністю підготовлений. 

Окремий рівень підготовки до зими – системи опалення всередині багатоквартирних будинків. У херсонських ОСББ ситуація різна: частина співвласників власним коштом ремонтує мережі та стояки, інші готують запаси й обладнання на випадок перебоїв із теплом та електрикою. І все це відбувається на тлі постійних обстрілів росіян. 

На міських котельнях також працюють над підключенням когенераційних установок – обладнання, яке дає додаткове джерело електроенергії для роботи теплової інфраструктури.

Частину альтернативних джерел тепла Херсон отримав завдяки міжнародним партнерам. 

За словами заступника міського голови Сергія Орєхова, їх ввели в експлуатацію протягом опалювального сезону 2025 – 2026 років. Ще дві донорські котельні місто отримало для встановлення перед наступною зимою, однак публічного підтвердження їхнього запуску поки немає.

Ірина Климась каже, громади, які перебувають під постійними обстрілами, стикаються з великими викликами, але існують окремі міжнародні та урядові програми саме для регіонів, наближених до зони бойових дій.

Банки не дуже охоче кредитують такі проєкти, адже для них це великий ризик неповернення коштів. Якщо ми говоримо про виконання таких робіт, то підрядники в регіонах, наближених до бойових дій, закладають у їхню вартість відповідні ризики. Це і безпека працівників, і логістика, і страхування вже закупленого обладнання, і додаткові витрати, через це вартість робіт зростає.