Полон, мобілізація, смерть, відставка: куди зникають українські мери і хто їх замінює

Віта Шепеля, Тетяна Мельничук, Галина Максимчук, Софія Матвіюк, Євгенія Вірлич, Лада Вербицька, Надія Страшко, Оксана Піднебесна

Подякувати

31 липня 2026, 18:10

  9505

Зберегти

В Україні 11 обласних центрів втратили міських голів, яких громадяни обирали на місцевих виборах у 2020 році. Це Житомир, Запоріжжя, Кропивницький, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Харків, Херсон, Чернігів та Луцьк, де це сталося 25 березня 2026 року.

Після добровільної відставки Ігоря Поліщука замість нього місто в статусі у Луцьку в.о. міського голови працювала Катерина Шкльода, яку спеціально для цієї ролі обирали секретаркою міської ради. Та вже через чотири місяці у відставку подала і вона. 

Тож з 29 липня секретарем Луцької міської ради, а відтак і виконуючим обов’язки міського голови став Андрій Разумовський – представник фракції «За майбутнє».

Однак, подібна ситуація частою є не тільки в обласних центрах. Команда журналістів мережі Район.in.ua зібрала інформацію про керівників міст і селищ у громадах, де працює мережа. 

Ми зафіксували, де, коли та з яких причин громади втрачали очільників, а також як місцеве самоврядування впоралося з кризою лідерів, хто приходив до влади із «лави запасних».

За даними Асоціації міст України, вже в 321 громаді України робота муніципалітету здійснюється без законно обраного мешканцями мера, голови громади. В восьми громадах створені паралельно до діючих місцевих рад військові адміністрації населених пунктів.

У цій статті дізнаєтеся, кого з мерів викрали росіяни й досі утримують, хто загинув або помер, хто мобілізувався до лав ЗСУ, а кого відсторонили через корупційні скандали чи політичні кризи. 

Однак громади продовжують функціонувати та ухвалювати важливі рішення.

Зверніть увагу! Перелік може оновлюватися

На місцевих виборах за посаду голови Іваничівської селищної ради перемогу здобула кандидатка від політичної партії «Сила і честь» Лідія Томашевська, яку підтримали 51,9% виборців. 

Томашевська перебувала на посаді з 1 грудня 2020 року до 16 грудня 2025 року – трохи більш як п'ять років.

9 грудня 2025 року депутати Іваничівської селищної ради на сесії одноголосно висловили недовіру голові та ухвалили рішення про її відсторонення. 

Політична криза в громаді загострилася наприкінці 2025 року на тлі зриву опалювального сезону та конфлікту між місцевою владою і теплопостачальною компанією ТОВ «Аванті-Девелопмент». Через заборгованість у майже 4 мільйони гривень бюджетні установи, зокрема ліцей №1 і дитячий садок, тривалий час залишалися без тепла.

Депутати публічно звинувачували селищну голову у бездіяльності, несвоєчасному розв'язанні господарських питань і блокуванні запуску опалювального сезону. Водночас у самій громаді тривала взаємна критика між владою та теплопостачальником щодо причин виникнення боргу і відповідальності за ситуацію.

Наразі обов’язки селищного голови виконує секретарка ради Наталія Мазурок – до моменту обрання нового голови або проведення позачергових виборів.

За посаду селищного голови змагалися вісім претендентів. За попередніми даними, найбільше голосів здобув кандидат від «Свободи» Олег Басалик – 889.

Олег Басалик, який очолював Мар'янівську селищну раду з 30 червня 2019 року, склав повноваження 10 вересня 2024 року. 

Після його відсторонення виконувала обов’язки селищної голови секретарка Ольга Васюренко.

У 2024-му році вона втрапила у корупційний скандал. Згідно з матеріалами справи, з 24 по 27 лютого 2024 року Ольга Васюренко виконувала обов’язки селищного голови, який перебував на лікарняному.  26 лютого вона видала і підписала два розпорядження – про преміювання працівників апарату селищної ради, а також про встановлення їм надбавки «за високі досягнення в праці». 

Обидва документи стосувалися виплат за лютий 2024 року. Втім, замість покарання жінка отримала у суді усне зауваження. 

10 вересня 2024 року секретарем Мар’янівської селищної ради обралиВолодимира Борачка. Тепер він тимчасово виконує обов'язки голови громади.

На виборах Шацького селищного голови 25 жовтня 2020 року переміг Сергій Карпук, кандидат від партії «За майбутнє», набравши понад 53% голосів за результатами підрахунку

Сергій Карпук офіційно перебував на посаді селищного голови у період з 24 листопада 2020 року по березень 2024 року, тривалість – приблизно 3 роки та 4 місяці.

Під час перебування на посаді Сергія Карпука правоохоронці відкрили кримінальну справу, в якій були задіяні працівники обласного Держгеокадастру.  Йдеться про розслідування щодо можливого незаконного заволодіння групою осіб земельними ділянками на території громади (зокрема поблизу озер). Однак причетність до незаконного привласнення земель голови селищної ради в цій справі нема.

Також однією з причин у громаді називали припущення, що Сергій Карпук пішов з посади через скандал навколо звільнення заступниці голови Ольги Сахарук і керуючого справами Олександра Бебка. Однак він це також заперечував. 

Сергій Карпук оголосив про мобілізацію до лав ЗСУ, що призвело до необхідності передачі влади у громаді.

Про припинення повноважень достроково на підставі особистої заяви про складання повноважень Сергій Карпук оголосив 7 лютого 2024 року під час  засідання 53 позачергової сесії Шацької селищної ради.

Наразі тимчасово виконує обов’язки керівника громади Богдан Тимошук, секретар Шацької селищної ради. 

На повторних місцевих виборах 15 листопада 2020 року міським головою Одеси вдруге обрали Геннадія Труханова, кандидата від партії «Довіряй ділам». Він здобув 54,28% голосів виборців.

Труханов очолював місто майже п'ять років після переобрання. У жовтні 2025 року президент Зеленський підписав указ про припинення його громадянства України після отримання підтвердження про наявність у нього громадянства Російської Федерації. Сам Труханов заперечив ці звинувачення та заявив, що оскаржуватиме рішення в суді. 

Згодом правоохоронці повідомили йому про підозру у службовій недбалості через неприйняття необхідних заходів під час повені в Одесі 30 вересня 2025 року, внаслідок якої загинули щонайменше десятеро людей.

30 грудня 2025 року, за словами Труханова, він отримав офіційний документ, який підтверджує відсутність у нього громадянства Російської Федерації. Колишній міський голова заявив, що документ отримали через міжнародні правові механізми із залученням третіх країн, а у квітні 2026 року звернувся до Верховного Суду з позовом про скасування указу Президента. 

Водночас Служба безпеки України наполягає, що Труханов є громадянином РФ і мав чинний російський закордонний паспорт, а тому указ про припинення громадянства був законним.

Після дострокового припинення повноважень Геннадія Труханова виконання обов'язків міського голови перейшло до секретаря Одеської міської ради Ігоря Коваля, а в місті створили військову адміністрацію.

На виборах міського голови 25 жовтня 2020 року переміг Віталій Граждан, висунутий від «ОПЗЖ».

Граждан очолював місто протягом 3 років і 9 місяців, допоки 20 липня 2024 року його не затримали правоохоронці.Йому повідомили про підозру у незаконному заволодінні туристичною базою – Граждана затримали під час отримання завдатку у розмірі 30 тисяч доларів від покупців бази. Кримінальну справуведуть СБУ та поліція. 

Реакція політичних сил, депутатів міської ради та місцевої громади на затримання була неоднозначною. За час каденції Граждан неодноразово потрапляв у скандали: був учасником бійок, відібрав телефон у школяра в парку за те, що той його знімав, пересувався з охороною. 

Гучний резонанс здобуло його побиття головою районної ради Григорієм Мельниченком просто під час сесії – відео поширилося по всій Україні. Під час затримання Граждан заявляв, що правоохоронці його побили, і ховався під столом, однак згодом самі правоохоронці оприлюднили відео, на якому видно його поведінку під час затримання.

До слова, попередницю Граждана, підприємиці Аллі Гінак, теж не вдалося довести каденцію до кінця через конфлікти між депутатами та фракціями – була навіть стрілянина за участю заступника. Наразі Гінак – депутатка Одеської обласної ради.

Обов'язки міського голови виконує секретар Білгород-Дністровської міської ради VIII скликання Олександр Скалозуб.

На місцевих виборах 25 жовтня 2020 року в Чорноморську на посаду міського голови переміг Василь Гуляєв від партії «За майбутнє», набравши 34,31% голосів виборців (7 754 голоси).

У травні 2026 року Василь Гуляєв оголосив, що ухвалив особисте рішення приєднатися до лав Збройних сил України. Очільник міста спростував поширені припущення, нібито він «переховується», і наголосив, що посада залишається за ним – після служби він планує повернутися до роботи. Команда мера продовжує працювати.

На виборах голови Великобагачанської селищної ради Миргородського району 25 жовтня 2020 року переміг самовисуванець Сергій Горбань. За нього віддали 51% голосів виборців.

Сергій Горбань народився 27 листопада 1962 року у Широкій Долині. До обрання головою Великобагачанської селищної ради обіймав посаду голови Широкодолинської сільської ради. Помер у липні 2023 року від тривалої хвороби.

Загалом він очолював громаду 2 роки та 8 місяців.

Нині діяльністю громади керує секретар ради Ольга Чернуха.

На виборах голови Заводської міської ради 25 жовтня 2020 року переміг самовисуванець Віталій Сидоренко. За нього віддали голоси 56,74% виборців. Це була його вже четверта каденція, адже мерське крісло він займав у 2006, 2010 та 2015 роках.

Віталій Сидоренко народився 19 травня 1966 року у Заводському. Працювати почав у 1983 році на Лохвицькому цукрокомбінаті, де був помічником вагаря буряків та підсобним робітником. У цей же період навчався на курсах водіїв у Хорольській автошколі ДТСААФ.

У 1984-1986 роках служив у армії, після чого повернувся на цукрокомбінат, де працював чистильником поверхонь нагріву теплообміну.

З вересня 1986 року по січень 1995 року працював на Лохвицькому приладобудівному заводі на посаді юрисконсульта та начальника відділу маркетингу.

Вищу освіту здобув в Українській юридичній академії за спеціальністю «правознавство», отримавши кваліфікацію юриста.

Термін перебування на посаді із 2020 року – 4 роки та 10 місяців. А загалом, з першої каденції, він очолював Заводське понад 19 років. Однак 14 серпня 2025 року Віталій Сидоренко помер на 60 році життя.

Нині обов'язки очільниці громади виконує секретар міської ради Лариса Палаженко – замість Олександра Нещадима, який 10 травня 2023 року мобілізувався до ЗСУ. 

На виборах міського голови Рівного у 2020 році переміг Олександр Третяк, який був кандидатом від партії «Європейська солідарність». За нього віддали голоси 50,25% виборців (27 451 голос).

Третяк перебував на посаді міського голови Рівного з 3 грудня 2020 року по кінець серпня – початок вересня 2023 року. 

У липні 2023 року суд визнав його винним у корупційному правопорушенні та відсторонив від посади на один рік. 

Йдеться про один із протоколів НАЗК, який стосувався преміювання керуючої справами виконкому Марії Корнійчук, яка вносила гроші у передвиборчий фонд Олександра Третяка у розмірі 45 тисяч гривень. У цьому правоохоронці побачили конфлікт інтересів, а згодом суд відсторонив мера від посади на рік та присудив штраф у 6 800 гривень. 

Олександр Третяк назвав справу «тиском на місцеве самоврядування», «знущанням із закону» та припустив, що це політичне замовлення. Після апеляційного суду він заявив, що звертатиметься до Європейського суду з прав людини, а, попри відсторонення, «працюватиме на благо громади».

В Асоціації міст України також зазначили, що вважають справу щодо Третяка та рішення суду тиском на самоврядування.

Секретар Рівнеради Віктор Шакирзян на той момент саму справу коментувати відмовився. А у серпні апеляційний суд підтвердив рішення, після чого Олександр Третяк остаточно залишив посаду. Загалом він керував містом трохи 2 роки та 8 місяців.

Віктор Шакирзян обійняв посаду виконувача обов'язків міського голови Рівного у вересні 2023 року.

На виборах у Костополі переміг Євгеній Денисюквід всеукраїнського об'єднання «Батьківщина». Він набрав 2 877 голосів (27,7%).

74-річний посадовець, якого обирали на цю посаду шість разів, перебував на лікарняному з серпня 2022 року. У зверненні до громади він подякував костопільчанам за 25 років довіри та закликав об'єднати зусилля заради Перемоги.

На посаді чиновник перебував з квітня 1998-го по березень 2023 року.

Міський голова Костополя Євгеній Денисюк подав заяву на звільнення за станом здоров'я. Про це стало відомо 22 лютого – міськрада оприлюднила фото відповідного документу.

Виконання обов'язків міського голови покладено на секретаря Костопільської міської ради Давида Дідуха.

Він член політичної партії «Європейська солідарність». У 2020 році балотувався на посаду міського голови Костополя від цієї ж партії, однак обраний не був. 

У лютому 2025 року був затриманий за підозрою у хабарництві, але згодом вийшов під заставу. За версією слідства, посадовці вимагали від місцевої родини земельну ділянку площею 0,38 гектара вартістю понад 1,3 мільйона гривень.

Натомість обіцяли сприяти затвердженню детальних планів та зміні цільового призначення інших земельних ділянок. Правоохоронці затримали підозрюваних одразу після оформлення документів на відчуження ділянки.

Станом на початок 2026 року Дідух є військовослужбовцем ЗСУ. 

Виконувачку обов'язків міського голови міста Костопіль на Рівненщині Лілію Шульжукпризначили на посаду 28 лютого.

У виборах на посаду острозького міського голови у 2020 році переміг Юрій Ягодка, кандидат від партії «ПроПозиція». За ньоговіддали голоси 2254 жителі громади –  20,01%. 

До слова, ще на етапі підрахунку голосів правомірність обрання Ягодки ставили під сумнів. 1 листопада Богдан Турович, кандидат на посаду голови Острозької ОТГ, подав заяву про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях, але комісія ТВК не прийняла заяву.

За час перебування на посаді Юрія Ягодки він сам і Острозька міська рада кілька разів потрапляли в скандали. Зокрема, упродовж грудня 2022 року – січня 2023 року в Острозькій громаді для подарунків дітямзакупили печиво по 400-600 гривень за кілограм. У міській раді натомістьзвинуватили підприємця, який неправильно заповнив товарний чек. 

На початку 2024 року Юрій Ягодка подав позов до суду на активістку Тетяну Климчук,вимагаючи спростувати її допис у фесбуці про передачу автомобіля військовим. Зрештою позов міського голови Острогасуд лишив без розгляду, оскільки той двічі не з’являвся на засідання.

2024 року Ягодка потрапив у ще кілька скандалів. Наприкінці серпня очільник громади,будучи напідпитку, співав російських пісень і накинувся з кулаками на активістку, яка зробила йому зауваження. 

Сам чиновник ситуацію визнав, опублікувавши вибачення в соцмережах. Крім того, у вересні 2024 суспільне збурення викликала ситуація з похороном померлого військовослужбовцяОлега Латишева, на похороні якого представників влади не було, а пізніше офіційні ресурси міськради та сам міський голова писали про військового як про дезертира. 

У грудні депутати визнали роботу міського голови незадовільною, однак Юрій Ягодка наклав на це рішення вето. Натомість депутати підготували звернення до міського голови, називаючи вето незаконним, а Тарас Хмарук за дорученням депутатів подав на міського голову в суд.

Зрештою під час чергової 70 сесії 31 січня 2025 рокудепутати усунули Юрія Ягодку з посади більшістю голосів. Під час тієї ж сесії секретарем, в. о. острозького міського голови обрали Костянтина Кирилюка, який очолює міську раду до сьогодні.

До речі, за підсумками 2021 року Кирилюк відповідно до методології ЧЕСНО був 1 з 12 депутатів-прогульників сесії Острозької міської ради.

На місцевих виборах 15 листопада 2020 року в місті Херсон у другому турі переміг Ігор Колихаєв, «Партія Ігоря Колихаєва «Нам тут жити!». Переможець набрав 34 125 голосів виборців (30,75 %).

У 2020 році на виборах Херсонського міського голови інтрига полягала в тому, чи зможе Володимир Сальдо знову обійняти крісло мера. Він тричі вигравав вибори, а у 2015 році після першого туру був другим – відповідно мав вийти до другого туру. Але зняв кандидатуру через опір херсонців, які не давали йому подати документи. 

Ігор Колихаєв був депутатом Херсонської обласної ради. Згодом став Народним депутатом України (з 2019 року), але склав повноваження, коли його обрали Херсонським міським головою.

Під час повномасштабного вторгнення росіян та окупації Херсона 2022 року залишався в місті та продовжував виконувати роботу міського голови, зокрема намагався забезпечити роботу комунальних служб, налагодити облік зниклих (переважно викрадених росіянами) людей.

6 березня 2022 року президент Зеленський нагородив Ігоря Колихаєва Орденом «За мужність» III ступеня за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Наразі відомо, що у вересні 2023 року Червоний Хрест підтвердив статус Ігоря Колихаєва як полоненого. Звільнені з полону розповідали про те, що бачили Колихаєва в полоні: спочатку на території Херсона в одному з ізоляторів тимчасового тримання, згодом – на окупованій території Херсонщини, в Криму та на території Росії. 

Термін перебування на посаді: фактично 27 листопада 2020 року по 28 червня 2022 року.

З липня 2022 року обов’язки міського голови виконувала секретарка Херсонської міської ради Галина Лугова. 

У вересні 2022 року утворили Херсонську міську військову адміністрацію, яку очолила Галина Лугова. З березня 2023 до квітня 2025 року Херсонську МВА очолював Роман Мрочко, з 3 червня 2025 – Ярослав Шанько. 

На місцевих виборах 25 жовтня 2020 року в місті Генічеськ переміг Олександр Тулупов «Політична партія «Опозиційна платформа – За життя». Переможець набрав 3 721 голос виборців (27,8%). 

12 березня 2022 року, вже в окупованому росіянами Генічеську, Олександр Тулупов, який до того записував звернення до геніченців та намагався облаштувати життя в громаді, звернувся на сайті ради та повідомив про те, що він, заступники, секретар ради та керуючий справами виконкому йдуть у відставку. 

Відомо, що родина Тулупова залишилась в окупації, а частина його бізнесу працює за російським законодавством. Підозри за вчинення державної зради у Тулупова наразі немає.

Термін перебування на посаді: фактично 25 жовтня 2020 року – 12 березня 2022 року. Від 3 червня 2022 року створена Генічеська міська військова адміністрація, яку очолює Євгеній Радіонов.

На місцевих виборах 25 жовтня 2020 року в Голій Пристані переміг Олександр Бабич від «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина».

Бабич набрав 4 314  голосів виборців (53,78%). Це друга його каденція міського голови.

Олександра Бабича росіяни викрали в окупованій Голій Пристані 28 березня 2022 року. Тривалий час було невідомо, де саме перебуває Олександр Бабич. 

Раніше за викрадення Олександра Бабича засудили кримського «беркутівця» Пилипа Квартника.  Чоловіка вивели з приміщення міськради, посадили в білий мікроавтобус та повезли в невідомому напрямку. Херсонський міський суд призначив Квартнику 12 років позбавлення волі. 

У лютому 2026 року стало відомо, що Бабича утримують в слідчому ізоляторі у Таганрозі. 

Термін перебування на посаді: фактично 25 жовтня 2020 року – 28 березня 2022 року.

З 2022 року Голопристанську міську військову адміністрацію очолює Світлана Лінник. 

***

За сприяння ГО «Східний Варіант» та ГО «Вікно Відновлення».