Дрогобицькі театрали зібрали аншлаг у луцькому «Промені»

30 Вересня 2018, 15:01

1716

Театральний фестиваль у Луцьку

Близько сотні лучан прийшли подивитися спектакль «Невтомний перетворювач».

Виставу за творами Бруно Шульца дивилися у суботу, 29 вересня. Захід від театрального фестивалю «Мандрівний вішак» відвідало чимало лучан. Організаторам довелося розширювати локацію і доносити стільці. А проте навіть після розширення багато відвідувачів стояли позаду, у не надто зручних для перегляду місцях. Наша журналістка прийшла за кілька хвилин після початку, а отже теж опинилася позаду. І відповідно, розповісти, що насправді відбувалося, у неї не вийде.

Тому, із побаченого. На сцені були:

мім – 1 шт.
дівчина-мім – 1 шт.
клоун – 1 шт.

Першу половину спектаклю мім був сам. У другій половині від заговорив, і на сцені з'явилися ще двоє. Між ними відбувалися дивні діалоги. І ще дивніші монологи. Зате вони класненько танцювали і голосно сміялися. Далі пролунало «цицьки», «х*й», кілька дуже глибоких думок і фінальні оплески.

Такою вистава здавалася із найнезручнішого з усіх можливих місця, яке зайняла наша журналістка.

А проте, насправді з імпровізованої сцени пролунало більше сенсу, аніж більшість глядачів (включно з нашою горе-журналісткою) змогли осягнути. Саме тому ми вирішили розпитати про все людей, що прийшли вчасно і сиділи у першому ряді.

«Бруно Шульц взагалі дуже непростий письменник. У нього дуже складна філософія, де він осягає сутність людського буття через буття маленької людини в маленькому місті. Це маленький світ людини, який перетворюється у великий космос. Дуже глибока філософія. Треба відчитувати символіку, метафорику, алегорії, алюзії. І власне, актори театру «Альтер» завдяки пантомімі, клоунаді, бурлеску і буфонаді показали нам емоції, переживання цього глибокого світу», – каже глядачка з першого ряду Олена Маланій.

«Відбулася вистава за мотивами творів Бруно Шульца. Вона має назву «Невтомний перетворювач». Під перетворювачем мається на увазі Місяць. Так Бруно Шульц назвав Місяць в одному зі своїх оповідань. Там комета ще була, Ви чули? Але в Шульца Місяць своїм світлом змінював предмети навколо. Буває ж так, що під певним освітленням виникають якісь образи, тіні, марення. В принципі, так воно тут все і було. Міми і клоуни - такі гротескові образи. Я для себе зрозуміла, що образи спершу народилися в голові найпершого персонажа, а потім стали реальними. Довго він мовчить, а потім раптом починає говорити. Для мене це така метафора народження тексту. Як на мене, було дуже багато образів і смислів, які хотіли скласти, і через те було дуже важко. Але Шульц - він важкий. Він такий химерний, а тому настрій вистава передала дуже добре», – розповідає експертка Жанна Бортнік з першого ряду.

Після вистави, традиційно для цьогорічного «Мандрівного вішака», відбулося обговорення. Наша журналістка з сумом усвідомила, що їй там нема, що робити. А все тому, що навіть до найнеформальнішого театру за межами театру порібно приходити вчасно!