Росія модернізує «шахеди» та інші БПЛА, використовуючи іноземні компоненти

З початку 2025 року зафіксували низку суттєвих змін у будові Shahed-136 («ґєрань-2», «ґарпія»).

Про це повідомили у Головному управлінні розвідки МО України, зазначивши, що у розвідувальному порталі War&Sanctions, де опубліковано черговий масив даних про іноземні компоненти у російській зброї.

Серед головних змін у Shahed-136:

• нова бойова частина вагою 90 кг;
• перенесення польотного контролера, блоку розподілення потужності та акумуляторної батареї у хвостову частину;
• додатковий баласт у конструкції дрона.

Також зафіксували використання оновленої 8-канальної CRP-антени супутникової навігації. На її корпусі виявлено стікер із маркуванням китайською та англійською мовами «Agricultural equipment parts» та датою виробництва 2024 року. Імовірно, це зроблено для приховування реального походження та призначення компонента, оскільки спосіб виготовлення та колір корпусу антени збігається з деталями іранських і російських «шахедів» серії «Ы».

Росія активно замінює критичні компоненти західного виробництва на китайські аналоги. Наприклад, у нових версіях Shahed-136 замість програмованої логічної інтегральної схеми XILINX Kintex-7 виробництва США використовується інтегральна схема Beijing Microelectronics Technology, КНР.

Крім того, на потужностях особливої економічної зони «єлабуґа» запущено виробництво нової серії БПЛА під кодом «Ъ», а на електромеханічному заводі «купол» в місті Іжевськ – серії «КЦ». Також є інформація про використання у виробництві нових російських 12-канальних CRP-антен «комєта».

Окрім модернізації, ворог продовжує розширювати тактичні можливості своїх безпілотників. Для фіксації уражень цілей росіяни використовують одноразові Telegram-боти, веб-камери, 3G/LTE-модеми та міні-ЕОМ Raspberry Pi.

Значні зміни відбулися і у БПЛА «ґєрбєра», які раніше виконували імітаційні функції, а тепер оснащуються бойовими частинами ОФБЧ-2,5 та інженерними боєприпасами КЗ-6. Активується бойова частина за допомогою підривника, підключеного до польотного контролера через твердотільне реле RUICHI SSR-10DD.

Окрім того, Росія намагається налагодити виробництво реактивного аналога Shahed-238 – ґєрань-3. Новий безпілотник матиме малогабаритний турбореактивний двигун Tolou-10/13, що забезпечуватиме швидкість до 600 км/год і дальність польоту 2500 км.

На порталі War&Sanctions щотижня оновлюється інформація про іноземні технології, що сприяють виробництву російської зброї. Наразі база даних містить понад 4400 ідентифікованих у ворожому озброєнні компонентів, понад 140 БПЛА та 88 підприємств, залучених до їхнього виробництва.

«ГУР МО України нагадує, що у світі існує низка інструментів для створення на росії компонентного голоду для її військово-промислового комплекс – санкції, експортний контроль, комплаєнс, KYC, CHPL. Відсікти агресора від необхідних їй елементів здатні компетентні органи різних країн – від OFAC до TAXUD, а також компанії-виробники компонентів, журналісти на різних континентах», – йдеться у повідомленні.