Чекайте заяв про «я тебе на війну не посилав»: соцмережі обговорюють сценку у школі Києва

Ви бачили цей «креатив»: у школі Києва №309 учні у святковій сценці зобразили побиття працівника ТЦК. Потім запрацювали комісії, ювенальна поліція, міністр 

освіти... Директорка перепросила за неповнолітніх «акторів».

Коли ви читаєте ці рядки, напевне, вже вийде вибачення від школярів. Про саму школу №309 пишуть як про ту, в якій вчителі та учні розуміють слова «патріотизм» та «захист України».

Я обрав цю тему для «Історії дня», коли прочитав один із коментарів під цим відео: 

«Скоро військовим говоритимуть щось про те, що ніхто нас на війну не посилав».

Отже, на сцену посеред виступу зайшов високий юнак, одягнений у камуфляж. У руці в нього була папка, а на спині аркуш з написом «ТЦК» – аби додати схожості зі співробітником ТЦК. За мить від групки інших учасників сценки відділився інший хлопець, який зімітував боксерський удар. «ТЦКашник» упав, зал бурхливо зрадів.

За словами одного з лідерів «Пласту» Юрія Юзича, школа №309, де «побили» старшокласники «тецекашника», насправді одна з кращих у Києві щодо національно-патріотичного виховання. Він припускає, що проблема не в школі, бо конкретно в цій більше, ніж в інших, «вкладаються в свідомість учнів».

«На рівні держави дуже мало реальних інструментів для формування свідомості учнів. Інструментів два-три, а мають бути десятки: від державної підтримки “Пласту”, щоб у подібних школах було по 2-3 курені юнацтва, до американської моделі кадетських класів, які замовляються (контролюються і фінансуються) командуваннями сил із власних бюджетів для підготовки своїх майбутніх офіцерів. І на це потрібно щорічно інвестувати сотні мільйонів гривень», – написав Юзич у себе на ФБ.

Інші виклики – Телеграм і Тік-ток. Якщо призначити винною директорку чи вчителів, які не догледіли у цій школі, не факт, що користуючись соцмережами, які контролюються РФ та Китаєм, подібне не вчинять у сусідній школі.

«Наших дітей накачують через ТікТок фейками, а вербують за гроші через Телеграм. Боротись треба не з наслідками, а з першопричинами», — констатує Юзич.

Діти зі столичної школи не могли ні сіло, ні впало увести у свою сценку до Дня закоханих «побиття ТЦК». У мережі звертають увагу на те, що сценка в школі, і всі інші випадки, про які ми часто читаємо і говоримо під час війни, є наслідком подвійної моралі політичної влади.

Директорка департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально впливового контенту «Суспільного Мовлення» Тетяна Трощинська бачить у цьому нездатність влади на чесну серйозну розмову, нездатність обрати виживання країни замість плекання «зозульки» пересічного потенційного виборця.

«Тому з дітьми треба говорити. Але для початку дорослим самим має бути що їм сказати», – пише Трощинська.

Колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера не виправдовує ні учнів, ні вчителів і вимагає звільнення директора.

«Проте давайте визнаємо, що президент досі не засудив терористичних атак та нападів на працівників і будівлі ТЦК. Бо в одній і тій самій особі Верховного головнокомандувача Збройних сил досі перемагає потенційний учасник післявоєнних виборів», – написав він у себе на ФБ.

Співачка та журналістка Саша Кольцова пропонує логічне рішення: екскурсії в Биківню, Ягідне, Бучу, Ізюм, «Тюрму на Лонцького» щороку мають бути в шкільній програмі. Так, це місця, де росіяни масово знищували українців, бо могли це робити безкарно. А тепер не можуть.

«Я вже чую ці верески про “не можна травмувати дітей”. Ми в музеї з цим постійно маємо справу, всі дуже хвилюються, щоб не травмувати правдою... Того частина з них і живе у паралельному світі без причинно-наслідкових зв’язків, війни і з героями-ухилянтами-батьками», — відповіла на допис Кольцової директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак.

Відео зі школи Києва — це симптом серйозної проблеми, вважає начальник управління комунікацій Командування Сухопутних військ ЗСУ Віталій Саранцев.

«Це не мистецтво і не виховання, а криза розуміння, хто ворог і хто захисник. Як ми дійшли до того, що мобілізація – необхідний крок для виживання країни – стала предметом висміювання на рівні шкільних заходів? Чи не тому, що дорослі самі розганяють наратив про “злочинний ТЦК”, поки справжні злочинці сидять у Кремлі?» – каже Саранцев.

Він додав, що така підміна понять – це помилка, а війна помилок не прощає. Його обурює те, що в уявленні підлітків український військовий – це ворог.

Редакторка «Суспільного-Рівне» Інна Білецька також переконана, що сценка з ТЦК може трапитися у будь-якій українській школі, оскільки наразі настрій «бити і палити ТЦК» домінує в суспільстві.

«Це те, про що говорять вдома, за святковими столами, це те, що частіше за все інше трапляється в тік-токах, це те, що хоче стати нормою — ненавидіти тих, хто забирає на захист батьківщини. Існувати як держава ми будемо доти, доки це викликатиме обурення, спротив і змушуватиме вибачатись», – пише Білецька.

Тому у таких вибриках молоді, як це сталося у київській школі, винен ТЦКшник з купою комерційної нерухомості, і ВЛКашник з доларами під матрацом, і той, хто змовчав на вечірці, коли хтось шукав ворогів не в Росії та Кремлі, а суто серед своїх.

Власне, не змовчати, коли йдеться про несправедливість та хамство – це про ще один ганебний випадок. У Києві водій виганяв з маршрутки військову Ксенію Пономарьову їздити за посвідченням на тролейбусі. Потім умисно загальмував, щоб жінка впала на підлогу, та обзивав її «п’яним бидлом».

«Я – п’яне бидло. Яке їхало з курсу англійської мови для військових на подальшу підготовку. Я, що одним оком після контузії вже майже не бачу і тому маю уповільнені рухи», – розповіла військова, за яку НІХТО в автобусі не заступився.