Під час футбольного матчу пам'яті на Горохівщині на поле вийшли священики

28 Червня 2018, 11:42

1651 Джерело: Фото Раїси Панасюк

Ветерани спорту Мар’янівки та Борочича зіграли матч пам’яті

У селі Борочиче Горохівського району футбольний матч присвятили памяті перших футболістів місцевої команди.

Задум провести футбольний турнір, присвячений пам’яті перших гравців сільської команди села Борочиче, а заодно і 30-річчю її створення, виник в нинішнього капітана Андрія Лебезуна, — пише «Волинь-нова».

Борочицьку команду створили у 1987 році. Тоді саме урочисто відкрили культурно-спортивний комплекс, у тому числі і спортзал з побутовим приміщенням, та футбольне поле. Воно й досі виконує своє призначення. Тоді ж з ініціативи затятого футболіста, робітника бурякорадгоспу Володимира М’яновського за підтримки інструктора по спорту згаданого підприємства Олександра Ящинського і було створено футбольну команду.

Мало хто з перших футболістів команди і досі виходить на поле. Решта — лише у пам’яті побратимів. На честь тих, хто вже відійшов у засвіти, і задумали провести цьогорічну зустріч команд Мар’янівки та Борочича. Здається, зовсім недавно гасали футбольним полем Леонід Клачук, Василь Братчун, Микола Прийомський, Василь Гриб, Віктор Лебезун, Іван Діс, Валерій Лівик, Олег Кобук, Микола Прудніков, Анатолій Міхуровський, Валерій Дорощук, Євген Панасюк, Василь Бартошук і Леонід Котик. Нині замість «Браво!» для них лунає «Вічная пам’ять!». Прозвучав цей піснеспів з вуст священиків Юрія Зарафутдінова та Ігоря Бондарчука, які відслужили перед початком змагань літію — особливий вид богослужіння за померлими.

Отець Юрій та отець Ігор відслужили перед початком змагань літію

Коли у зворушливий момент цілування хреста та отримання благословення від священика гравці схиляли голови і відламували по шматочку від поминальної хлібини, у багатьох були сльози на очах. Може тому під час гри хлопці тримали себе в руках і навіть не лаялися. Навіть священнослужителі виявили бажання взяти участь у змаганні. Їх охоче прийняли до свого складу обидві команди.

Проте, як зауважив після зустрічі ветеран футболу з Мар’янівки Іван Передун, темп гри від того не змінився, мовляв, грали запекло, як завжди. І хоча піт градом котився по обличчях вже немолодих чоловіків (вік деяких сягав за 60 літ, а наймолодші «ветерани» переступили 35-літню межу), ніхто не скаржився на втому. Влаштував усіх і рахунок — 4:4.

Обидві команди влаштував рахунок 4:4

Хоча спочатку гру вели ветерани з Мар’янівки, які навіть змовлялися піддатися сусідам, щоб зрівняти рахунок. Але потреба в такій грі відпала, коли на поле в складі борочицької команди вийшли Андрій Панасюк та Олег Писик, які встигли до початку другого тайму змінити робочі спецівки на спортивну форму. І хоч яким вправним був мар’янівський воротар Василь Шуст, він таки пропустив 4 м’ячі і рахунок вдалося зрівняти.

По праву ветеранами футболу з команди Борочича є Віктор Микитюк, Анатолій Чорноклим, Володимир М’яновський, Микола Надашкевич, Сергій Антонюк, Петро Горбань, Микола Лозовик, Микола Маціюк, Сергій Бондар, Сергій Горський, Олександр Лизун, Вадим Цвілюк, Андрій Панасюк, Олег Писик, Василь Збудовський, Микола Прокопчук та Ігор Огороднік. Не менш поважний склад і колективу з Мар’янівки, список якого очолює майже 70-річний Іван Передун. Грає за ветеранів і його син Валентин Передун. Поважний вік і у гравців Василя Вавринюка, Петра Харчука, Віктора Савчука, Василя Шуста, Івана Ковтуна, Андрія Лісового, Івана Бабія, Сергія Рабчинського, Олександра Кондратюка, Валерія Жуковського, Олександра Притулюка, Андрія Войцищука, Василя Крикавського.

Мар’янівську команду очолив майже 70-річний Іван Передун (у центрі в чорному костюмі воротаря)

Є серед спортсменів недавні АТОвці: Микола Маціюк, Олександр Лизун, Василь Збудовський з Борочича та Василь Крикавський з Мар’янівки. Інший учасник АТО – Ярослав Садольський – був спонсором матчу. Матеріальну допомогу надали також підприємці Іван Яцина, Максим Цьось, Микола Прокопчук. Суддею був уродженець Борочича Олександр Маціюк, який хоча й проживає в Луцьку, але не пропускає жодної гри.

Поки футболісти гріли лоби у спортивній баталії, їхні рідні пріли біля кухні, готуючи смачні наїдки. Наприклад, сім’я Віктора Микитюка куховарила у повному складі: і дружина Галина, і донька Оля з маленькою дідусевою потіхою Сашенькою, і сваха Марія Лебезун. Така ж місія випала і дружині та синові Миколи Надашкевича – Марії та Петру. До речі, Петро Надашкевич та Андрій Лебезун – гравці молодої команди села. Жінки жартували, що незабаром вже третє покоління у їхніх родинах почне ганятися за м’ячем. Долучилися до сервірування столу і дружина Василя Збудовського Наталія, а також уболівальниці Юлія Зарафутдінова та Каріна Збудовська.

Пізніше ще раз пом’янули тих, хто вже відійшов у засвіти. Пролунала також пропозиція зробити турнір традиційним.

Раїса ПАНАСЮК