Ставлення українців до створення єдиної Православної Церкви: соціологи проаналізували думки та регіональні відмінності

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус» щодо релігійної самоідентифікації українців, ставлення до створення єдиної православної церкви та до закону про заборону окремих релігійних організацій.

Про це йдеться на сайті КМІСу.

Упродовж 20 вересня-3 жовтня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про релігійну самоідентифікацію населення, а один із замовників додав запитання про ставлення до створення єдиної Православної Церкви і до Закону про заборону окремих релігійних організацій. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 2004 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 2,9% для показників, близьких до 50%, 2,5% для показників, близьких до 25%, 1,7% - для показників, близьких до 10%, 1,3% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Релігійна самоідентифікація населення України

Існують різні підходи до визначення релігійної самоідентифікації населення. У наших звичайних моніторингових опитуваннях ми застосовуємо наступний підхід: спочатку респондентам ставилося запитання «До якої конфесії або релігії, якщо така є, Ви себе відносите?», де перелічувалися православ’я/греко-католицизм/тощо, тобто. Далі, якщо респондент відповідав, що вважає себе православним, ставилося додаткове запитання «А до якої саме Православної Церкви Ви себе зараховуєте?» і респонденту зачитувалися тільки два варіанти: «Православна Церква України (створена після об’єднавчого Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви і частини архієреїв Української Православної Церкви Московського Патріархату)» і «Українська Православна Церква – Московський Патріархат». Варіант «Православна Церква без конкретизації» не зачитувався, але міг бути відмічений, якщо сам респондент на цьому наполягав. Нижче в таблиці наведена динаміка релігійної самоідентифікації населення України впродовж 2020-2024 років.

Як можна бачити, порівняно із липнем 2022 року релігійна самоідентифікація майже не змінилася. Найбільше українців – 70% – вважають себе православними. Серед них найбільше – 56% серед усіх респондентів – зараховують себе до Православної Церкви України, що становить 81% серед усіх православних мешканців України. Ще 7% зараховують себе до Православної Церкви «без конкретизації» і 6% – до Української Православної Церкви Московського Патріархату.

Далі йдуть атеїсти (12%) (при цьому варто зазначити, що серед «інших» відповідей частина респондентів говорили, що вони «агностики», «невіруючі» тощо, тобто не захотіли зараховувати себе до «атеїстів», але називали до певної міри близькі ідентифікації) та ті, хто зараховують себе до УКГЦ (7%). Інші варіанти обирали не більше 3% респондентів.

У всіх регіонах більшість вважають себе православними і у всіх регіонах більшість (50% на Заході, 63% у Центрі, 55% на Півдні і 50% на Сході) зараховують до Православної Церкви України.

При цьому є певні регіональні відмінності. Так, із Заходу на Схід з 6% до 15% зростає частка тих, хто зараховує себе до «просто православних» (а частка тих, хто ідентифікує себе з УПЦ МП становить 5-8% незалежно від регіону). Водночас якщо на Заході 20% ідентифікують себе як греко-католики, то в інших регіонах – не більше 1%.

Крім цього, на Заході, в Центрі і на Півдні 3-4% зараховують себе до протестантів або інших християнських церков. На Сході цей показник – 11%.

Також є різниця за часткою атеїстів. Відносно найменше їх на Заході (7%) і Сході (11%). Трохи більше – у Центрі (15%) і на Півдні (14%). (Щодо атеїстів окремо варто додати, що серед 18-29 річних їх 20%, серед 30-69 річних – 10-11%, серед 70+ річних – 8%).

Ставлення до створення єдиної Православної Церкви

Більшість українців – 61% – підтримують ідею, щоб в Україні існувала лише одна Православна Церква. Не підтримують – 16%, а для ще 20% це питання є байдужим.

Графік 1. Зараз в Україні існують декілька Православних Церков. Як Ви ставитеся до ідеї, що в Україні має бути тільки одна Православна Церква?

У всіх регіонах баланс підтримки-не підтримки є позитивним і частка тих, хто підтримує, помітно вища, ніж тих, хто не підтримує. Водночас рівень підтримки знижується із Заходу на Схід. Якщо на Заході 71% підтримують, то далі показник знижується до 45% на Сході (на Сході не підтримують – 20%, іншим переважно байдуже).

Графік 2. Ставлення до створення єдиної Православної Церкви в регіональному вимірі

Серед можливих варіантів об’єднання найбільшою підтримкою користується підхід, коли ієрархи та прості священники УПЦ МП приєднуються до ПЦУ і стають її частиною. Всього 71% респондентів визначилися із своєю думкою з цього питання. Серед них більшість – 78% – підтримали загалом такий підхід (у перерахунку до всього населення це 55%).

Більшість респондентів вважають, що таке приєднання можливе лише для ієрархів та простих священників УПЦ МП, які не заплямували себе зв’язками з Росією. Цей варіант підтримують 47% серед усіх респондентів та 66% серед тих, хто визначився з думкою з цього питання.

Варіант, коли просто всі ієрархи та священники УПЦ МП приєднуються до ПЦУ та стають її частиною, підтримали 8% серед усіх респондентів та 11% серед тих, хто визначився

Графік 3. А у разі реалізації процесу єднання Православної Церкви України та Української Православної Церкви Московського Патріархату, який би з цих варіантів Ви би підтримали?

У всіх регіонах найбільшою підтримкою користується підхід, коли лише ієрархи та прості священники УПЦ МП, які не заплямували себе зв’язками з Росією, просто приєднуються до ПЦУ і стають її частиною.

На запитання, хто з ієрархів краще відповідає посаді глави єдиної Православної Церкви, однозначне лідерство зберігає Епіфаній – 50% серед усіх респондентів хотіли би бачити його на чолі єдиної Православної Церкви (76% серед тих, хто визначився із своєю думкою). Далі йдуть такі варіанти, як інший ієрарх з України (8% серед усіх респондентів і 12% серед тих, хто визначився), Онуфрій (відповідно, 6% і 9%) та інший ієрарх з-поза меж України (2% і 3%). Третина респондентів відповіли, що у них немає сформованої позиції або що їм байдуже.

Графік 4. Хто з православних ієрархів, на Вашу думку, найкраще відповідає посаді глави єдиної Православної Церкви в Україні?

У всіх регіонах найбільше респондентів говорили про Епіфанія.

Ставлення до Закону про заборону окремих релігійних організацій

У вересні 2024 року Верховна Рада схвалила проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій, який дозволяє за певних умов забороняти діяльність тих організацій, які пов’язані із Росією. Абсолютна більшість українців – 80% – підтримують схвалення цього Закону. Не підтримують – 16%, а ще 4% не визначилися із своєю думкою.

Графік 5. Верховна Рада схвалила Закон, який дозволяє у разі наявних доказів через певний час заборонити діяльність релігійних організацій, які мають зв’язок і залежні від Росії. Ви підтримуєте чи ні схвалення цього Закону?

Хоча на Заході і в Центрі підтримка Закону трохи вища, але фактично у всіх регіонах переважна більшість українців підтримують ухвалений Закон (від 71% на Сході до 83% на Заході).

Графік 6. Ставлення до Закону про заборону окремих релігійних організацій в регіональному вимірі

Результати опитування коментує виконавчий директоро КМІС Антон Грушецький:

Релігійна ситуація зберігає помітну чутливість в українському суспільстві. При цьому ми бачимо посилений запит на єднання. Як і загалом у суспільстві, так і в релігійній сфері українці хочуть бачити більше єднання / консолідації (особливо навколо ідеї спільного опору російському агресору).

Ми бачимо, що більшість українців наразі підтримують ідею створення єдиної Православної Церкви. Водночас респонденти роблять справедливі застереження проти того, щоб люди, які заплямували себе співробітництвом з Росією, стали частиною єдиної Православної Церкви.

Актуальність проблеми співробітництва з Росією проявляється і в питанні заборони релігійних організацій, які пов’язані із агресором. Ми бачимо, що абсолютна більшість українців схвально поставилися до цього Закону. Хоча ми не запитували  прямо про заборону УПЦ МП (і сам Закон не стосується винятково УПЦ МП), попередні опитування КМІС показували, що більшість українців підтримують заборону діяльності Московського Патріархату в Україні. Водночас згідно із Законом має бути надійна доказова база, тому важливо, щоб у відповідний момент компетентні органи дійсно надали переконливі для громадськості аргументи.