стрічка

Горохівська поетеса присвятила вірш загиблому бійцю зі Стариків

16 Червня 2018, 11:44
1435

Поетеса із Горохівщини Леся Кос присвятила вірш своєму землякові, який трагічно загинув під Новгородським, Миколі Вільчинському.

Нагадаємо, 12 червня від кулі ворожого снайпера обірвалося молоде життя мужнього воїна із села Старики 26-річного Миколи Вільчинського. 

У п'ятницю, 15 червня, на малій Ботьківщині Героя зустріли рідні, близькі, друзі, небайдужі горохівчани.

Свій біль та смуток за молодим Героєм, поетеса висловила у вірші-присвяті.

Там, де гармати б’ють, не можуть гратися діти.
Там, де кулі свистять, уламки зкошують квіти.
Там, де іде війна, ніколи сміху не чути,
Там лише «Гради» гатять і вітер гуляє лютий.
Там, де агресія є, добра не можна чекати,
Там, де пильнує смерть, у чорній хустині мати.
Там, де в руках автомат, майбутнього не чекають.
Бо на війні лише страх людські серця спопеляє.
Гармати, гул припиніть, щоб гралися наші діти!
Кулі, свинцем впадіть, нехай розцвітають квіти!
Люди, спиніть війну, щоб врешті ми засміялись!
«Гради», ви не гатіть, щоб більше ми не боялись!
Нехай проростає добро, нехай колоситься нива,
Щоб Захід і Схід – один, щоб ми зажили щасливо!
У лоні нове життя нехай зерном проростає!
Хай чорна хустина спаде, а мати дітей обіймає!
Здолаємо цю орду, попхнем за Уральські гори!
Відвернемо цю біду, хай щезнуть кремлівські потвори!
Татарам Крим повернем, Донбас повернем додому!
Із ніг важкі берці знімем, радіючи дню новому!
Постанемо в один ряд, єдиною силою станем,
В обличчя своїх ворогів із ненавистю поглянем!
Ковтає Волинська земля прострілене тіло хлопчини.
У небі політ журавля на мить зупине хвилини.
Спасибі тобі, солдате, що сонце знову зійшло.
Ридають дружина і мати, ридає Волинське село…
Лети у глибоку синь солдатським янголом неба…
Війна проклятуща, згинь! Нам більше смертей не треба!
Тож слава Вкраїні моїй! Героям загиблим слава!
Микола – в землі сирій, а в небі – сонце ласкаве…

Леся Кос

Коментар
11/12/2024 Середа
11.12.2024
10.12.2024