Чи готові українці на територіальні поступки в обмін на мир, дослідили у Київському міжнародному інституті соціології

Фахівці Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) проаналізували й оприлюднили результати опитування громадської думки щодо ставлення українців до територіальних поступок Росії та різних варіантів мирних угод.

Як ідеться на сайті установи, упродовж 16-22 травня 2024 року і 20-25 червня 2024 року КМІС провів два окремі власні всеукраїнські опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав власне моніторингове запитання про готовність до територіальних поступок для завершення війни та про сприйняття окремих можливих мирних домовленостей. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) опитали 1067 респондентів протягом 16-22 травня і 2008 респондентів протягом 20-25 червня. Опитування проводили з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, контрольованій Урядом України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролює влада України (водночас у кожній вибірці приблизно 2% – це українці, які переїхали з окупованих територій). Також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

З травня 2022 року КМІС у своїх власних опитуваннях регулярно ставить запитання щодо готовності населення до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру та збереження незалежності. Востаннє КМІС публікував відповідні результати в грудні 2023 року. Після цього дослідники повторно ставили запитання в лютому і травні 2024 року (важливо нагадати, що в травні опитування збіглося в часі із активними наступальними діями росіян на Харківщині).

Ураховуючи інтенсивність попередніх обговорень, соціологи відразу звертають увагу на методичні аспекти. Так, формулювання запитання звучить «З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією ви згодні більшою мірою?», а респондента просили обрати одне з двох таких тверджень (при цьому різним респондентам твердження зачитували в різному порядку для зниження ефекту порядку):

• «Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій»
• «За жодних обставин Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності»

Також окремо підкреслюють, що перше твердження не містить в собі уточнення, які саме території можуть бути предметом поступок. Також не йдеться про офіційне визнання належності певних територій до Росії (наприклад, частина людей готові відкласти визволення окремих територій на майбутнє у більш слушний для цього час, але до того не визнавати офіційної належності до Росії). Також у жодному випадку перше твердження не є тотожним «миру на будь-яких умовах» чи тим більше готовності до капітуляції. Зазначене твердження вимірює, наскільки загалом українці готові обговорювати можливі параметри миру в контексті питання контролю територій. 

На графіку наведені відповіді респондентів. У період з травня 2022 року до травня 2023 року ситуація була відносно стабільною: близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступали проти жодних поступок. Після травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок. Так, до кінця 2023 року готовність до поступок зросла до 19%, у лютому 2024 року – до 26%, у травні 2024 року – до 32%.

Частка тих, хто виступає проти жодних територіальних поступок, відповідно, стабільно знижувалися в зазначений період. Водночас попри все станом на травень 2024 року більшість українців – 55% – виступали проти жодних територіальних поступок.

Готовність до територіальних поступок

 На графіку нижче дані наведені в розрізі регіону проживання респондентів. Хоча у всіх регіонах порівняно з травнем 2023 року стало помітно більше тих, хто готовий до територіальних поступок, але при цьому у всіх регіонах таких – не більше третини. І також у всіх регіонах (зокрема, на Півдні і Сході) більше тих, хто виступає проти жодних поступок, ніж тих, хто підтримує поступки.

Готовність до територіальних поступок у територіальному розрізі

«Ми знову в ситуації, коли результати опитування можна трактувати або як «наполовину повну», або як «наполовину порожню» склянку. Для коректного трактування обов’язково треба враховувати контекст. У травні, коли ми в черговий раз запитували про готовність до територіальних поступок, повномасштабне вторгнення тривало вже понад два роки, росіяни почали масштабний наступ на Харківщині, затримки з постачанням необхідної зброї продовжували мати місце, Україну намагалися розхитувати питанням про легітимність Президента, набув чинності Закон про мобілізацію тощо. Тому те, що попри всі складнощі сучасних реалій більшість українців продовжують відкидати територіальні поступки, говорить, що склянка «наполовину повна». Безумовно, тривожні тренди є і на них необхідно виважено та конструктивно реагувати, але не варто і занадто драматизувати ситуацію.

Також важливо, що в контексті можливих «поступок» українці проти «миру на будь-яких умовах». Хоча амбівалентність у поглядах українців і є (і це – цілком нормальна ситуація для демократичних суспільств), але вона не така разюча, як її намагаються представляти, і результати опитування показують гнучкість українців у рамках можливого діалогу. Пріоритетною вимогою є безпека і дійсно переконливі гарантії. Якщо не буде переконливої безпекової конфігурації, українці не приймуть такий варіант. Сподіваємося, Західні друзі України та інші «коментатори» будуть більш інтенсивно доповнювати свої гуманістичні заклики до миру реалістичними пропозиціями забезпечення справжньої безпеки українців від подальшої російської агресії», – коментує результати опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Нагадаємо, проводячи опитування у травні 2024 року, фахівці КМІС цікавилися також ставленням українців до критики влади у воєнний час.

Читайте ексклюзиви Район.in.ua у нашому каналі WhatsApp