стрічка

Сайти волинської мережі «Район.in.ua» демонструють високий індекс гендерної чутливості

29 Квітня 2024, 17:29
Сайти волинської мережі «Район.in.ua» демонструють високий індекс гендерної чутливості 581
Сайти волинської мережі «Район.in.ua» демонструють високий індекс гендерної чутливості

Офіцерка, молодша лейтенантка, поліцейська офіцерка громади, військовослужбовиця, археологиня, психологиня, пресофіцерка, боксерка, педагогиня, медикиня – лексикон гіперлокальних онлайн- і друкованих видань збагачується «новими» фемінітивами. Індекс гендерної чутливості під час другої хвилі моніторингу залишається незмінним – як і в лютому, він становить 53%.

Такими є дані моніторингу гіперлокальних медіа Волині, проведеного 1-12 квітня. Про це інформують на сайті ВОГО «Волинський прес-клуб».

Серед онлайн-видань проаналізували контент сайту «Буг» та 4-х сайтів мережі гіперлокальних медіа «Район. in. ua»  – «Район. Ківерці», «Район. Ковель», «Район. Рожище» та «Район. Шацьк». Із друкованих ЗМІ аналізу підлягали «Вісті Ковельщини», «Нова доба», «Нове життя», «Полісся» та «Слово правди».

Моніторинг передбачає аналіз балансу жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию позицію ретранслюють) і героїнь/героїв (кого згадують, але не цитують) у журналістських матеріалах, вживання фемінітивів, наявність/відсутність стереотипного, сексистського контенту і матеріалів, які порушують важливі гендерні теми.

Фемінітиви увійшли в звичний вжиток журналістів/журналісток онлайн-видань. Водночас якщо «Райони» зробили вживання фемінітивів частиною редакційної політики, то редакція «Бугу» ані надає особливої ваги вживанню фемінітивів, ані заперечує їх. Фемінітиви загалом активно застосовуються у публікаціях «Бугу», проте дуже часто використовуються передруки з офіційних сайтів чи фб-сторінок органів місцевого самоврядування, які вказують посади жінок у чоловічому роді (маскулінітиви): секретар міської ради, успішний керівник, жінка була членом організації та ін.

Серед експерток, яких цитує видання «Буг» і зазначає посади у формі маскулінітивів – секретар Нововолинської міської ради Надія Жук, керуючий справами Володимирської МР Ірина Лошенюк, радник міського голови з питань ветеранської політики Наталя Микита, головний лікар ЦПМСД Нововолинська Ольга Попіка.

 

У період моніторингу сайти писали про поліцейську офіцерку громади Аліну Мартинюк, яка приступила до служби у Володимирі. Більшість сайтів («Райони») назвали її саме так. Цікавіша історія у публікації  «Бугу»: журналіст/к/и застосували в одній публікації фемінітив «офіцерка» і в тій же публікації назвали офіцерку жінкою-шерифом та дільничним офіцером (чому б не дільнична офіцерка?).

Загалом у публікаціях онлайн-видань героїнями та експертками-військовослужбовицями також Були: офіцерка, яка проводила профорієнтаційне заняття в школі («Район. Рожище»); загибла військова медикиня Оксана Горпініч, на честь якої та інших загиблих медиків створили мурал («Буг») і також «Буг» написав про прощання із загиблою військовослужбовицею Надією Войцишин.

Щодо представниць влади, то жінки виступають експертками у місцевому самоврядуванні (наприклад, голови Камінь-Каширської та Ковельської РДА Ольга Ващук та Ольга Черен, посади сільських голів та секретаринь сільських рад теж доволі часто посідають жінки). Традиційно «жіночі» теми  - це освіта, (в тому числі дошкілля і позашкілля, психологія), культура, соцзахист (жінки часто очолюють або є працівницями терцентрів соціального обслуговування, радницями з питань ВПО), медицина. Також уже звично, що серед жінок багато волонтерок. Чоловіки прогнозовано домінують у повідомленнях про кримінальні події, ДТП та надзвичайні ситуації, однак жінки не рідкість як правопорушниці – коригувальниці, організаторки псевдовиборів на ТОТ, колаборантки.

Співвідношення експерток та експертів, героїнь та героїв у публікаціях досі далеко не на користь жінок. Найвищий показник  (32% експерток та 28% героїнь) у видання «Район. Ковель».

Тема війни в публікаціях онлайн-видань посідає значне місце. Наприклад, видання «Буг» темі війни присвячує половину матеріалів, а загалом у 5 видань в середньому це – 39% матеріалів. Експерток у темах, дотичних до війни,  впродовж періоду моніторингу  було 25% і героїнь – 20%. Часто йдеться про посадовиць місцевого самоврядування, які зустрічаються з дітьми загиблих військовослужбовців, вручають нагороди рідним загиблих. Багато жінок волонтерять,  тож є експертками та героїнями відповідних публікацій. Серед експерток саме в військовій тематиці – 2 речниці підрозділів.

 

На матеріал «Бугу» «За півтора місяця вісім випадків психологічного насилля над дружиною: в Іваничах покарали чоловіка». До слова, друковані ЗМІ теж пишуть про покарання кривдників. І хоча при розгляді справ їм призначають мінімальний штраф чи попередження, все ж є позитивна тенденція в тому, що жінки, попри можливий громадський осуд, усе частіше публічно озвучують проблему.

Традиційно високий індекс гендерної чутливості демонструють сайти мережі «Район.in.ua». Найвищий – «Район. Ківерці» (51%),  «Район. Ковель» – 50% та «Район. Рожище» – 48%. 

 

Серед друкованих видань найвищий індекс гендерної чутливості за період квітневого моніторингу продемонструвала редакція газети «Слово правди» (м. Володимир) – 61%: в публікаціях експерток – 35%, героїнь – 50% і 97% фемінітивів.

Індекс 60%  – високий результат газет «Нове життя» (с. Любешів) та «Нова доба» (с. Маневичі). 44% експерток, 43% героїнь і 92% фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Нової доби», 46%, 37% і 96% - у публікаціях газети «Нове життя» відповідно. 

 

(!) Усі три медіа - у переліку найбільш гендерночутливих в Україні (у квітні).

 

Газета «Полісся» (м. Камінь-Каширський) посіла четверту позицію за результатами гендерного моніторингу у квітні з індексом гендерної чутливості 55% (50% експерток і 20% героїнь). Найменш гендерно чутливими, як і впродовж лютневої хвилі моніторингу, були матеріали газети «Вістей Ковельщини» – індекс гендерної чутливості 41% (27% експерток і 58% героїнь). Попри досить високу присутність жінок у матеріалах, рівень використання фемінітивів редакцією газети – лише 39%.

 

 

Чотири редакції системно використовують фемінітиви, а ті одиничні маскулінітиви, котрі вдалося відшукати у текстах, є, вочевидь, випадковими. Археологиня, агрономка, художниця-реставраторка, мисткиня, членкиня, хранителька, футболістка – слова, які значно збагачують мову і підвищують видимість жінок в інформпросторі.

Тема війни посідає чільне місце у публікаціях гіперлокальних друкованих ЗМІ Волині – загалом це 27% матеріалів. Насамперед, журналіст/к/и пишуть про загиблих військових прощання із ними, а також історії служби бійців, волонтерство. Жінок, які коментують теми, дотичні до війни у публікаціях – 33%, героїнь у публікаціях – 27%. Експертками виступають, переважно, волонтерки, представниці місцевого самоврядування, також надавала інформацію речниця обласного ТЦК та СП.

 

Варто відзначити, що газети багато пишуть про жінок, знаходять героїнь та експерток, матеріали про яких просувають ідею гендерної рівності.  Зокрема, газета Полісся у матеріалі «Королева неба» розповідає про льотчицю, яка в радянський час зуміла втілити свою мрію і пілотувала літаки. Також журналіст/к/и підготували матеріал про поліцейську, яка очолює карний розшук у Камені-Каширському – «Карний розшук - авангард боротьби зі злочинністю». Велике інтерв'ю на тему волонтерства жінок: «Ніна Драсковскі: завжди відверто говорю, що я українська патріотка» (волонтерка родом із Каменя-Каширського, яка допомагає Україні з Німеччини).

Регулярно готує матеріали про жінок редакція газети «Слово правди». В кожному з номерів двох тижнів моніторингу, наприклад, є публікація про жінку як історичну постать: науковицю та музикантку - борчинь за українську культуру та історію: «Лариса Крушельницька - археологиня з давнього роду», «Мирослава Гребенюк-Онуферко - бандуристка і медсестра УПА». Також журналісти видання присвятили матеріали тренерці-легкоатлетці –  «Володимирчанка тренує до Бостонського марафону дівчинку, яка втратила ноги у Краматорську» та написали про поліцейську, яка несе службу у Володимирі -  «Нова офіцерка поліції у міській громаді». Також у газеті піднімають важливу на сьогодні тему взаємопідтримки жінок, які втратили на війні рідних – «Проживаючи горе від утрати: методи реабілітації для сімей Героїв».

Однак варто відзначити, що, як і в першій хвилі моніторингу, друковані гіперлокальні ЗМІ продовжують розміщувати відверто стереотипні та сексистські публікації. Так звані «життєві історії» на останніх шпальтах  демонструють стереотипи стосунків між жінками та чоловіками у патріархальному суспільстві. Причому це продовжують робити газети, які демонструють водночас і високий індекс гендерної чутливості: «Нова доба», «Нове життя» та «Полісся».

Звертаємо увагу колег на ці матеріали і просимо змінити підхід до контенту.

Експертка з моніторингу – Лариса Андрійчук.

***

______________________

 

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні, Internews.

Коментар
17/02/2025 Неділя
16.02.2025