Що писали волинські Telegram-канали про зустріч путіна з лукашенком

Головним інфоприводом останніх днів було те, що бункерний диктатор володимир путін 19 грудня здійснив візит до  диктатора олександра лукашенка.

Подія непересічна, адже президент рф не часто покидає свій бункер. Востаннє він відвідував білорусь у 2019 році.

Оскільки візит наробив чимало інфошуму «Брехунець»  відслідкував, як на нього реагували волинські Telegram-канали.

Про що писали напередодні візиту

За декілька днів до того, як відбулася зустріч путіна і лукашенка, волинські телеграм-канали розганяли повідомлення про те, що путін під час зустрічі буде вмовляти лукашенка все ж таки вступити у війну з Україною.

 А посилалися на слова командувача Об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенанта Сергія Наєва. Який зазначив, що «в ході цієї зустрічі (зустріч путіна і лукашенка – ред.) будуть відпрацьовуватися питання подальшої агресії проти України та ширшого залучення збройних сил республіки Білорусь до операції проти України, зокрема і на суходолі».

Не забарилась і реакція росії на слова Наєва. Прессекретар президента рф дмитро пєсков заявив, що «повідомлення про те, що путін їде до мінська вирішувати питання щодо участі білорусі у військових діях в Україні є дурним та безпідставним». Тим самим поширивши основний наратив, який наразі просуває кремль.

Про що писали під час візиту

Під час зустрічі путіна і лукашенка соцмережі рясніли короткими повідомленнями про основні теми, які обговорювали диктатори. Зокрема про економічну співпрацю, спільні відповіді на так звані загрози, обговорили і наслідки санкцій та необхідність співпраці з державою-агресоркою. Ажіотаж у чатах викликало і висловлювання лукашенка про «двох співагресорів», адже не часто з вуст лукашенка можна почути правду. Цитуємо:

«Ви ж знаєте, ми вдвох – співагресори, найшкідливіші і найтоксичніші люди на цій планеті. У нас лише одна суперечка – хто більше. володимир володимирович каже, що я. Я вже починаю думати, що він. Прийняли рішення, що разом ми однакові. От і все».

Упродовж зустрічі заяви про те, що білорусь таки «вступить у війну в Україні» не прозвучало.

Про що писали після візиту

Опісля візиту телеграм-канали масово поширювали повідомлення від аналітиків Інституту вивчення війни. У тексті якого йдеться про те, що «лукашенко під час зустрічі в Мінську 19 грудня, ймовірно, відвернув спроби Путіна змусити Білорусь піти на подальші російсько-білоруські інтеграційні поступки. Путін і Лукашенко утрималися від публічного обговорення російського вторгнення в Україну, при цьому обидва лідери відзначили, що Білорусь все ще стикається з загрозою Заходу».

Річ у тому, що ISW зазначили, що існує ймовірність того, що лукашенко відмовив путіну в участі у війні проти України, адже вони зробили ці висновки керуючись власними спостереженнями. Проте телеграм-канали подали цю інформацію як констатацію факту.

Також у чатах 20 грудня з’явилися і повідомлення про те, що росія почала перекидати техніку, яку раніше привезли на полігони з мобілізованими росіянами, на південь ближче до кордону з Україною. Повідомлення про рух техніки оприлюднила моніторингова група Беларускі Гаюн, а волинські та й всеукраїнські телеграм-канали активно поширили його у себе в чатах. А згодом з’ясувалося, що інформація не відповідає дійсності.

ВИСНОВОК

Небезпека наступу з території білорусі нікуди не зникла. Вона була і залишається. Адже білорусь надала свою територію для рф, яка розмістила там літаки, військову техніку, казарми з російськими вояками. А постійне накопичення російсько-білоруських військ поблизу українського кордону, часті перевірки боєздатності  білоруських військових аж ніяк не знижують градус напруги, який зараз існує. Повідомлення про ймовірний наступ з території білорусі і далі продовжує виконувати свою функцію – залякування і створення панічних настроїв жителів прикордонних районів.

***

Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключно відповідальністю CID Media Group і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.