стрічка

Як медіа робить видимими жінок в період війни: чому це важливо і як це відбувається

17 Грудня 2022, 12:27
Катерина Лагутіна 2846
Катерина Лагутіна

У Луцьку відбувся сьомий West Media Forum. Проходив він під лейтмотивом «АМОRЕ, МОRЕ, ОRЕ, РRЕ».

Подія відбулася 18-19 листопада. На другий день заходу керівниця бренду Marie Claire Україна Катерина Лагутіна розповідала як працюють жіночі медіа під час війни. Також в рамках активності відбулася дискусії «Медіа і війна. Як створювати чутливий контент і чому це важливо». Модераторка – редакторка сайтів Повага. Кампанія проти сексизму в медіа та політиці Вікторія Кобиляцька. Одна зі спікерок – ведуча, виконавча продюсерка громадського радіо Ана Море.

Журналістці Район.in.ua вдалося зафіксувати найцікавіше з виступів.

Керівниця бренду «Marie Claire Україна». Як працюють жіночі медіа під час війни

Представниця міжнародного жіночого медіа «Marie Claire Україна» поділилася викликами медіа після початку повномасштабного вторгнення. Розповіла як їхні працівники та працівниці шукають відповіді на питання, яких зараз ні в кого немає.

«Marie Claire»  видання з 85 річною світовою історією. Офіс знаходиться в Парижі Більше 10 років є в Україні. 42 тисячі читачів друкованого журналу. 500 тисяч відвідувачів сайту щомісяця. Перший український глянець. Вся команда – українська. Під час пандемії запрошували польського фотографа з українським корінням, який знімав на плівку. Його потім не випускали з України і допитувало СБУ», – зазначила медійниця.

На слайді – дівчинка з Карпат. В зйомках не брала участь ні одна модель. Взяли участі продавчиня з Київської області, студенти-медики. Це була своєрідна присвята українському суспільству та культурі.

«Коли готувала презентацію, згадала, що номер вийшов у лютому 2021 року. Через рік почалось повномасштабне вторгнення. Наше слово стало зброєю», – додала пані Катерина.

Редакція журналу долучається до екологічних проєктів. Жіноче фешн медіа відчуває на собі війну як ніхто. Працівниці волонтерять. Служать в ЗСУ. Не перестають працювати.

Еволюція медіа під час війни 

Після 24 лютого найпопулярнішим матеріалом видання став «Правило двох стін», «Як розвинути психічну стійкість». Почали проводити психологічні дослідження для покращення емоційного стану.

Закликали долучитися до підтримки закладів культури.

«В перші місяці повномасштабної війни редакція не знала, що робити. Наша стратегія, яку ми робили до цього не працювала. Тоді поставили за мету фільмувати все, що з нами трапляється, робити якісь матеріали для читачок. Так як ми – міжнародне медіа, то в перші два місяці повномасштабного вторгнення створили більше, ніж 50 унікальних матеріалів для іноземних ЗМІ. Ми не відмовляли нікому. Було важливо, щоб українці та українки говорили, що відбувається з ними. З фешн журналістики ми стали військовими експертами», – наголосила учасниця заходу.

Був момент, коли один з текстів перекладала перекладачка і вкінці плакала. Хоч працівники і працівниці журналу розуміли, що їхній досвід не настільки вже й травматичний.

Працювали на всі редакції у країнах, де є бренд  «Marie Claire». Створили матеріал про жінок, які народжували у бомбосховищі 

Американську ЗМІ зробило анонс, підбірку фото. Одна з жінок робила селфі з Айфона останньої моделі. Почали з’являтися коментарі на кшталт «У них війна, це країна третього світу, а в них є останні Айфони». 

«Ми працюємо і все добре»

«Ми зрозуміли, що тепер ще стільки треба розповідати про Україну, щоб світ побачив, яка вона є і чому потрібно зараз працювати з нашим міжнародним ринком.Ми вели репортажі з бомбосховищ. Це були перші тижні війни, одна редакторка була в Ірпіні, інша залишалась в Києві. Ми вирішували інші питання, як вивести редакторку з Ірпіня і продовжувати працювати», – каже спікерка.

Присвятили один з матеріалів жінкам, які пережили зґвалтування. В цей час ми зрозуміли. Що Захід втомився від наших новин, але продовжували працювати.

Війна змила багато комплексів, хотіли це показати. І тоді зробили великий матеріал про наслідки зв’язку жінки з землею.

У листопаді 2022 року був перший масштабний проєкт з початку повномасштабного вторгнення. Приїхала фотографка з Франції. Зробили великий матеріал про те, як продовжують працювати редакція «Marie Claire Україна». 

«Важливо дати меседж, що ми працюємо і все добре. Київ живе і Україна перемагає. Ми – не жертви», – наголосила керівниця бренду.

Станом на лютий 2021 року у розробці було 8 спецпроєктів. За два місяці зробили те, що до цього створювали рік. В

Сайт – це живий організм. Раніше робили стратегії на пів року. Кожної неділі знімали аналітику, відстежували чи виконують заплановані показники і адаптували її щомісяця. Тепер щотижня змінюють стратегію. 

«Наша читачка вже знає, що покласти в тривожну валізку, що робити при ядерному вибуху. А що далі? Щоб відволіктися від новин, я переглядаю свій улюблений серіал, хочу про нього щось почитати, так і наші читачки. Повертатися до звичного способу життя – це не погано. І ми повинні їм давати цю інформацію, їх підтримати», – додала пані Катерина.

Знайомтесь, працюйте – це дуже чіткий меседж до всіх зараз.

З іншими виданнями стали вже не конкурентами, а друзями. Розуміємо, що потрібні нашому читачу. Відчуття минулого життя – дуже важливе. Наша остання діджитал обкладинка – бренд фотографки Юлії Пеліпас, адже в нас не має ресурсів знімати самостійно.

«Продовжуємо свою війну на фешн фронті»

Бренд в основному фінансується через рекламу, а практично всі бренди пішли з ринку. Ніхто не купує рекламу. Отримати грант для медіа дуже важко. Грантодавці – іноземні ЗМІ думають, що фінансуємось французьким офісом чи іншим чином, а це – не так. Українська команда повністю залежить від рекламного ринку. 

«Зараз працюємо як продакшн. Добре, що в нас є такий досвід. Ми можемо робити зйомки на замовлення. Отримали перший грант і будемо робити великий проєкт про якість питної води в Україні. Ми повертаємось до наших рекламодавців і намагаємось повернути всі свої проєкти, але з дисклеймером, що все це було зроблено до 24 лютого. І ми змінюємо наративи і меседжі, які хотіли донести», – зазначає спікерка видання.

Видання – це зв’язок з закордонним ринком. Цей зв’язок можна використовувати в матеріалах. Наприклад, працівники не можуть поїхати в Іран і дізнатися, що там коїться і написати про іранських сміливих жінок. Але можна взяти матеріал у сміливих колег. Ми можемо робити українські зйомки, репортажі і відправляти для колег по цілому світу, тому. Зараз дуже важливо продовжувати працювати

«Вперше приїхала в Луцьк, побачила неймовірний музей сучасного мистецтва, відразу подумала, що тут можна провести фешн зйомку і показати нашим колегам в Парижі, щоб підтвердити культурний рівень України і нагадати, що наші жінки можуть дозволити собі останній айфон. Це і буде сучасна картина того, що відбувається в нас», – каже пані Вікторія.

 «Якщо путін перестане воювати, то не буде війни, якщо Україна перестане, то не буде України», – сказала фотографка видання Ліза Приходько

Продовжуємо свою війну на фешн фронті!

Як медіа робить видимими жінок в період війни. Чому це важливо і як це робить медіа

Ще одна спікерка заходу – ведуча, виконавча продюсерка громадського радіо Ана Море наголосила, що вразливі групи, які були в Україні до повномасштабного вторгнення ніде не зникли, війна лиш підсвічуватиме проблеми. 

«Вона робитиме їх більш серйозними і глибокими, адже зараз ми всі працюємо на підтримку ЗСУ і для нас це важливо. За місяць до вторгнення Громадське радіо доєдналося до ініціативи «50 на 50». Це про жінок-героїнь у матеріалах і в радіоефірах. Приєднано багато медіа по світу, суть в тому, щоб моніторити їх кількісно», – наголошує учасниця заходу.

Коли брати до уваги воєнних експертів, то важко зіставити кількість жінок і чоловіків. Можемо підсвічувати жінок і в інших сферах, дуже багато голів громад у різних регіонах України – це жінки. Дуже багато волонтерських організацій, які очолюють і яким допомагають – це жінки і звісно ж у війську вони є.

Працюючи з цією ініціативою напрацьовували співвідношення кількості жінок та бачення як ми можемо його вирівнювати. Коли почалося повномасштабне вторгнення – це було не розуміння того, що ти є підтримкою для своєї аудиторії.

В ефірі з’явилося дуже багато психотерапевток і психологинь, які говорили як не варто розмовляти з людьми, що проживають травму. Чому не окей говорити «я тебе розумію» чи «ти переживеш, впораєшся, все буде добре». Насправді ми всі хочемо бути чутливими, просто не завжди усвідомлюємо як це має бути. А робити це дуже просто. 

«Думати перед тим як писати або створювати матеріал про те чи даєш ти голос тим, кому не дають інші – допомагає вибудувати в якийсь час цю гендерну призму про яку ми говорили на різних тренінгах і лекціях. Коли ти думаєш, ну коли вже буде жінка, я ж весь день в ефірі. Звісно ж фемінітиви на громадському радіо були частиною редакційної політики ще до унормування їх в українському правописі. З внормуванням цього питання в правописі стало простіше, адже ми могли просто сказати, що робимо все згідно чинного правопису», – каже пані Катерина.

Створюючи контент усвідомлюємо, що вразливі групи залишатимуться такими ж і ця вразливість буде посилюватися. Розпочали подкаст: «Не сама винна». Про гендерно зумовлене насильство, адже таке архаїчне патріархальне явище як війна посилює його. 

«Якщо слідкуєте за Мартою Чумало з «Жіночих перспектив», вони працюють з темою збільшенням кількості домашнього насильства зараз через багато різних чинників. Для того аби підвищувати обізнаність. Ми запустили подкаст, як розпізнавати гендерно зумовлене насильство. До слова, не всі знають, що акушерське насильство є теж гендерно зумовленим. Його не має існувати. Тому усвідомлення того, що проблема є, допомагає з нею працювати», – наголосила ведуча.

 ***

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Співпраця автора з Представництвом Євросоюзу в Україні будується на невтручанні в редакційну політику мережі Район.in.ua. Теми, формат, героїв обирає редакція і не погоджує з міжнародними партнерами. Всі матеріали, створені в межах такої співпраці, мають відповідне маркування, а окремі думки, висловлені в матеріалах, їх зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображають погляди Європейського Союзу та його інституцій.

  

 


Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024