На Рівненщині поширили маніпуляцію, що в білорусь привезли дрони-камікадзе

На Рівненщині телеграм-канали поширили повідомлення про те, що на один з білоруських аеродромів, який розташований неподалік кордону з Рівненщиною, нібито доставили щонайменше 20 іранських дронів-камікадзе.

Зокрема, інформацію опублікували пабліки «Рівне головне» та «Чорний лист».

Перевіривши цю інформацію, фактчекери проєкту «Брехунець» не знайшли їй підтвердження. Відповідно, можна зробити висновок, що це – МАНІПУЛЯЦІЯ!

МАНІПУЛЯЦІЯ

Зазначимо, що текст повідомлення про доставку іранських дронів до білорусі слово в слово повторюється на різних телеграм-каналах.  У ньому йдеться про те, що на аеродром «Лунинець», що в 55 кілометрів від Рівненщини, доставили щонайменше 20 іранських дронів-камікадзе «Шахед-136» та пункти управління до них. Додають, що також до Гомеля прибули представники російських спецпідрозділів (можливо ПВК), які розмістилися в готелях. 

«Найближчим часом не виключається застосування зазначених БПЛА для заподіяння вогневих поразок територією України», – зауважують автори анонімних пабліків.

Щоправда, деякі канали зауважують, що цю інформацію їм повідомили власні джерела. Що це за джерела та наскільки можна довіряти їхнім даним – не зрозуміло.

ПЕРЕВІРКА

На сторінці Регіонального управління Сил територіальної оборони «Захід», справді припускають, що росія перекинула частину дронів-камікадзе до білорусі, аби завдавати ударів по території України. Знову ж таки, припускають, що мова йде не менше як про 20 одиниць такої техніки. Втім, наголосимо, що у військовому формування не стверджують, що безпілотники-камікадзе точно прибули до білорусі й скільки їх саме прибуло. До того ж не зрозумілим є те, звідки Регіональне управління має дані про прибуття безпілотників – як джерело інформації в тексті вказані «білоруські джерела». Чи офіційні ці джерела, наскільки достовірні – невідомо.

Інформацію, поширену в українських телеграм-каналах, не підтвердила й моніторингова група «Беларускі Гаюн», яка відстежує пересування військової техніки в країні, зокрема й російської. Попри те, що автори каналу не змогли й спростувати повідомлення, вони звернули увагу на низку дивних моментів, наведених у тексті.

«Викликає сумніви твердження про розміщення персоналу, який обслуговує дрони, в Гомелі, а самих дронів – на аеродромі «Лунинець». Відстань між Лунинцем та Гомелем – близько 310 кілометрів. Це 4 години їзди на автомобілі. Логічно було б розмістити персонал або на самому аеродромі, або в найближчому населеному пункті, де є готель. Важко собі уявити перевезення персоналу настільки тривалу відстань (особливо для щоденної роботи)», – зауважує «Гаюн».

Також у моніторинговій групі зазначають, що з 2010 року за 70 кілометрів від кордону з Україною на аеродромі «Осівці» (біля міста Береза ​​Брестської області) існує 927-й центр підготовки та застосування безпілотних авіаційних комплексів (БАК). На озброєнні центру знаходяться дрони/БПЛА різних модифікацій. При цьому раніше будь-яких побоювань через перебування у безпосередній близькості від кордону в/год ЗС РБ, що спеціалізується на застосуванні дронів/БПЛА, не висловлювалося. Також МО РБ анонсувало надходження нових БПЛА на озброєння. Цей факт також викликає сумніви щодо поширення інформації про появу дронів-камікадзе саме на аеродромі «Лунинець».

«Ми не знаємо, на чому могли б привезти таку кількість дронів до Білорусі. Єдиний військово-транспортний літак, що прилітав з РФ, за останні дні – це Ан-72, який вчора (6 жовтня – авт.) прилітав на аеродром «Мачулищі», – йдеться у повідомленні білоруської моніторингової групи.

Згодом той же таки «Беларускі гаюн» повідомив, що український телеграм-канал «Украина Online»  поширив фейкові знімки начебто аеродрому «Лунинець», на якому знайшли іранські дрони. Втім, насправді цей знімок був зроблений ще в березні 2022 року. 

Моніторингова група опублікувала знімки аеродрому, зроблені 7 жовтня 2022 року та повідомила, що чекає від супутника деталізації, аби побачити актуальний стан об'єкта та наявність на ньому військової техніки. 

Також автори каналу повідомили, що після цього український телеграм-канал змінив свій допис, додавши, що знімки виявилися фейковими. 

ВИСНОВОК 

Офіційні джерела в Україні лише припустили, що до білорусі могли прибути дрони-камікадже. Цю інформацію не підтвердила, але й не спростувала, моніторингова група, яка стежить за військовою активністю в білорусі. 

Фахівці звернули увагу на низку нелогічних тверджень, судячи з яких можна зробити висновок, що інформація про прибуття «близько 20 іранських дронів-камікадже на аеродром неподалік Рівненщини» – МАНІПУЛЯЦІЯ. Адміністратори пабліків написали про те, що дрони точно знаходяться у вказаному місці, аби збільшити число своїх підписників, «хайпуючи» на темі війни. 

Як працює дрон-камікадзе?

Іранський безпілотник-камікадзе під час польоту видає характерний звук, через який українські військові стали називати їх «мопедами». Ця техніка є досить небезпечною для мирних жителів. Адже боєзаряд викликає досить потужну вибухову хвилю, тим самим завдаючи значних руйнувань. Пристрій прилітає в конкретну точку, яку вказали військові, й там вибухає.

У військовій справі ці дрони використовують лише з цією метою. Саме тому вони є простими та дешевими – в рази дешевші, аніж ракети.

Якщо розглядати характеристики конкретно іранських дронів Shahed-136, які росія використовує у війні проти України, то вони здатні підійматися на висоту 5 тисяч метрів. Максимальна дальність їх польоту становить 1600 кілометрів. Вони літають на як на поршневому, та і бензиновому двигуні та розвивають швидкість до 180 кілометрів на годину.

Читайте також: Маніпуляції про репарації та шахрайські збори на армію: як брехали на Рівненщині у вересні

***

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Співпраця автора з Представництвом Євросоюзу в Україні будується на невтручанні в редакційну політику мережі Район.in.ua. Теми, формат, героїв обирає редакція і не погоджує з міжнародними партнерами. Всі матеріали, створені в межах такої співпраці, мають відповідне маркування, а окремі думки, висловлені в матеріалах, їх зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображають погляди Європейського Союзу та його інституцій.