Росіянам «муляє» українське зерно: які фейки циркулюють про контроль Польщі над фермерами України
-
-
>
-
>
-
>
2030
Цьогоріч жнивна кампанія в Україні чи не найскладніша за усі роки незалежності. Напевно, усі бачили кадри навмисно обстріляних і підпалених росією наших полів з урожаєм, підірваних на мінах комбайнів, вивозу краденого зерна і намагань його продати. російські бомби вибухали не лише у полях, а і в нашому інформаційному просторі.
ворожа пропагандистська машина не змогла оминути увагою жнива в Україні. Основним наративом, який вигадали окупанти, була дезінформація про те, що Польща бере під контроль один із найперспективніших секторів української економіки – аграрний, а українські аграрії начебто збанкрутують.
Телеграм-канали рупорів російської пропаганди у серпні почали поширювати повідомлення, що начебто західна сусідка України користується складним становищем українських фермерів і купує врожай за зниженими цінами. А заявила про це начебто служба зовнішньої розвідки рф. У нашому матеріалі ми спростовуємо основні тези окупантів і розповідаємо, як Польща насправді підтримує Україну в аграрній сфері.
Мрії росії про банкрутство українських аграріїв
російські пропагандистські помийки на зразок телеграм-каналу «СОЛОВЙОВ» та псевдовидання «РИА Новости» опублікували тексти про те, що начебто Польща прирікає українських аграріїв на банкрутство, адже купує їхній врожай за заниженими цінами.
«Використовуючи непросте становище українських аграріїв, в тому числі і проблему зберігання зібраного врожаю, польські компанії організували закупку їхньої продукції за заниженими цінами, часто прирікаючи українські підприємства на банкрутство. Після цього передбачається купити їхні активи і землі за зниженими цінами», – йдеться у фейковому повідомлені.
Насправді цьогорічна жнивна кампанія в Україні дуже складна. І страждають в першу чергу ті, хто вирощує зерно. Адже після повномасштабного вторгнення росії українські аграрії втратили доступ до портів, через які врожай транспортували в різні країни світу.
Також втрачено і частину посівів у тимчасового окупованих областях, спалено поля, де врожай ще не встигли зібрати. З’явилися складнощі з логістикою, яка почала коштувати дуже дорого.
Та попри всі труднощі Міністр аграрної політики і продовольства України Микола Сольський в серпневому інтерв’ю для видання Forbes зазначив, що переважна більшість фермерів продовжує працювати.
«У нашій країні агропродовольчі компанії ніколи не подають на банкрутство, навіть якщо де-факто так і є. Так, зараз є компанії, які не обслуговували кредитів, але кейсів щодо банкрутства одиниці. Аграрії та банки зайняли очікувальну позицію. Вони відносно спокійно ставляться до проблем один одного. Зараз, наприклад, запрацювали порти, і, якщо динаміка буде такою, як нині, й ми побачимо обсяги експорту на рівні 4-4,5 млн т, то цілком можливо, що у вересні знову будуть розмови між банками та виробниками про нові графіки погашення і кредитування», – зазначив міністр.
Допомога Польщі
Активно допомагає покращити логістику і зберегти врожай українських аграріїв і Польща. До прикладу, за інформацією Міністерства аграрної політики і продовольства України, 25 серпня 2022 року у cелі Ґлухув Підкарпатського воєводства (Республіка Польща) відбувся практичний захід, під час якого виробниками засобів для тимчасового зберігання зерна продемонстровано роботу спеціалізованої техніки (зернозавантажувальних та зернорозвантажувальних машин, перевантажувальних причепів-бункерів) та використання зернових рукавів, що мають надійти українським аграріям.
Україна разом з Польщею шукають рішення для попередження дефіциту потужностей зберігання сільськогосподарської продукції, що пов’язаний із залишками попереднього врожаю, поточним об’ємом сільськогосподарського експорту і втраченими складськими потужностями у зв’язку з повномасштабною російською агресією.
А ще Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство сільського господарства та розвитку села Республіки Польща, а також Міністерство інфраструктури Республіки Польща уклали чотиристоронній Меморандум щодо проєкту з будівництва транскордонного трубопроводу, через який транспортуватиметься українська рослинна олія до порту міста Гданськ.
Найближчим часом Україна та Польща створять робочу групу, метою якої стане напрацювання технічних характеристик та умов будівництва трубопроводу та двох терміналів.
«Останні пів року ми активно працювали над нарощенням обсягу експорту вітчизняної с/г продукції через спільні пункти пропуску з Польською Республікою. Ми також працюємо над скороченням черг на українсько-польському кордоні», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
Очевидно, що Польща має намір допомогти українським аграріям зберегти врожай, аби потім продати його за вигіднішою ціною. У жодному з офіційних джерел ми не знайшли й інформації про те, що наша сусідка купує врожай за зниженими цінами.
Міністр аграрної політики зауважує, що цьогорічна врожайність не гірша за середню за останні роки. І якщо порти Одеса, Чорноморськ, Південний будуть працювати, за прогнозами, вже у вересні Україна може вийти на загальний експорт 4-5 млн т на місяць. Такий прогноз будують на довоєнній потужності портів Великої Одеси – приблизно 3,5 млн т на місяць.
Слід також зауважити і той факт, що Польща – країна, яка працює на умовах ринкової економіки і дотримуючись її приписів не може самовільно занижувати ціни і диктувати умови.
Казки окупантів про ячмінь по 30$
У пропагандистському наративі виокремили і твердження, що український ячмінь Польща скуповувала у серпні начебто по 30$ за тонну.
Насправді у серпні ціни на ячмінь на внутрішньому ринку коливалися у діапазоні 4100-4200 гривень за тонну. Що уже перевищує фейкову ціну пропагандистів. Про це кажуть у Департаменті агропромислового розвитку Волинської обласної військової адміністрації.
«Абсолютний фейк. Експортної ціни ячменю по 30$ за тонну не існує. Адже ціна ячменю на внутрішньому ринку 4100-4200 гривень за тонну. Наразі демпінгування ринку по відношенню до української продукції не спостерігається. Україна – це країна з вільною ринковою економікою. Польща теж працює з дотриманням усіх міжнародних стандартів торгівельних операцій. Волинські агровиробники можуть порівнювати ціни на світових ринках і вирішити, куди найвигідніше продавати свою продукцію. А експорт українського врожаю до Польщі триває не один десяток років», – пояснює начальник відділу рослинництва і технічної політики управління агропромислового розвитку Волинської ОВА Олександр Книш.
Ми припускаємо, що російська пропаганда обрала саме ячмінь, аби він начебто став «каменем спотикання» у польсько-українських відносинах, бо його експорт цьогоріч суттєво знизився у порівнянні з минулим роком. За інформацією Міністерства аграрної політики, станом на 2 вересня 2022 року у 2022/2023 МР (маркетинговий рік) експортували 361 тисячу тонн у порівняні з 2,8 млн тонн у 2021/2022.
За словами керівника департаменту аграрного виробництва ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» Ярослава Мазурнека, експорт ячменю суттєво знизився, бо він не торгується у Європі.
«Зазвичай ячмінь експортували морем у країни Близького Сходу, Африку. Оскільки порти не працювали, то відповідно і експорт знизився. Можливо, експорт ячменю збільшиться у зв’язку з відкриттям морських зернових коридорів», – зауважив Ярослав Мазуренко.
ВИСНОВОК
Російський наратив, що Польща бере під контроль один із найперспективніших секторів української економіки – аграрний, а українські аграрії начебто збанкрутують, не відповідає дійсності. Адже Польща розробляє практичні рішення, які допоможуть українським аграріям зберегти врожай. Міфом є і занижена вартість ячменю на експорт, адже навіть ціна на внутрішньому ринку її перевищує.
***
Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Співпраця автора з Представництвом Євросоюзу в Україні будується на невтручанні в редакційну політику мережі Район.in.ua. Теми, формат, героїв обирає редакція і не погоджує з міжнародними партнерами. Всі матеріали, створені в межах такої співпраці, мають відповідне маркування, а окремі думки, висловлені в матеріалах, їх зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображають погляди Європейського Союзу та його інституцій.
