У західних областях України поширили ІПСО зі згадкою загибелі айдарівців у 2014 році
У західних областях України в останні дні у соцмережах активно поширюють допис про похорон «айдарівців». Але пости розповідають про трагічні події загибелі воїнів у 2014 році!
Чому такі публікації з’явилися саме зараз, чому активно розганяють цей пост, і чому акцентують на цій трагедії – далі розібралися у матеріалі. Попередньо – це ІПСО.
ІПСО / МАНІПУЛЯЦІЯ
МЕСЕДЖ: «Похорони айдарівців. 28 трун. Всі хлопці були неопізнані, бо їх порубали, а тоді ще й спалили», - саме такими словами розпочинається пост-першоджерело, який з’явився у соцмережах ще у 2018 році. І з того часу інформація періодично випливає у Facebook та на сайтах-сміттярках.
Яка подія була насправді
У жовтні 2014 року у ЗМІ з’явилась інформація, що в Старобільську Луганської області поховали 27 солдатів батальйону «Айдар». Було сказано, що вони загинули 5 вересня в бою з проросійськими бойовиками між селищем Металіст і містом Щастя.
Тіла загиблих неможливо було опізнати, тому їх поховали в безіменній братській могилі. Особи військових мали ідентифікувати пізніше за зразками ДНК, які взяли перед похованням.
Як вдалося з’ясувати, на околицях Старобільска дійсно є кладовище невідомих солдатів російсько-української війни. Майже 8 років тому тут з'явилися поховання тимчасово невстановлених бійців, загиблих у боях на Луганщині. Це поховання - одне з трьох в Україні, де лежать військові, чиї імена невідомі. Такими самими є Краснопільський цвинтар біля Дніпра і Кушугумський поруч із Запоріжжям.
Скільки було поховано тіл?
Про військове поховання у Старобільську розповів у 2014 році старшина 24-го штурмового батальйону «Айдар» Микола Павлюченко.
За словами чоловіка, з 27 тіл половина ‒ «айдарівці», половина ‒ десантники 80-ї десантної аеромобільної бригади. Під поховання виділили окрему частину лісу біля районного цвинтаря. П’ять днів копали траншеї у лісі. Коли все було готове до поховання, 28-го скинули з вертольоту в річку Айдар.
«За формою було видно, що це танкіст. Незрозуміло, звідки він, але ми поховали його разом з усіма», – розповів айдарівець Павлюченко.
Тим часом на Луганщину «Новою поштою» надіслали 28 однакових трун і хрестів з Волині за підтримки отця Михайла Бучака.
Прапори на місці поховання поставили лише пару років тому ― переймалися, що їх зриватимуть, але це сталося тільки раз.
Коли почалася ідентифікація тіл, рідні упізнали й забрали їх додому, аби перепоховати. Прапор і вінок на землі означають, що прах забрали. Де хрест з номером ― невпізнані. А на похованнях тих, кого упізнали й залишили в Старобільську, стоять стели. На кінець 2021 року невідомих ще залишалося принаймні дванадцятеро.
Чому ці пости – ІПСО!
Як бачимо, масове поховання айдарівців дійсно відбулося у 2014 році на Луганщині. Але чому цей допис нині знову «розганяють»?
Неодноразово допис про «приховану правду» оприлюднювали в групі Ukrainian People Magazine.
Аж 12 разів лише у 2021 та 2022 роках! Група у фейсбуці багаточисельна, понад 212 тисяч користувачів.
Як вдалося з’ясувати, оригінальний допис був зроблений Konstantyn Korol у Твіттері у серпні 2018 року.
Допис у Твіттері поширили близько 700 користувачів, зате у фейсбуці та на сайтах-сміттярках – він без вказаного авторства поширюється із шаленою швидкістю.
У липні 2022 року цей допис знову підняли і почали активно «розкачувати» по усіляких пабліках.
ВИСНОВКИ
Зважаючи на те, що нещодавно російські загарбники підірвали приміщення з українськими військовополоненими в Оленівці, подібні дописи про смерть українських захисників покликані вкрай негативно впливати на бойовий дух наших військових та цивільне населення. А це – ні що інше, як чергова хвиля ІПСО (інформаційно-психологічних операцій).
Аби компенсувати невдачі на фронті, росіянам потрібна прицільна психологічна зброя, яка б могла залякати та деморалізувати українців. Дописи про масову загибель військових з використанням відомих назв батальйонів (наприклад «Айдар») – один з елементів ІПСО.
Читайте також: Обережно – ІПСО! Як росія залякує українців
***
Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Співпраця автора з Представництвом Євросоюзу в Україні будується на невтручанні в редакційну політику мережі Район.in.ua. Теми, формат, героїв обирає редакція і не погоджує з міжнародними партнерами. Всі матеріали, створені в межах такої співпраці, мають відповідне маркування, а окремі думки, висловлені в матеріалах, їх зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображають погляди Європейського Союзу та його інституцій.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром