Фейк про те, що дід президента Польщі Анжея Дуди був «нацистським карателем» і воював в УПА

Як ми неодноразово повідомляли, з середини квітня російська пропаганда почала активно дискредитувати Польщу та її очільників. Підключилися до цієї справи і лукашенківські посіпаки, у якого з полками свої «справи» (згадаємо штучну кризу з сирійськими біженцями).

Білоруське державне інформагентство «Белта» 15 червня 2022 року розповіло про виступ генпрокурора країни Андрія Шведа на конференції «Історична пам’ять: «Велика Перемога, добута єдністю», в якому він висловився про нацистське минуле діда польського президента Анджея Дуди. 

Чому це фейк – розповіли фактчекери проєкту «Без Брехні».

«Зараз ми активно документуємо діяльність діда польського президента Анджея Дуди, який входив до складу українського карального батальйону, відзначився особливою жорстокістю насамперед на території Мінської та Вітебської областей. Теза про генетичний зв’язок нацистських злочинців та їхніх нащадків підтверджується безперечними доказами та фактами», — сказав білоруський генеральний прокурор.

Такий гучний вкид активно поширила низка російських ЗМІ:

– РИА «Новости» 

– «Московский комсомолец.ru» 

А у Facebook з травня активно розповсюджується фотографія якогось Михайла Івановича Дуди, якого представляють дідом польського президента. Повідомляється, що Михайло навчався диверсійно-терористичної справи разом із Романом Шухевичем, товаришував зі Степаном Бандерою та був тричі нагороджений Хрестом бойової заслуги – найвищою нагородою Української повстанської армії (УПА). 

Що стосується Михайла Дуди, то така людина справді існувала, і з її біографії на сайті Українського інституту національної пам’яті можна дізнатися, що Дуда (псевдонім — Громенко) народився 1921 року на Львівщині, 1937 року вступив до Організації українських націоналістів (ОУН) та пройшов диверсійну підготовку, а з 1943 року перебував у УПА. 

Здобувши чималий авторитет серед бойових товаришів, він загинув 7 липня 1950 року під час десантування на територію України, де мав зібрати залишки розбитих частин повстанської армії та вивести їх за кордон. У книзі «Українська партизанська війна 1942–1960» уточняється, що Дуда наклав на себе руки після того, як був оточений в результаті невдалого приземлення з парашутом. 

Щодо Анджея Дуди, то нагадаємо, що його було обрано президентом Польщі у травні 2015 року, але ще за кілька місяців до цього в інтернеті розійшлися чутки про його діда-націоналіста. Все почалося з польських сайтів та соцмереж. 

А невдовзі вже й на західноукраїнських ресурсах стало можливим прочитати про біографію та «бойові заслуги» діда 16-го президента Польщі. 

У першому випадку контекст новини був негативним (інформацію могли вкинути політичні опоненти Дуди), а ось у другому вона подавалася як привід гордості за героїчного співвітчизника.

У лютому 2015 року, коментуючи один із твітів на цю тематику, Анджей Дуда написав: «Повна нісенітниця. Мій дідусь Алоізій Дуда жив у Старому Сончі, був міхувальником і помер 1 липня 1992 року». 

Але ж у Дуди був і другий дід. Згідно з офіційною біографією дідом Анджея Дуди по материнській лінії був Никодим Мілевський, учасник радянсько-польської війни. Двоюрідний же дід президента Віктор та його дядько Лех були польськими партизанами, тобто боролися проти нацистів. Лех брав участь у Варшавському повстанні 1944 року. 

Загалом історія предків Дуди як за батьківською, так і материнською лінією майже нерозривно пов’язана з Польщею і відношення до нинішньої території України не має. У польській пресі можна знайти фотографії юного Анджея Дуди разом зі своїм літнім дідом — вочевидь він не міг бути повстанцем, який загинув за 22 роки до народження майбутнього президента. 

До того ж у тій же книзі «Українська партизанська війна 1942–1960» з посиланням на одного з головних фахівців з історії ОУН та УПА Юрія Киричука повідомляється, що Михайло Дуда мав хворобу і не міг мати дітей. 

Слід також зазначити, що прізвище Дуда досить популярне як у Польщі, так і в Україні. 

Тож можна констатувати, що пропаганда, тепер ротом білоруського генпрокурора, створила та розігнала черговий «фащистсько-карательний фейк». До речі, останнім часом у пропагандистів це стало своєрідною «модою» – так, на тлі загострення відносин з Литвою, пропаганда відреагувала вкидом, що під час Другої Світової війни «литовські карателі» співпрацювали з гітлерівцями. Отак, кругом вороги.