На Волині у квітні двоє людей захворіли на ехінококоз, інфікувавшись від собак

У квітні цього року в області виявили два випадки захворювання людей на ехінококоз печінки. Захворіли дорослі мешканці міста Луцька. 

У ході епідеміологічного розслідування, яке провели фахівці Луцького районного відділу ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ» встановлено, що захворювання в обох випадках виникло ще у 2020 році, йдеться на сайті установи.

У захворілих ехінококозом мали місце клінічні ознаки, згідно з котрими вони були обстежені: на УЗД внутрішніх органів (печінки) були виявлені кісти. Щоб встановити, що це кісти паразитарної етіології, провели серологічні дослідження крові на наявність антитіл до ехінококу, результати яких виявились позитивними. 

На сьогодні хворі заходяться на стаціонарному лікуванні, отримують протипаразитарне лікування та готуються до оперативного втручання з видалення ехінококових кіст.

Згідно з даними епідеміологічного розслідування, імовірним фактором передачі став контактно-побутовий шлях, зараження відбулось від домашніх тварин (собак) в результаті недостатнього дотримання правил особистої гігієни, несвоєчасного проведення дегельмінтизації домашніх тварин.

Ехінококоз — це небезпечне паразитарне захворювання, яке характеризується хронічним перебігом та розвитком специфічних кист в печінці, легенях, головному мозку та інших внутрішніх органах.

Ехінококоз зустрічається повсюдно. У Волинській області щорічно виявляють спорадичні випадки цієї хвороби: 2013 р. — 3 випадки,  2014 р. — 1 випадок, 2015 р. — 4 випадки, 2016 р. – 1 випадок, останній випадок ехінококозу в області був зареєстрований у 2019 році в Луцькому районі.

Збудником захворювання є личинкова форма ехінокока –  дрібні стрічкові цестоди (біогельмінти). Хвора людина для людей, що її оточують, небезпеки не становить.  Вона є біологічним глухим кутом і в поширенні інвазії участі не бере. Людина, як і домашні тварини (вівці, свині, корови) є проміжними хазяїнами ехінококу. Джерелом інвазії є м’ясоїдні тварини (домашні собаки, вовки, шакали, куниці тощо), у кишечнику яких паразитує зрілий гельмінт. Собаки в свою чергу заражаються при поїданні внутрішніх органів великої рогатої худоби та свиней з ехінококозними пухирями.

Виявити  хвору сільськогосподарську тварину (свиню чи велику рогату худобу), можна вже після її забою, коли на легенях чи печінці тварин знаходить пухирці, наповнені рідиною. Ці органи не можна ні в якому разі згодовувати собаці. Їх потрібно спалювати.

 Інфікування людини відбувається під час споживання овочів, ягід, води, забруднених виділеннями хижаків, що містять яйця гельмінта, а також при тісному контакті з собаками. При догляді за собакою, контакті з нею людина забруднює руки і може занести збудника собі до рота. Особливо це трапляється, коли люди дозволяють собакам облизувати обличчя, руки, посуд тощо.

Потрапивши в шлунково-кишковий тракт людини личинки ехінококу проникають в кровоносні судини і розносяться током крові. Печінка є першим бар’єром, де більша їх частина затримується і починає свій розвиток. 

Деяка частина проходить бар’єр печінки і доходить до легень та інших органів, де і утворюються ехінококові кісти. Кіста може розвиватись одна або декілька, розміри кист від 1-5 см до велетенських, які можуть містити декілька літрів рідини.

Перебіг хвороби тривалий, впродовж декількох років. Симптоматика ехінококозу є дуже різноманітною та залежать від локалізації ехінококових кіст. При ехінококозі печінки хворі скаржаться на тиснення та біль у правому підребер’ї або надчеревній ділянці, збільшення розмірів живота, лихоманку. 

Ехінококоз легенів проявляється болями у грудях, лихоманкою, кашлем. Ехінококова кіста росте повільно, у зв’язку з чим, клінічні прояви захворювання виникають пізно, коли досягають значних розмірів. При ураженні ехінококом інших органів, картина захворювання схожа на процес розвитку пухлини.

Діагноз ехінококозу печінки або легенів можна поставити за даними ультразвукового дослідження органів черевної порожнини, рентгенографії органів грудної клітки, комп’ютерної або  магнітно-резонансної томографії та імунологічного дослідження з визначенням специфічних імуноглобулінів у крові. 

А ось остаточний діагноз встановлюється після оперативного втручання, яке переважно і є основним методом лікування цього захворювання. Після такого втручання досліджується вміст виявленої кісти і під мікроскопом у ній знаходять личинкову стадію ехінокока. Таке дослідження можна провести у відділенні бактеріологічних досліджень мікробіологічної лабораторії  (паразитологія)  ДУ «Волинський  ОЦКПХ  МОЗ» .

Єдиним радикальним методом лікування ехінококозу є оперативний, тобто хірургічний, під час якого з печінки або іншого органу видаляють паразитарну кісту.  Питання медикаментозної терапії при ехінококозі вирішує лікар індивідуально для кожного випадку, бо все залежить від розміру кіст, давності, локалізації.

Основні заходи боротьби з ехінококозом повинні бути направлені на охорону навколишнього середовища від забруднення її відходами тваринництва з метою попередження ураження ехінококами собак та диких м’ясоїдних тварин:

• дотримання ветеринарно-санітарних правил на території м’ясокомбінатів, боєнь, забійних пунктів, агропродовольчих ринків та проведення ветеринарно-санітарної експертизи туш забитих тварин;
• заборона утримання собак (крім сторожових) на території тваринницьких ферм, боєнь, забійних майданчиків, у місцях збереження кормів і приготування корму для тварин;
• при виявленні в печінці, легенях або м’ясі забитих у домашніх умовах тварин (вівці, свині, корови, кози) кіст та інших пухлиноподібних утворень знищувати ці органи, застосовуючи деззасоби, категорично забороняється згодовувати їх собакам для запобігання подальшого розповсюдження  ехінококозу;
• регулярно проводити дегельмінтизацію домашніх тварин (собак) (згідно вимог — на спеціальних майданчиках, грунт яких потім піддають знезараженню).

Заходами особистої профілактики захворювання є дотримання правил особистої гігієни, а саме — мити руки після контакту з домашніми тваринами, перед прийманням їжі, після роботи на городі, в саду, після збирання грибів; ретельно мити фрукти, овочі, ягоди, особливо які мали контакт із землею.

Пам’ятайте, уникнути ехінококозу значно легше, ніж діагностувати та лікувати! Бережіть себе та своїх близьких!