Як захиститися від російської пропаганди у час війни

Роками російська пропагандистська машина зомбувала своїх громадян та маніпулювала свідомістю закордонних аудиторій через власні медіаканали. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну YouTube почав блокувати канали російських пропагандистів, а в Євросоюзі заборонили мовлення Russia Today та Sputnik. 

Проте Росія надалі продовжує поширювати пропаганду під час війни проти України, залучаючи будь-які можливі канали та методи.

Як російська пропаганда бреше про події війни в Україні?

З початку повномасштабного вторгнення 24 лютого аналіз російської пропаганди показує, що у Росії є стандартний набір методів для маніпулювання мізками та у малюванні власної «картини світу».

Те, що суперечить надуманій російській «реальності», пропагандисти впевнено називають «фейком». Такий прийом вони найчастіше застосовують, аби спростувати фотодокази української сторони щодо злочинів російських військових на території України. Так пропагандисти назвали «блискавичною грою» поранення жінки на фото після бомбардування у перший день війни багатоповерхівки у м. Чугуєві Харківської області. Згодом «постановними» назвали фото обстрілу пологового будинку у Маріуполі, адже постраждалі породіллі «випадали» з російського наративу про перебування у цій будівлі військових «Азову».  

Називаючи фото-/відеодокази української сторони «фейками», потрібно тоді отримати власні, які б підтвердили створенні Росією наративи. І якщо українці насправді «не зустрічають з квітами» російських військових та не вважають їх «своїми рятівниками», тоді таку «картинку» потрібно створити власноруч.

Наприклад, у Чернігівській області окупанти примусово роздають «гуманітарну допомогу» серед місцевого населення для «картинки» пропагандистських ЗМІ. Іноді для отримання потрібних скріншотів пропагандисти вдаються навіть до зламування сайтів українських державних установ, аби розмістити там свої фейкові повідомлення.

У подіях, де фото-/відеодокази відсутні, пропагандисти вдаються до «дзеркальних історій». За цим прийомом більшість злочинів російської армії перетворюються на злочини українських військ, варто лише пропагандистам змінити у повідомленні ЗС РФ на ЗСУ.

Також російські пропагандисти вдаються і до дрібніших, але не менш небезпечних прийомів в інформаційному світі. Наприклад, трапляються:

• перекручування промов і коментарів українських та закордонних високопосадовців й експертів;
• використання старих фото/відео для ілюстрації теперішніх подій на війні;
• відсутність джерел інформації, їх заміняють такі слова і вислови, як-от: «кажуть», «поширюються чутки», «наше джерело». Найчастіше, такі кліше використовують боти і тролі у дописах та коментарях.

Все це в контексті інформаційної війни має на меті дискредитувати українську владу та армію на міжнародній арені й перекласти вину за воєнні злочини на Україну. Проте наскільки такі методи будуть дієвими та ефективними залежить від «імунітету» до інформаційних загроз кожного, хто споживає контент.

Як споживати інформацію у час війни?

Під час війни інформація поширюється дуже динамічно, а можливість відфільтрувати правдиве повідомлення від неправдивого мінімальна. Навички критичного мислення під час психологічного напруження та паніки слабшають. Тож єдиний і найкращий спосіб у такий час  —  це сформувати свій інформаційний простір так, аби отримувати новини лише з достовірних та перевірених джерел.

Насамперед відпишіться від усіх російських сторінок та псевдоекспертів. Зокрема, оминайте такі Telegram-канали, що входять до списку від Центру протидії дезінформації, вони поширюють російську пропаганду та керуються російськими спецслужбами. А також оминайте усі Telegram-канали, у назві яких є літера «Z» (у різних варіаціях).

Натомість додайте до своєї новинної стрічки у соцмережах офіційні сторінки державних установ такі, як: Генеральний штаб ЗСУ, МЗС, Офіс Президента України та інші. Це допоможе оперативно отримувати достовірну інформацію від першоджерел.

Серед ЗМІ оберіть ті, які входять до Білого списку від ІМІ. Для цього, до речі, корисно буде підписатися на Telegram-канал PulseMedia. Він інтегрує новини з медіа, що входять до Білого списку, та державних ресурсів з протидії дезінформації.

Актуальну інформацію також можна знайти і на Twitter-сторінці UkraineWorld, де в режимі реального часу сповіщають про останні події в Україні та навколо неї у міжнародному контексті. 

Звісно, не кожен фейк легко визначити з першого погляду. Для перевірки деякої інформації потрібно провести ціле розслідування. Тож тут доречно час від часу перевіряти сайти та сторінки у соцмережах фактчекінгових організацій, наприклад, StopFake, а також державних ресурсів, як-от: Центр стратегічних комунікацій та Центр протидії дезінформації. Можливо, ту інформацію, яку ви щойно отримали і збираєтеся повірити, уже давно спростували професійні фактчекери на сторінках цих організацій.

Як показує досвід, інформація, зрештою, стає потужною зброєю у війнах. Тож уважне та відповідальне споживання є важливим кроком на шляху до перемоги, бо не дасть жодного шансу «отруйній» дії російської пропаганди. 

Ірина СУБОТА

ГО «Інтерньюз-Україна»