Волинські депутати мізкували, чи вживати назву «Московія» у зверненні до ВРУ

На позачерговій 12 сесії Волинської обласної ради 16 лютого, згідно з порядком денним, відбулося обговорення звернення депутатів до Верховної ради України з приводу відсічі московської агресії. Без напружених дискусій не обійшлося.

Про це повідомляє кореспондентка проєкту «Брехунець».

Віктор Галан-Ващук, депутат від фракції «Сила і честь», запропонував у другому абзаці звернення замінити слово «Московія» на «Російська федерація». Він це обґрунтував тим, що такої країни, як Московія, не існує. Після цієї пропозиції почалося бурхливе обговорення.

Депутат від фракції «Свобода» Анатолій Вітів зазначив, що така назва держави-агресора є цілком виправданою.

«Я вважаю, що це є дуже коректно написано. Московія стала Росією в XVII столітті (1721 року, – ред.). І ми говоримо про них так, як вони є. Я не думаю, що зараз треба «влазити в тіло». Я думаю, що там є коректно, там є правдиво. І це головне», – прокоментував Анатолій Вітів.

Зі словами «свободівця» також погодився голова Волинської обласної ради Григорій Недопад.

«Я теж хочу погодитися, бо все-таки ми повинні називати їх так, як вони нас називають. І не звертаючи уваги на повагу до держави, до державності, до суверенітету. Я думаю, що це буде нормальне звернення», – сказав голова облради.

Згодом Віктора Галана-Ващука підтримав ще один депутат від фракції «За майбутнє» Володимир Бондар. Він зазначив, що це перш за все документ, який можливо перекладатимуть іншими мовами, а для іноземців ця словозміна не буде мати ніякого значення.

«Ми поговорили з колегами і я хотів, все-таки, звернути увагу на поправку, яку вніс Галан-Ващук. Ми говоримо сьогодні про документ, не про художній твір, не про емоційний вислів, а про серйозний документ. Агресором є Російська Федерація, назва країни звучить саме так. 

Якщо ми будемо плутати і називати різні, близькі за значенням вислови, то документ не буде носити такого чіткого значення. Більше того, наш документ може перекладатися на різні мови і люди будуть читати. Московія там, чи не Московія – це для них немає значення. Має значення чітка назва агресора, а агресор – Російська Федерація», – прокоментував Володимир Бондар.

У результаті цю поправку до звернення підтримали 47 депутатів і рішення прийняли. 

До слова, протилежна ситуація сталася у Рівненській обласній раді, коли її депутати обговорювали звернення до президента та парламенту, аби перейменувати Російську федерацію в Московію, а громадян називати москвинами, на всіх рівнях: державному, дипломатичному, офіційно-діловому.

Тоді журналістка «Брехунця» звернулася за коментарем до директора аналітичного центру «Школа політичної аналітики «ПОЛІС» Віталія Лебедюка.

Експерт зазначив, що подібні ініціативи завжди заполітизовані. Він впевнений, що ніхто не буде проти такої назви країни-агресора, але це все одно це нічого не вирішує, оскільки висока політика базується на дипломатичних інструментах і ніхто на такі радикальні дії не піде.

«У законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначається, що посадові особи органів місцевого самоврядування розв'язують питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Таким чином ми маємо справу виключно з політичним рішенням, яке не несе ніякої юридичної сили», – прокоментував раніше Віталій Лебедюк. 

Отож, подібні висловлювання не несуть ніякої юридичної сили, лише патріотичну або ж бажання самоствердитися. Подібні висловлювання навіть можуть спровокувати певні судові процеси.

ВИСНОВКИ

Правку до звернення депутатів Волинської обласної ради щодо відсічі московської агресії підтримали, але в дискусіях між ним мав місце ПОПУЛІЗМ. Це всього лиш піар на актуальній темі, щоб привернути увагу потенційного електорату.

***

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Співпраця автора з Представництвом Євросоюзу в Україні будується на невтручанні в редакційну політику мережі Район.in.ua. Теми, формат, героїв обирає редакція і не погоджує з міжнародними партнерами. Всі матеріали, створені в межах такої співпраці, мають відповідне маркування, а окремі думки, висловлені в матеріалах, їх зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображають погляди Європейського Союзу та його інституцій.