Депутати Рівнеради вимагають скасувати нові податкові ініціативи: чому це ні на що не впливає

Під час засідання сесії Рівненської міської ради депутати вимагали від президента, Верховної Ради та Кабінету міністрів створити умови для нормальної роботи малого та середнього бізнесу, а також скасувати нові податкові ініціативи.

Своєю чергою депутатка від політичної сили «Батьківщина» Олена Надзюр під час свого виступу з трибуни зазначила, що податкові ініціативи нинішньої влади, які запрацювали на початку 2022 року, є безглуздими й створили надзвичайно складні умови для роботи самозайнятих громадян та фізичних осіб підприємців.

Згодом на сторінці рівненського осередку «Батьківщини» у Facebook з'явився допис, у якому зазначено, що «команда політичної сили вимагає поставити на розгляд у Верховній Раді законопроєкти 5866 та 5866-1, як невідкладні, щоб дати можливість людям, по яких і так вдарили локдауни, жити, працювати та забезпечувати свої родини».

Що передбачають нововведені податкові ініціативи, а також чи дієвим є звернення рівненських депутатів до керівництва країни, розбиралися журналісти проєкту «Брехунець».

СПРОСТУВАННЯ

Директор аналітичного центру «ПОЛІС» Віталій Лебедюк каже, таке звернення є всього лише піаром на резонансній темі, однак жодної юридичної сили немає. 

«Якщо аналізувати заяву, як політичний акт, то тут все очевидно. Батьківщина ніби в опозиції на всеукраїнському рівні, але у Рівненській міській раді опозиційність відносна, а більше продиктована кон'юктурою політичного ринку. Вийшло так, що Батьківщина зайняла цю нішу в міській раді, оскільки інші політичні сили не виступили з подібною ініціативою. Тому така заява місцевої політичної організації більше нагадує меседж для потенційного електорату в образі підприємців, але ваги як такої не має», – каже експерт. 

Отже, можна зробити висновок, що така заява рівненського осередку «Батьківщини» – лише піар та маніпуляція на актуальній темі, що не впливає ні на що, крім потенційного електорату.

Нові податкові ініціативи: що це таке

Як повідомляє видання «Дебет-кредит», законопроєктом №5866-1 пропонується відновити право фізосіб-«єдинників» 1-4 груп не застосовувати РРО щодо товарів та послуг, вартість одиниці яких не перевищує однієї  мінімальної зарплати. Також пропонується ввести окремі ліміти доходів для фізосіб-«єдинників» з найманими працівниками.

26 серпня 2021 року на сайті Верховної Ради України група народних депутатів партії «Слуга народу» зареєструвала законопроєкт №5866 щодо створення умов для розвитку ФОПів та підвищення прозорості їх діяльності. 

10 вересня зареєстрували альтернативний законопроєкт №5866-1. Його авторами є група народних депутатів з різних партій, зокрема й із партії «Слуга народу», яка була автором основного законопроєкту. Текст законопроєкту №5866-1 з'явився 13 вересня.

За пояснювальною запискою до нього, як і основним законопроєктом, передбачається:

• виключення всіх положень, пов'язаних із тотальною фіскалізацією, а також скасування застосування РРО при продажу окремих товарів;
• відновлення права фізосіб-«єдинників» 1-4 груп, незалежно від обраного виду діяльності, не застосовувати РРО у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких не перевищує розміру 1-ї мінімальної заробітної плати (у 2021 році – 6000 гривень), а у випадку перевищення цього розміру – за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) або надання особі, яка отримує товар (послугу) розрахункового документа з відображенням операції у типовій формі ведення обліку та здачі протягом трьох банківських днів готівкової виручки (готівки) до банків;
• встановлення граничної кількості найманих працівників (до 10 осіб) для платників третьої групи єдиного податку (сьогодні така кількість необмежена);
• унормування обліку доходів фізособам-«єдинниками» 1 та 2 груп та 3 групи, які не є платниками ПДВ.

Але встановлення збільшених граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи для ІІ та ІІ груп Єдиного податку залежно від кількості осіб, які перебувають з платником Єдиного податку у трудових відносинах вже планують на рівні 500 розмірів мінзарплати за одного найманого працівника, а не 300 як за основним законопроєктом. При цьому загальні обсяги доходів також залишаться незмінними. Нагадаємо, що з 1 січня 2021 року для І групи ліміт доходу становить 167 мінімальних заробітних плат, для ІІ групи – 834 мінімальних заробітних плат, а для ІІІ групи – 1167 мінімальних заробітних плат.

***

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Співпраця автора з Представництвом Євросоюзу в Україні будується на невтручанні в редакційну політику мережі Район.in.ua. Теми, формат, героїв обирає редакція і не погоджує з міжнародними партнерами. Всі матеріали, створені в межах такої співпраці, мають відповідне маркування, а окремі думки, висловлені в матеріалах, їх зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображають погляди Європейського Союзу та його інституцій.

Читайте також: Луцька «Свобода» вимагає від Києва реакції на російську загрозу: в чому маніпуляція