За два місяці ми виявили близько 30 Telegram-каналів, що поширюють наративи роспропаганди, – редакторка проєкту «Брехунець»

За різними дослідженнями, від 60 до 80% людей читають лише заголовки та не дочитують новину до кінця. При цьому не завжди назва відповідає тій інформації, про яку йдеться у статті. А поширенню фейків сприяє емоційність і яскравість риторики.

За більш ніж два місяці фактчекери проєкту «Брехунець» спростували кілька десятків таких повідомлень. Про механіку поширення кількох із них розповіла у програмі «Детокс» на Громадському радіо редакторка проєкту Світлана Кирилова.

«Терміново! Укрзалізниця призупиняє перевезення пасажирів». У цьому випадкові не тільки заголовок, а й саме повідомлення у соціальних мережах виявилось фейковим.

«Цей фейк активно поширювали у січні місцевими Facebook-спільнотах Волинської та Рівненської областей. Окрім кричущого заголовка, там було фото поїзда та посилання, за яким потрібно перейти, щоб прочитати інформацію повністю. Воно вело на канал у Telegram, на який читач мав би підписатися, щоб читати далі. Тема про перевезення залізницею резонансна, тож люди активно поширювали інформацію. Згодом, глава «Укртрансбезпеки» повідомив, що ця інформація неправдива», – розповідає Світлана Кирилова.

Ця фейкова новина облетіла майже всі місцеві групи. Інший приклад і схоже формулювання з присмаком сенсаційності: «Терміново! «Омікрон» охопив вже 8 областей України. Існує один головний симптом, який варто знати, щоб розпізнати «Омікрон» одразу».

«Цей кейс схожий на усі інші, які ми аналізували. Так само читача просили терміново поширити інформацію. Повідомлення — фейкове. Єдиного симптому «Омікрону» нема. Про це свідчать дані МОЗ, ВООЗ. Механізми поширення цього фейку такі ж самі, як і неправдивого повідомлення залізничні перевезення.

Так відбувається переманювання аудиторії з Facebook у Telegram. Так аудиторія мігрує. За 2 місяці ми виявили близько 30 таких каналів. Дуже активно набирається аудиторія нечесним методом. Не зрозуміло з якою метою. Ці Telegram-канали використовують переважно українську символіку і мають назви на кшталт «Новини України», «Очима українця», «NewsUA» тощо. На цих ресурсах фейки пересипані правдивими новинами. Тож читачеві важко зорієнтуватися читає він правду чи брехню», — пояснює Світлана Кирилова.

Ще мешканців Волині і Рівненщини лякали знесенням «хрущовок». Тут також повідомлення починалось словом «Увага» з трьома червоними знаками оклику.

«Це історія про те, що нібито набуває чинності новий закон, згідно з яким в Україні зноситимуть «хрущовки». І якщо люди погодяться на це, їхній будинок знесуть. У 2021 році у цей закон вносили поправки. Тож не відомо за яких умов їх зноситимуть. Багато людей живуть у таких будинках. Така інформація розганяє паніку. Це знову метод нагнати підписників у якийсь з чергових Telegram-каналів», — стверджує редакторка проєкту «Брехунець».

Навіщо фейкороби розповсюджують неправду щодо таких, здавалося, буденних тем?

Пояснює редакторка проєкту «Брехунець» Світлана Кирилова:

«Такі дії підтримують наративи роспропаганди про те, що нібито «українцям в Україні дуже погано живеться». Окрім згаданих маніпуляцій та фейків, фіксували багато повідомлень про те, що українці виїжджають з країни. Особливо, коли йшлося про мобілізацію жінок. Поширюючи усе це, ми допомагаємо роспропаганді».

Тож будьте обачні й завжди читайте далі заголовка. На фейкові дописи у соцмережах можна скаржитись адміністраторам груп або подавати скаргу на сам допис. Головне — не поширювати неперевірену інформацію.   

Повністю програму слухайте в аудіофайлі за посиланням.

Нагадаємо, «Брехунець» – це фактчекінговий проєкт мережі Район.in.ua, який аналізує інформаційний простір Волинської та Рівненської областей, спростовує фейки, дезінформацію і бореться з російською пропагандою. Редакція проєкту ділиться своїми матеріалами та практичними порадами у Telegram-каналі «Безпечний Район», а також на Facebook-сторінці.