Чи зноситимуть «хрущовки» в Україні: правда та маніпуляції

У багатьох волинських Facebook-спільнотах у січні поширювали чергове посилання на Telegram-канал, в якому йдеться про знесення «хрущовок» та легке виселення їх мешканців.

Цей інформаційний «вкид» у Facebook-спільноту «Теревені про ВолиньUA» поширила користувачка Ulyana Lytvyn.

Подібні повідомлення траплялися дуже часто та були популярними серед користувачів. Це логічно, адже багато українців проживають саме в таких будинках.

Журналістка проєкту «Брехунець» проаналізувала, що у цьому повідомленні правда, а що ні.

Інформаційний вкид у Facebook-спільноті

У цій новині на Telegram-каналі йдеться про те, що в Україні не залишилося місця для забудови, а тому першими «під ніж» підуть «хрущовки». Також адміністратор каналу розповідає, що ж буде з жителями цих будинків та куди їм діватися, а також радо надає поради власникам квартир в будинках застарілого житлового фонду. І звичайно, автор новини запевняє, що відповідний законопроєкт вже готовий і його розглядає Міністерство регіонбуду.

Отож, де правда, а де брехня?

ПЕРЕВІРКА

Поширила новину у волинську Facebook-спільноту користувачка Ulyana Lytvyn. Якщо переглянути дописи, які вона поширює у групи – нерідко це маніпуляції та інфовкиди. 

 

 

Новини, які поширює в Facebook-спільноти користувачка Ulyana Lytvyn

Крім фотографії «хрущовки» Ulyana Lytvyn залишила посилання, яке веде на Telegram-канал «Новини України». І щоб побачити детальну інформацію про знесення будинків цього типу, кожен мусить підписатися на цей канал, який станом на 8 лютого має 7 119 підписників.

Telegram-канал, де є вся детальна інформація

 

Такі спроби заманювання читачів на Telegram-канали останнім часом трапляються дуже часто. Користувачів соцмережі залякують якоюсь гучною фразою, яка не до кінця розкриває суть повідомлення, а потім пропонують підписку і лише тоді показують інформацію, за якою прийшов читач. Таким чином аудиторія Facebook «мігрує» в Telegram. Схожі історії журналісти «Брехунця» уже аналізували. Наприклад, поширювали фейкову інформацію про новий локдаун або про надзвичайний стан у Києві.

Чи справді існує закон про знесення старого житлового фонду?

Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» насправді існує. Він датується 2006 роком, а останні правки внесли ще у 2020 році.

Закон дозволяє провести реконструкцію застарілого житла. Перш за все, мова йде про панельні «хрущовки» та будинки, побудовані у першій половині двадцятого століття. Проте цей закон так і не запрацював. Змінити стан речей намагається уряд, пропонуючи четвертий пакет правок, але марно. Про це пише «Економічна правда».

У законі закладені кілька сценаріїв проведення реконструкції старих будинків:

• Без відселення мешканців. Перепланування, заміна комунікацій, утеплення, ремонт даху, надбудова до трьох поверхів і мансарди. На час проведення робіт власникам квартир можуть надати безоплатне житло.
• З відселенням мешканців. Будинок виводять з експлуатації та перебудовують: змінюють висотність, кількість квартир, загальну і житлову площу, замінюють комунікації.
• Знесення. Повне перепланування житлового кварталу і зведення нових багатоповерхових будинків. Власники квартир зможуть обрати між отриманням житла в новому будинку або грошовою компенсацією.

Ухвалений у 2006 році закон не запрацював. «Економічна правда» стверджує, що на це є дві основні причини:

• Перша полягає у закладеній нормі про згоду 100% мешканців на реконструкцію або знесення житла. Тобто відмова навіть одного власника чи зареєстрованого у квартирі жителя будинку виключає можливість переселення.
• Друга – розмір коефіцієнта відшкодування за житло на рівні 1,5. При переїзді в новий будинок мешканцям повинні давати житло, площа якого на 50% більша.

Міністерство розвитку громад та територій додало, що закон недієвий і через відсутність державного фінансування.

Чи залишилася у великих містах земля під забудову?

У посиланні під назвою «Причина» йдеться про відсутність землі для забудови у великих містах.

Причина знесення «хрущовок»

Як повідомляє «Економічна правда», за даними Держстату, до 1 січня 2021 року загальна площа житлових приміщень в Україні становила 1,014 мільярдів метрів². Це понад 17,4 мільйона квартир.

Ветхими визнали 45,6 тисячі будинків загальною площею 3,3 мільйона метрів², у яких жили 54,8 тисячі українців. Аварійного житла Держстат нарахував 1,01 мільйона метрів² або 17,2 тисячі одиниць. У ньому жили 11,6 тисячі мешканців.

Таким чином, загальна площа житла, що підпадала під дію закону про реконструкцію, становила 4,31 мільйона метрів² або 0,43% від загальної кількості, тобто не настільки велика кількість будинків. 

Звичайно, є ще запитання до місцевої влади, яка перевіряє стан житла на своїй території. Адже нерідко трапляються новини про обвали, затоплення, несправність електрики тощо. Але офіційні дані такі.

Також не можна виключати те, що під дію закону потраплять й інші будинки, які можуть визнати аварійними, старими. До них зможуть потрапити або цегляні «сталінки» 1930-х років чи 16-поверхові «панельки» 1980-х років.

Чому знову підняли тему знесення «хрущовок»?

Питання знесення старого житлового фонду України активно обговорювали ще у 2017 році. Лев Парцхаладзе, тогочасний заступник міністра регіонбуду, в інтерв`ю одному з телеканалів повідомив, що його міністерство розробляє законопроєкт, який спростить процедуру знесення старого житлового фонду, відомого під назвою «хрущовки».

Відповідну новину журналістка «Брехунця» знайшла в архіві інформаційного дайджесту Конфедерації будівельників України «Stage». Цей випуск датований 2017 роком, лютий-березень. Це був передрук з харківського сайту «Справжня варта».

Новина про знесення «хрущовок» у «Stage»

«Згода 100% мешканців житла – це фактично неможливість розв'язання питання, – пояснив чиновник. – З’являються один-два мешканці, які блокують і починають, умовно кажучи, вимагати».

Також є декілька новин за 2021-2022 роки. Там підіймають ту саму тему та стверджують, що законопроєкт вже розглядають. Джерела новини немає. 

 

 

А в новині «ТСН» зазначили, що про це говорили в ефірі «Сніданку з 1+1» 28 липня.

 

Після цих матеріалів ніяких новин щодо знесення «хрущовок» не було. 

Що сказано у четвертому пакеті змін до закону?

У 2021 році Міністерство розвитку громад та територій направило на розгляд уряду четверту версію змін.

Як розповіла «Економічна правда» ще у 2021 році, реконструкція стане можливою, якщо за неї проголосують власники квартир та нежитлових приміщень, що займають 75% і більше площ будинку. Раніше це було можливо лише за згодою 100% мешканців. Питання розміру коефіцієнта відшкодування за старе житло виноситимуть на розгляд органів місцевого самоврядування.

Вони вирішуватимуть, який коефіцієнт привабливий для мешканців та економічно обґрунтований для забудовників.

Рішення про знесення будинків ухвалюватиме місцева влада після розробки плану реконструкції кварталу та письмової згоди на переїзд власників квартир.

Нова редакція закону також передбачає можливість фінансування реконструкції кварталів застарілого житлового фонду за кошти державного та місцевих бюджетів, інвесторів-забудовників, підприємств та організацій, на балансі яких перебувають об'єкти нерухомого майна, а також за кошти з інших джерел.

Реконструкції підлягатимуть не лише багатоквартирні будинки, а й об'єкти соціально-транспортної інфраструктури, розташовані в межах кварталу: дитячі садки, школи, медичні заклади, дороги. Можна буде збільшити або зменшити площу квартири, докупивши надлишкові метри або продавши їх забудовнику.

Чим завершиться чергова спроба внести зміни, невідомо. Під час громадських обговорень документа пропозиції та зауваження до його змісту не надходили.

Що робити мешканцям «хрущовок» в разі знесення будинку?

У розділі «Поради жителям «хрущовок» розповідають про те, що жителям цих будинків треба думати про новий прихисток.

Наразі немає ніякої інформації про те, чи прийняли четвертий пакет змін до старого закону.

В законі старої редакції йдеться про те, що в разі знесення старого будинку нове житло має надати будівельна компанія.

«Реалізація інвестиційних проєктів комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду здійснюється за умови попереднього і повного відшкодування вартості власникам жилих приміщень втрат шляхом надання за їх згодою іншого житла або грошової компенсації.

Відселення наймачів жилих (нежилих) приміщень здійснюється за умови попереднього надання їм інших рівноцінних за площею та кількістю кімнат жилих (нежилих) приміщень у межах кварталу (мікрорайону) комплексної реконструкції населеного пункту в порядку, встановленому законодавством», – йдеться у Законі України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду».

ВИСНОВКИ

• Повідомлення про те, що в Україні зноситимуть «хрущовки» – МАНІПУЛЯЦІЯ. Про це свідчить те, що в повідомленні немає першоджерела, з якого взяли інформацію про 100% знесення «хрущовок»;
• Адміністратори Telegram-каналів вчергове використовують гучні заголовки як перевірений спосіб залучити нових підписників і збільшити активність на сторінках.
• Цим вкидом автори знову підіймають тему знесення будинків та «перспективу» залишитися на вулиці, тримають українців в напрузі та страху. До того ж таким чином аудиторію можуть готувати до нового інформаційного «вкиду».
• Тема знесення старих будинків викликає страх у більшої частини українців, тому творці повідомлень цим користуються. Налякана людина не буде вчитуватися у зміст і перевіряти інформацію.
• Дані, які навели у своїй новині адміністратори телеграм-каналу, більш-менш правдиві. Проте тут використали брудний прийом – маніпуляцію, пересипавши правдиві факти вигаданими. Тому непідготовленому читачу буде важко відрізнити правду від брехні.

***

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Співпраця автора з Представництвом Євросоюзу в Україні будується на невтручанні в редакційну політику мережі Район.in.ua. Теми, формат, героїв обирає редакція і не погоджує з міжнародними партнерами. Всі матеріали, створені в межах такої співпраці, мають відповідне маркування, а окремі думки, висловлені в матеріалах, їх зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображають погляди Європейського Союзу та його інституцій.