стрічка

Сумщина залишається патріотичною: у Луцьку обговорили інформаційні ризики прикордоння

27 Листопада 2021, 17:15
Наталія Калініченко 3185
Наталія Калініченко

У Луцьку триває шостий West Media Forum. Він проходить під лейтмотивом «Правді потрібні медіа». 

26 листопада у третьому блоці «Локальні медіа і протидія дезінформації. Неоцінений потенціал» виступила Наталія Калініченко – журналістка, голова громадської організації «Асоціація регіональних ЗМІ Сумщини», головна редакторка місцевої газети «Білопільщина».

Спікерка медіафоруму поділилася дослідженням, яке проводила разом із колегами з регіонального видання на Сумщині. Як розповіла пані Наталія присутнім, на початку це робили для того, аби зрозуміти, чому газета не така популярна, однак  проаналізувавши всю отриману інформацію, можна побачити цікаві речі.

Варто зазначити, що Білопільський край є прикордонною зоною. Це – 12 кілометрів від кордону з Росією.

«У нас немає східного, західного, південного кордону. У нас є просто кордон України. І ми ніколи не знаємо з якої частини цього кордону до нас прийде виклик», – зазначила Наталія Калініченко.

Власне дослідження, за словами пані Наталії, не було соціологічним, скоріше журналістським. Було цікаво: що люди читають, на що реагують саме в прикордонних з Росією територіях. В січні-лютому цього року опитали тих, хто живе від кордону в межах 15 кілометрів.

Трохи статистики:

Спікерка розповіла, що у прикордонному районі нерідко користуються російським стартовими пакетами для доступу до інтернету.

«Коли почався карантин і додому почали приїжджати студенти, діти, відірвані від Інтернету, бувало, купували російську сім-карту через родичів для того, щоб підключатися до мережі й навчатися онлайн. Уявіть, до цього часу люди сидять ВКонтакті та в Однокласниках», – розповіла Наталія.

Великою проблемою, за словами спікерки, є й відключення аналогового мовлення. 

Люди купували супутникові антени, але через неможливість «перепрошити» їх, чи зробити пакет телеканалів, часто купують приставку Т2, яка «ловить» російські телеканали. ЇЇ повертають залежно від погоди, тож новини часто надходять і з російських, і з українських телеканалів.

Аби зрозуміти, чи дивляться люди російські телеканали, журналісти вдалися до хитрощів: в опитувальнику додали телеведучих з обох країн. Цікаво, що у прикордонні знають всіх ведучих. Звичайно, на першому місці українські – Алла Мазур та Наталя Мосейчук.

Розповіла Наталія Калініченко й про друковану пресу.

«Щодо друкованих видань, то люди читають газети, але завдяки черговій реформі, на Сумщині скоротять 144 відділення Укрпошти, замість них працюватимуть пересувні відділення», – окреслила проблему спікерка.

Щодо українського радіо ситуація сумніша.

Потрібно розуміти, що в прикордонних районах дуже тісні зв’язки з сусідніми країнами: економічні, родинні тощо. Тут є випадки, що кордон проходить прямо посередині вулиці. Після закриття пропускних пунктів, буває, батько роками не бачить сина, хоча, фактично живуть по сусідству.

Читайте також: «Потрібно інвестувати в кібербезпеку, чого б це не коштувало», – Вайдас Салджаніус на West Media Forum

Однак, все має пояснення, розповідає Наталія Калініченко. Вона продемонструвала декілька статей Стратегії національної безпеки РФ, які свідчать про інформаційну загрозу для України:

«Стаття 17. Серед суміжних документів в статті сказано лише про Україну, як довгостроковий осередок нестабільності в Європі та безпосередньо біля кордонів РФ. Відповідно до статті 48 стратегії, забезпечення національної стратегії в прикордонному просторі здійснюється шляхом активізації соціально-економічного розвитку прикордонних територій. Особливу увагу в стратегії приділено розвитку гуманітарної складової: мова, культура. І це не лише на території РФ, а й у суміжних регіонах, в першу чергу на пострадянському просторі. Стаття 80: особливе значення для укріплення національної безпеки в області культури має продовження державної політики з реалізації функцій російської мови як основи розвитку інтеграційних процесів на пострадянському просторі та забезпечення мовних та культурних потреб співвітчизників за кордоном».

Також Наталія Калініченко пропонує для розуміння прочитати інші документи: Стратегію просторового розвитку РФ на період до 2015 року та Доктрину інформаційної безпеки РФ.

«Так стратегія визначає прикордонні з Україною області РФ: Брянська, Курська, Бєлгородська, Воронежська, Ростовська – прикордонними геостратегічними територіями, забезпечення соціально-економічного розвитку яких є одним з напрямків просторового розвитку РФ», – розповіла спікерка.

Однак, як зазначила Наталія Калініченко, Сумщина залишається патріотичною: у 2014 році, коли пробували захопити міліцію, військкомати, місцеві не дозволили цього зробити. Та й зараз люди йдуть захищати країну. Сумно, та лише в Білопільському районі є 14 загиблих на Сході.

Також цього річ сім громад виграли проєкти для швидкісного Інтернету в прикордонних районах, тому є надія, що ситуація справді покращиться.

***

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Співпраця автора з Представництвом Євросоюзу в Україні будується на невтручанні в редакційну політику мережі Район.in.ua. Теми, формат, героїв обирає редакція і не погоджує з міжнародними партнерами. Всі матеріали, створені в межах такої співпраці, мають відповідне маркування, а окремі думки, висловлені в матеріалах, їх зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображають погляди Європейського Союзу та його інституцій.

 

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024