Журналіст має право подати заяву про кримінал, – правозахисник про інцидент у Свалявській міськраді

На восьмій сесії Свалявської міської ради депутати підтримали пропозицію щодо надання дозволу на здійснення онлайн-трансляції планерних засідань сесій та засідань виконавчого комітету міської ради представниками ЗМІ, однак попередньо внесли уточнення щодо того, що засіб масової інформації має бути акредитованим міською радою.

Інтернет-видання Район.Свалява, яке працює на теренах району вже понад вісім місяців, ще у червні звернулося до Свалявської міської ради з проханням надати акредитаційні картки для двох журналістів, аби безперешкодно відвідувати події та заходи і висвітлювати діяльність органів місцевого самоврядування. 

Однак начальник відділу туризму, інвестицій та соціально-економічного розвитку, житлово-комунального господарства, внутрішніх та зовнішніх зв’язків міської ради Іван Русин відмовив у акредитації. Мовляв, журналісти не подали всі підтверджуючі документи, хоча і реквізити і копії журналістських посвідчень були прикріплені.

Читайте також: Хто працює в інтернет-виданні Район.Свалява

Наше видання є частиною мережі гіперлокальних сайтів Район.in.ua, заснованої холдингом CID MEDIA GROUP. На сьогодні мережа налічує 30 видань, серед яких як локальні, так і тематичні. 

У Закарпатській області працює три інтернет-видання мережі: Район.Свалява, Район.Мукачево та Район.Ужгород. Як розповідає редакторка Району.Свалява Ольга Магас, журналісти постійно відвідували сесії та засідання виконкому і відмова у акредитації стала неприємною новиною.

«Наші журналісти завжди мали змогу ходити на заходи міської ради, і ніхто нам не перешкоджав у цьому. Однак протягом останнього часу ми почали частіше писати про рішення органів міської влади, висвітлювати конфліктні ситуації, які виникають, і ось тоді нас почали запитувати «А хто ви такі?». Це дуже дивно з огляду на те, що ми висвітлювали діяльність громади і раніше, тому не помітити нас було важко», – каже редакторка.

Читайте також: Шість років Району: що журналістам дала робота у мережі

Натомість юрист ГО «Інститут масової інформації» Алі Сафаров зауважує, що статус журналіста цілком можна підтвердити редакційним посвідченням. Цього має бути достатньо для міської ради.

«Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів – тобто навіть за наявності посвідчення, виданого, наприклад, регіональним осередком НСЖУ чи іншим засобом масової інформації, статус журналіста буде підтвердженим. 

У випадку, коли у особи є статус журналіста, ця особа користується правами журналіста, передбаченими зокрема статтею 25 Закону України «Про інформацію». Серед іншого ця норма передбачає:

1. Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
2. Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством».

При цьому частина перша статті 26 Закону України «Про інформацію» передбачає, що відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. 

Втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень – відповідно до статті 24 Закону України «Про інформацію» вважається цензурою.

Незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності є кримінально караним діянням, яке тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 171 Кримінального кодексу України.

Таким чином у випадку недопуску журналіста на відкриті заходи органу місцевого самоврядування журналіст має право подати заяву про скоєння кримінального правопорушення з боку посадових осіб органу місцевого самоврядування», – йдеться у коментарі медіаюриста.

Окрім цього, на сайті Інституту масової інформації також наголошують, що органи місцевого самоврядування не мають права забороняти журналістам відвідувати засідання, а акредитація — це процедура для спрощення роботи журналістів, а не обмеження, і її відсутність не може бути причиною недопуску представників ЗМІ. За перешкоджання роботі журналістів передбачена кримінальна відповідальність.

Медіаюрист ІМІ Максим Ратушний вказує, що згідно із законом «Про місцеве самоврядування України» гласність, тобто політика максимальної відкритості, визначається як один з основних принципів місцевого самоврядування. Цим же Законом у ч. 17 ст. 46 визначається, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством, і порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону.

Щодо спроб викривити у пропонованих регламентах роботи поняття акредитації та спроб фактичного заснування дозвільного механізму доступу до засідань (який у деяких випадках може порушувати і принцип рівноправності та недискримінації), юрист ІМІ Максим Ратушний наголошує, що статтею 26 Закону України «Про інформацію» визначається таке:

• суб'єкт владних повноважень може здійснювати акредитацію журналістів, працівників ЗМІ, з метою створення сприятливих умов для здійснення ними своєї професійної діяльності (мова йде не про дозвільну систему допуску чи недопуску журналістів, а про роботу в рамках сприянню співпраці);
• здійснення акредитації має грунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через ЗМІ (у тому числі і недискримінація за політичними поглядами чи результатами роботи журналіста чи працівника ЗМІ, як, наприклад, негативно написаний, на думку представників суб'єктів владних повноважень, журналістський матеріал);
• відсутність у журналіста акредитації не може бути підставою для відмови у допуску журналіста, працівника ЗМІ на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.

Крім того, умисні дії, спрямовані на перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, можуть розцінюватись як злочин, передбачений частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України, що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.