стрічка

Голоси жінок, яких змушували мовчати: у Луцьку презентували нову збірку Катерини Калитко

11 Червня 2021, 09:00
Презентація збірки Катерини Калитко ФОТО 117
Презентація збірки Катерини Калитко

У Луцьку в рамках Літературної резиденції «Місто натхнення» відбулася перша офлайнова презентація книги Катерини Калитко «Орден мовчальниць».

На заході 10 червня побувала журналістка Район.Луцьк.

У дворику в Старому місті, серед скульптур і з виглядом на костел, гості презентації слухали як Катерина Калитко зачитує уривки своїх поезій. У рядках звучали історії роду, водночас глибоко особисті та спільні для більшості з нас. Непроговорені досвіди, які мають бути озвучені. Голоси жінок, яких надто довго змушували мовчати.

«Для мене особисто Катерина Калитко – авторка, яка витворює світ дуже глибинних змістів. Книгою «Орден мовчальниць» я живу вже місяць і за кожним прочитанням знаходжу якісь нові сенси», – зазначила куратора резиденції та модераторка зустрічі Ольга Ольхова.

Ольга Ольхова
Ольга Ольхова

Письменниця розповіла, що «Орден мовчальниць» – це така метафорична спільнота жінок, яких, попри їхню волю, змушують мовчати. За словами авторки, її героїням у першу чергу йдеться про глибинні любовні історії. Проте, не на рівні бульварного роману, а про ті любові, які змінюють долі і переформатовують життя.

«Крім соціальної складової, це передовсім історія тих жінок, яких послідовно покоління за поколінням, рік за роком змушували бути зручними, тобто не проговорювати своїх незручних досвідів», – додала Катерина Калитко.

Катерина Калитко зачитує вірші
Катерина Калитко зачитує вірші

Через образи своїх прабабусь поетка перенесла особисті історії  своєї родини на загальнонаціональний контекст, показавши, що всі ми несемо багаж минулого нашого народу, який необхідно відрефлексувати, щоб рухатися далі.

Катерина Калитко зачитала декілька своїх поезій і попросила не аплодувати, щоб не руйнувати атмосферу. Голос авторки підкреслювали звуки крил пташок, які літали навколо дзвінниці костелу, та хаотичні пориви вітру. Люди слухали, заплющивши очі, спершись ліктями на коліна або ж сховавши обличчя в долоні. Усі чули щось своє, дуже близьке і, мабуть, щемливе.

Після останнього слова присутні все ж зааплодували й почали ставити питання. Під час розмови авторка розповіла, що вже написала один вірш в рамках резиденції і має в процесі ще 3-4 поезії. Також, за її словами, Луцьк надихнув на написання есею, який працюватиме з темою пам’яті території.

Відповівши ще на декілька запитання Катерина Калитко взялася читати вірші зі збірки вдруге. На останніх рядках на костелі, ніби метроном, задзвонили дзвони, які відбивали сьому годину вечора. Поетка підлаштувалася під їх ритм і завершила читати разом із сьомим ударом.

Читайте також: «Найбільша відстань на цій планеті – між словом і ділом»: у Луцьку пройшли поетичні читання Катерини Рубан

 

Коментар
22/06/2021 Вівторок
22.06.2021