стрічка

Скандал із «вивезенням» ромів з Рівного: що кажуть правозахисники

10 Червня 2021, 18:40
Юліан Кондур 713
Юліан Кондур

Міський голова Рівного Олександр Третяк вибачився за свої слова щодо ромів, яких він пропонував «запакувати й вивезти» на Закарпаття. 

10 червня міський голова Рівного сказав, що в ефірі місцевого радіо «висловився дещо емоційно» і просить вибачення. Слова мера не змусили чекати на реакцію правозахисників та представників ромських громад.

Журналісти Район.Рівне поспілкувалися з проєктним координатором міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд Чіріклі» Юліаном Кондуром, який дав правову оцінку таким висловлюванням міського голови. Юліан походить з родини ромських активістів та правозахисників.

Передувало інциденту те, що на сайті міськради Рівного з’явилася петиція, в якій рівняни просять владу вплинути на ситуацію з ромами.

«Люди не мають можливості спокійно відпочити в центрі чи навіть постояти в заторі, бо вибивають вікна, вимагаючи грошей. Куди звернутися, якщо вас обплювали малі роми, чи обілляли вас вашими ж напоями і втекли?» – йдеться у петиції.

Міський голова Рівного Олександр Третяк запропонував радикальний спосіб – посади в автобуси й вивезти їх до рідного Закарпаття.

За його словами Юліана Кондура, з юридичної точки зору, якщо говорити про санкціонування неправомірних дій, то депортація – не є санкцією. Можна накласти адміністративний штраф за порушення громадського порядку, якщо це постійно, системно відбувається можна до кримінальної відповідальності притягнути й власне, якщо дійсно люди порушують, не залежно від національності, це варто робити. Тут питання до поліції.

«Щодо самого висловлювання, то «пакувати» по-перше, це звучить досить агресивно.  В цьому вбачаються елементи мови ворожнечі, тому що це стосується не конкретної групи осіб, а адресується нібито до ромів в цілому. Виходячи з цього не зовсім є коректною й адекватною поведінкою. З іншого боку велику роль відіграють саме медіа, які висвітлюють це питання чи не є цитати вирваними з контексту», — зауважив Юліан Кондур.

Законодавчо складно те, що в Україні в правовому полі не розрізняють різні форми мови ворожнечі. М’яку, жорстку і радикальну. 

«Я б відніс такий вислів до «м’якої мови ворожнечі». Однак вона має досить масштабний вплив і це політичний діяч, однак в Україні не врегульована відповідальність за такі висловлювання, хоча вона мала б бути. Виходячи з того, які країна має міжнародні зобов’язання. Реакція з боку правоохоронців має бути. Однак стаття 161 Кримінального кодексу України дуже складна (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками - ред.). Вона просто не дасть результату, навіть, якщо і буде відкрита», — додав він. 

Кондур наголошує, що проблема ж не в тому, що просто роми приїхали, а в тому, що відбуваються проблемні речі в суспільстві. Люди створюють ці проблеми. Додає, що найперше потрібно поліції та громадськості попрацювати з населенням. Тобто, щоб заспокоїти ці настрої й розв’язати проблему. Позиція тут однозначна: якщо людина або група осіб вчиняють не правочинні дії, то за них варто притягувати до відповідальності. Ідентифікувати і притягнути до відповідальності можна, якщо є підстави. 

«Ситуація з ромами складна ще в тому, що люди мігрують, не є місцевими і питання, чому вони мігрують? І це нас повертає до проблеми з благоустроєм, з роботою з освітою і розв’язання цих питань в принципі залежить від лідерів ромських громад, де люди ці проживають, і місцевої влади. Якщо ми говоримо про Закарпаття, то там два традиційних компактних поселення, які вже багато років там існують – Беріговське та Мукачівське», — додав Кондур.

В обох поселеннях ситуація критично складна в плані доступності цих людей до соціальних послуг, чистої води, дітей до освіти, медичних установ і так далі. Тому, аби запобігати таким випадкам варто починати з ефективної реалізації тієї політики інтеграції й захисту ромів. Належне виконання і вкладення коштів, залучення громадськості, представників від ромських організацій має зробити свою позитивну справу.

Ускладнює ситуацію те, що міграція ромів частково обумовлена певною традицією. Однак люди, які ведуть такий спосіб життя мало обізнані й деякі можуть сказати, що вони взагалі не роми по їх мірках. Тому завдання громадських активістів, які опікуються ромами, проводити просвітницьку діяльність, що могло б допомогти у розв’язанні цих питань. 

«Бо не є частиною культури ромів крадіжки, жебракування та інші такі речі. Але на жаль так вона сприймається суспільством через стереотипи», — наголошує Юліан Кондур.

 

 

 

 

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024