Скільки заробляють заступники міського голови Луцька

У Луцького міського голови Ігоря Поліщука поки що два заступники – Ірина Чебелюк та Юрій Вербич.

Найбільше заступників у в. о. мера Харкова, радників – у мера Івано-Франківська. Найбільше заробляють заступники мера Кропивницького та Тернополя, а найменше – мера Сум. Радників як посади немає у Полтаві. Про це йдеться на сайті Чесно.

Витрати на замів, радників та помічників мерів у містах із практично однаковим населенням та бюджетом можуть відрізнятися у шість разів.

Кандидатури заступників мера подає сам міський голова, а погоджує їх рада. Як правило, заступники входять до виконкому. Депутати ради можуть виразити недовіру заступнику міського голови або своїм рішення вивести його зі складу ради, що автоматично має означати його звільнення.

До слова, луцький міський голова – один із тих, хто має найменшу кількість заступників. Наприклад, по 11 їх у тимчасового мера Харкова та мера Києва.

Якщо на одного заступника мера Ужгорода припадає трохи більше 23 тис. чоловік, то у Луцьку це 120 тис. мешканців, в Одесі — майже 170 тис. 

Але у мерів є не тільки заступники, але й радники та помічники. 

Традиційно у структурі виконавчих органів депутати міськрад передбачають посади помічників і радників міського голови, які, відповідно до розподілу повноважень, який здійснює особисто міський голова, виконують обов’язки заступників і теж отримують заробітну плату. Єдина відмінність між заступником та радником — останнього не призначає за поданням мера рада.

Працівники патронатної служби є посадовими особами місцевого самоврядування та призначаються на посади без конкурсу. А це дозволяє меру призначити заступником будь-кого. 

Дуже часто міські голови користуються цим для того, щоби призначити такого заступника з числа депутатів. Це дає можливість фактичному заступнику обійти обов’язок входити до складу виконавчого комітету. Бо, як відомо, всі заступники мера мають бути членами виконкому за посадою, а депутат, у свою чергу, не може входити до виконкому.

Ще одна хитрість — працевлаштовувати чиновників без конкурсу. Після призначення до патронатної служби і набуття статусу посадової особи місцевого самоврядування людину переводять на посаду до іншого відділу, оминаючи довгі процедури. 

І нарешті, відповідно до закону, для радників та помічників міського голови не існує вікових обмежень, тоді як для всіх інших посадових осіб місцевого самоврядування граничний вік — 65 років.

Патронатні служби міських рад створюються у структурі рад у вигляді відділів чи управлінь та, як правило, підпорядковуються міському голові. 

Кількість радників у кожній раді встановлюється депутатами під час прийняття рішення про структуру виконавчих органів. 

Десь їх просто немає, а десь аномально велика кількість, як в Івано-Франківській міській раді. Тут меру радять відразу… 23 людини. На платній основі. 

У восьми обласних центрах України мери взагалі не мають радників на платній основі. В тому числі у містах-мільйонниках Києві, Харкові та Дніпрі. 

І якщо радники можуть бути у штаті чи працювати на громадських засадах, то помічники мерів — це, як правило, штатна позиція патронатної служби. Виключенням є Хмельницька міська рада. Тут є посади помічників на громадських засадах.

При цьому сказати точно, які посадові обов’язки у помічника, важко. На сайтах міських рад немає про це інформації. Як і в офіційних документах.

Наприклад Луцький міський голова Ігор Поліщук, представляючи підлеглим свого нового помічника Назарія Храновського, заявив:

«Прошу звертатися до нього з будь-яких питань, які у вас є до міського голови».

Загалом у порівнянні із мером-рекордсменом Русланом Марцінківим, якому допомагають та радять 32 людини, які щомісячно отримують разом 730 тис. гривень, всі інші міські голови витрачають на заступників, радників та помічників значно менше. До прикладу, в містах із такою ж кількістю населення, як в Івано-Франківську (Чернігів, Хмельницький, Черкаси), витрати мінімум втричі менші, а в Луцьку нижчі у шість разів. Менші витрати і в Києві, де населення вдесятеро більше, ніж у Франківську.