стрічка

У Луцьку презентували фільм про дитячу дружбу і більшовицький терор

22 Березня 2021, 08:40
Актор Олег Симоненко та продюсер Андрій Суярко 649
Актор Олег Симоненко та продюсер Андрій Суярко

У Луцьку в кінотеатрі «PremierCity» презентували історичну драму «Антон і червона химера» про початок більшовицького терору в 1919 році.

До Луцька на зустріч з глядачами завітали продюсер Андрій Суярко та виконавець ролі головного антагоніста Олег Симоненко. Перед початком фільму лучанам показали коротке документальне відео про процес зйомок, а після перегляду присутні мали змогу поспілкуватися з гостями.

Андрій Суярко та Олег Симоненко
Андрій Суярко та Олег Симоненко

Події фільму розгортаються на півдні України в невеликому селі. У центрі сюжету – хлопчик Антон з родини німецьких колоністів та його найкращий друг єврей Яша. Щиру дитяча дружбу показали на тлі більшовицьких погромів та селянського повстання. Автори фільму зіграли на контрасті – теплі сонячні кадри, дитяча наївність, південна спека лише підсилили ефект від безглуздої жорстокості чекістів.

Режисер фільм – відомий грузинський режисер, номінант на премії «Оскар» та «Золотий глобус» Заза Урушадзе. На жаль, митець не дожив до прем’єри свого фільму. Картину присвятили його пам’яті. Фільм знімали у копродукції України та Грузії, а також залучали спеціалістів з Литви, Канади та США.

За основу сценарію взяли книгу канадського письменника Дейла Ейслера про реальну історію його родини. Саундтреком до фільму став твір геніального українського композитора Мирослава Скорика «Мелодія», а додаткову музику написав американський композитор Патрік Каннелл.

Глядачів у залі було менше ніж 20, можливо через карантин, а можливо через те, що фільм не розважальний і не надто підходить для попкорнового перегляду у вихідний. Попри це, серед присутніх все ж знайшлися люди, готові висловити свою думку і поставити питання людям, причетним до створення картини.

Глядачка ділиться враженнями
Глядачка ділиться враженнями

Один із глядачів, зокрема, зауважив, що такі фільми необхідні, щоб витіснити радянську пропаганду, яку десятиліттями насаджували всім з дитячого віку і яка ще досі глибоко сидить у головах українців.

Глядач розповідає про важливість таких фільмів
Глядач розповідає про важливість таких фільмів

Під час розмови з’ясували, що в Україні є громадська організація «Німці України», через яку можна зв’язатися з нащадками німецьких колоністів, про яких йдеться у фільмі. Одна з глядачок розповіла, що такі вихідці з України зазвичай намагаються дізнатися свою історію та радо йдуть на контакт.

Обговорили також ще один аспект фільму – негативних персонажів. Обох основних антагоністів не зображували карикатурними злодіями, а спробували показати і їхню людську сторону, хоч вона дещо загубилася за їхніми злочинами. Олег Симоненко, якому й довелося зіграти такого персонажа, розповів, що попри якесь особисте ставлення до героя як до історичної постаті, він намагався пропустити цей образ через себе.

«Заза (Урушадзе) відразу сказав, що ми не будемо повторювати попередні художні втілення цього героя, а підемо простішим шляхом. Це не просто якась історична постать, а жива людина, яка, попри всі свої страшні вчинки, як і всі прагнула любові», – пояснив актор.

Загалом, у фільмі вивели на передній план незвично багато складних багатогранних персонажів, про кожного з яких можна було зняти окреме кіно. З одного боку це додавало напруги до їхньої взаємодії на екрані, а з іншого лишилося таке відчуття, ніби їх розкрили не повністю. Проте відмінна акторська гра, якісна операторська робота та потужна розповідь про людей на тлі страшних подій нашої історії все ж лишили позитивне враження.

Спільне фото з глядачами
Спільне фото з глядачами

Читайте такожУ Музеї Корсаків провели День інклюзії 


 

 

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024