стрічка

«Район.Шацьк» та «Район.Рожище» – найбільш гендерночутливі гіперлокальні видання області

27 Серпня 2020, 10:10
963

Під час четвертого етапу моніторингу гендерної чутливості гіперлокальних волинських медіа, який тривав упродовж 11-17 серпня експерти аналізували публікації тих самих 10 видань, що й у лютому, квітні та червні.

Про це повідомили у Волинському пресклубі.

Серед п'яти друкованих ЗМІ це – Ковельська міськрайонна газета «Вісті Ковельщини», Маневицька районна газета «Нова доба», Любешівська районна газета «Нове життя», Камінь-Каширська районна газета «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонна газета «Слово правди».

У переліку онлайн-медіа – «БУГ», «Район.Ковель», «Кордон», «Район.Рожище», «Район.Шацьк».

Аналіз кожного видання відбувався за кількома категоріями: кількісними (відсоток чоловіків і жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь та вживання фемінітивів) та якісними (використання стереотипних образів і сексистського контенту в журналістських матеріалах). Також ми звертали увагу на наявність матеріалів з гендерної тематики.

На 5% у порівнянні з червневим моніторинговим періодом зменшилася кількість матеріалів про коронавірус. Їх цього разу 10% від загальної кількості. В основному вони відображають статистичні дані у районах та загалом по області й Україні.

Закономірно, що незадовго до початку нового навчального року частина з матеріалів стосувалася роз’яснень ймовірних моделей організації навчання у закладах освіти з 1 вересня. Практично немає інтерв’ю з лікарями про COVID-19, що було характерно для попередніх двох моніторингових періодів.

У матеріалах про пандемію і в друкованих, і в онлайн-медіа домінують жінки-експертки. Кількість героїв та героїнь в матеріалах на цю тематику рівноцінна.

В онлайн-виданнях жінки переважили як експертки (100%) у матеріалах на тему «війна/армія» та «волонтерство/благодійність». У матеріалах на волонтерську тематику домінують жінки і як героїні. Досить високі показники представленості жінок у таких темах як «медицина» (63% експерток, 56% героїнь) та «соцполітика/соцзахист» (67% експерток та 48% героїнь).

Паритет спостерігається щодо героїв та героїнь у матеріалах про політику (49% та 51% відповідно). Тут варто зазначити, що чимало інформацій у цій темі стосувалися оприлюднення списків членів ТВК та ДВК, які працюватимуть на місцевих виборах 25 жовтня цього року, представлення кандидатів, які балотуватимуться у різного рівня ради. А от експерток у цій ніші значно менше – усього 28%.

Питання освіти та науки коментували рівноцінно – по 50% – як жінки, так і чоловіки. У цій темі героїнь дещо менше (40%), аніж героїв (60%). Чоловіки у проаналізованих матеріалах у більшості випадків є експертами/героями у матеріалах в таких темах: «економіка/бізнес» (80% експертів і 75% героїв),
«культура/релігія» (87% експертів та 64% героїв), «кримінал/НС» (85% експертів та 79% героїв). Причому тенденція за останньою зазначеною позицією характерна для всіх чотирьох етапів нашого моніторингу.

Також, як і в попередніх періодах, чоловіки переважають у матеріалах про спорт (цього разу показник експертів – 100%, героїв – 59%), у 100% є героями у новинах про війну/армію.

Як і у попередньому моніторинговому періоді, найбільше матеріалів щодо кримінальних подій розміщено на сайті «БУГ», у більшості з яких джерелами є офіційна інформація від правоохоронних органів. У 13 % публікацій ішлося про питання, пов'язані з COVID-19 і це на 5% менше у порівнянні з минулим моніторинговим періодом.

Найбільше жінки як експертки представлені у матеріалах, розміщених на сайтах видань «Район.Шацьк» (33%), «Район.Ковель» та «БУГ» (по 31%). Значно менше героїнь у порівнянні з героями в інформаціях видань «БУГ» та «Кордон» (24% і 28% відповідно). Практично паритетна кількість героїв та героїнь зафіксована у матеріалах «Район.Ковель» (49% і 51% відповідно).

Найчастіше видання використовували такі фемінітиви: «лікарка», «міністерка», «начальниця», «заступниця», «економістка». Рідше – «фахівчиня», «водійка»,
«фотографка», «ріелторка».

За результатами серпневого моніторингу найбільш гендерночутливим є видання «Район.Шацьк» (59,7%), на другій позиції – «Район.Рожище» (51,7%).

Щодо вживання гендерних стереотипів, то у виданнях «БУГ» та «Кордон» був розміщений матеріал, у якому йшлося про те, як мешканці Нововолинська долали пішки 50 кілометрів Волинською областю. І серед цікавої нейтральної інформації було сказано, що «деякі дівчата побачили на вагах мінус 2 кг». Тобто акцентується на зовнішності дівчат, на тому, що стежити за вагою – їхнє постійне завдання, тоді як чоловіки цим не переймаються. Хоча і вони могли втратити вагу і не завжди це добре для обох статей.

У публікаціях друкованих медіа рівень представлення експерток склав 57% і це на 19% більше у порівнянні з червневим моніторинговим періодом (тоді цей показник становив 36%). Кількість героїнь майже така ж, як героїв (49% і 51% відповідно). За цим параметром тенденція практично така ж, як і у попередньому періоді.

Жінки найчастіше виступали експертками і героїнями у матеріалах про політику/діяльність органів місцевого самоврядування (вперше їх кількість переважає кількість експертів і героїв публікацій) та освіти. Жінки як експертки, а чоловіки як герої домінували в публікаціях на медичну, соціальну теми та дозвілля.

У газетах в цьому періоді розміщені кілька інтерв’ю з жінками, які беруть участь в управлінні громадами на керівних посадах. Також газети також оприлюднювали списки членів ТВК та ДВК, які сформовані для роботи на місцевих жовтневих виборах. У цих переліках значно переважають жінки. Чоловіки, як експерти, домінують у матеріалах про економіку/бізнес, екологію/довкілля, війну/армію.

Найбільше фемінітивів використовували ті ж видання, що й у червневому моніторинговому періоді, – «Слово правди» (70%), «Полісся» (71%) та «Нове життя» (72%). Найбільше жінок як експерток (80%) зафіксовано у публікаціях видання «Вісті Ковельщини», яке дуже мало послуговується фемінітивами у всіх періодах, які проаналізували.

Найбільше героїнь – у газетах «Полісся» та «Слово правди». Закономірно, що жінки як героїні найчастіше фігурують у статтях формату «життєві історії».

Серед лідерів за рівнем гендерної чутливості цього разу газети – «Нове життя» та «Полісся» (по 55%). А от неодноразовий лідер минулих моніторингових періодів – «Слово правди» цього разу на другій позиції із дуже незначним відривом – 54,7 %.

Матеріалів на гендерну тематику практично немає. Лише у трьох газетах розміщено коротку інформацію про законодавчу ініціативу щодо збільшення розмірів штрафів за домашнє насильство.

Кількість стереотипів теж суттєво зменшилася. Зафіксовано лише один випадок: «То ж і професію вибрала під стать – художниця». Ні, у професій не існує статі, так само як і не існує кореляції між статевою приналежністю і статтю. І жінки, і чоловіки можуть опановувати різні професії і займатися різною діяльністю.

Загалом варто зазначити, що у гіперлокальних медіа стрімко збільшується кількість фемінітивів. У друкованих виданнях цей показник становить 62%, в інтернет-виданнях – 67%.

Загальний Індекс гендерної чутливості волинських медіа у серпні 2020 року склав 51%. Це – найвищий показник по Україні (стільки ж іще у харківських видань).

Ознайомитися з підсумковими результатами серпневого моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського пресклубу.

Читайте також: Сайт «Район.Рожище» – найбільш гендерночутливе гіперлокальне видання Волині

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа провели у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який
реалізовується Волинським пресклубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної
програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Коментар
20/04/2024 П'ятниця
19.04.2024