Ворожий снайпер тяжко поранив бійця з Сарн

На передовій тяжко поранили захисника з Сарн Олександра Ворона.

20 липня ворожий снайпер поцілив у сарненчанина. Боєць нині на лікуванні у Харківському військовому госпіталі. Про це інформує Голос України.

Олександр Ворон народився в селі Білка Березнівського району. Навчання продовжив у Соснівському професійному ліцеї, де здобув професію столяра. Армійську службу проходив у місті Рені Одеської області в прикордонних військах. Після демобілізації з гарною характеристикою без проблем влаштувався в Патрульно-постову службу Рівного. Паралельно навчався в Рівненському державному аграрному технікумі на юридичному факультеті. Пізніше перевівся в управління служби судової охорони. Завдяки схвальним відгукам колег й експертів у правоохоронних органах запросили в спецпідрозділ «Грифон», у завдання якого входило забезпечення безпеки працівників суду, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей і близьких родичів. Пізніше цей підрозділ МВС розформували.

У 1997 році молода родина перебралася жити в Люхчу. Дружина Людмила була спочатку керівником гуртка в міському Будинку культури «Сузір'я«, а після декретної відпустки очолила заклад. Олександр влаштувався в дозвільний підрозділ МВС міста Сарни, який видавав і реєстрував зброю, вів відповідну документацію. Згодом трудову діяльність продовжив у Сарненському районному військовому комісаріаті.

2014 року почалася війна на Донбасі. Російські найманці й проросійське населення утворили антиукраїнські терористичні організації. Олександр Ворон завжди мав стійкі патріотичні переконання, ці якості увібрав у себе з дитинства. На той час його сину було всього два роки, але чоловік зголосився піти на фронт. Практично один із перших із Сарненщини потрапив на передову 2014 року. Захищав рідні кордони у 2-му батальйоні територіальної оборони «Горинь», який був сформований у червні цього ж року з мешканців-добровольців Рівненщини.

Три місяці шквальних обстрілів із боку окупантів мали, на жаль, тяжкі наслідки для наших захисників. В одному з боїв Олександр був контужений, травмував хребет і частково втратив слух. Майже чотири місяці провів у лікарняних палатах. Спочатку в обласній лікарні імені Іллі Мечникова у Дніпрі, а згодом у Рівненському військовому шпиталі. Після численних реабілітаційних заходів вдалося відновити фізичну функціональність, проте травми даються взнаки й понині.

Повернувся на своє попереднє місце роботи, але втриматися не зміг. У лютому 2020 року, після довгих родинних дискусій, знову наважився одягнути однострій. Спочатку напрацьовував військові навички на полігонах Тучина та Яворова. Згодом у складі 24-ї Окремої механізованої бригади ім. короля Данила відправився в селище Миронівське, що поблизу Світлодарська Донецької області (Світлодарська дуга).

20 липня Олександра тяжко поранив ворожий снайпер. Розвідник на псевдо «Тихий» пізно ввечері чатував на своєму посту, щоб ворожі найманці не прошмигнули в український тил. Таким було його завдання. Близько 23:00 почав стріляти кулемет, але не кулеметна куля влучила, а снайперська. За всіма ознаками, твердять його побратими, працювала пара снайперів із дистанції не менше 700 метрів. Краянина побратими несли на собі майже два кілометри, надавши першу домедичну допомогу, а згодом зателефонували фахівцям.

Поранений втратив багато крові. Тож щоб не згаяти дорогоцінний час, вирішили евакуйовувати відкритою місцевістю, хоч знали, що в будь-який час їх можуть обстріляти. Як згодом прокоментував командир 24-ї Окремої механізованої бригади ім. короля Данила підполковник Валерій Гудзь: «Хлопці свідомо пішли на ризик, бо кожна хвилина була безцінна. Вирішили, що саме так зможуть зберегти життя побратима. Вправно надали першу домедичну допомогу, а тому їх рекомендуватиму до державної нагороди, у тому числі й нашу лікарку, яка зуміла призупинити кровотечу».

Пораненого бійця відвезли у Світлодарськ, де лікарі оперували сарненця вісім годин. Опісля гелікоптером доставили до Харкова. Один із побратимів, який ніс Олександра, тяжко травмував спину й також лікується в госпіталі Міноборони. Визначальним фактором стало й те, що в госпіталі Світлодарська саме був присутній судинний хірург із Києва, який вдало прооперував, поставивши судинний імплантат. Куля роздробила ключицю, згодом ребра. Кістки ребер вп'ялися в легені. А тому попереду були ще операції з видалення осколків кісток. Через розрив судини втратив майже всю кров. Побратими, які привезли в госпіталь, стали донорами для Олександра. 

На ранок дружина «Тихого» від комісара Сарненського районного комісаріату Миколи Охмана отримала звістку про трагічний випадок на передовій. Одразу вирушила в Харків.

Минулої п'ятниці (31 липня - ред.) чартерним літаком Олександра Ворона доправили в Київський військовий госпіталь.

«Стан тяжкий, але стабільний. Нині перебуває на апараті ШВЛ, оскільки пошкоджені легені. Праву руку не відчуває через розрив артерії та встановлення імплантату. Будемо сподіватися, що Сашко одужає і все буде, як до цього страшного дня. А тим часом хочу подякувати всім рідним і близьким, знайомим, побратимам, хто був постійно з нами, підтримував» – зазначила дружина пораненого.

Читайте також: АТОвець з Сарненщини: «вибухи були - як для дитини колискова»