Рятуючи побратимів, на Донбасі загинув уродженець Волині

11 Липня 2020, 19:48

7646

Від російської міни, рятуючи товаришів, на Донбасі загинув уродженець Волині Тарас Матвіїв.

Трагедія трапилася в п’ятницю, 10 липня, близько 20 години. Про це на сторінці 24 ОМБр імені короля Данила у фейсбуці повідомляє пресслужба.

Позицію, якою командував молодший лейтенант Тарас Матвіїв, у районі села Троїцьке Попаснянського району атакували окупанти. Били зі 120 мм мінометів. Одна з мін потрапила в бліндаж, де було двоє вояків. Бліндаж загорівся і частково обвалився. Тарас першим кинувся на допомогу побратимам – витягнув двох своїх бійців назовні і відніс в безпечне місце. У цей час ще одна міна впала на позицію і осколками смертельно поранила Тараса.

Командуванням частини та побратимами Тараса ініційовано процедуру подання молодшого лейтенанта Матвіїва Тараса Тарасовича на звання Героя України, яке він заслужив по праву.

Довідково:

Матвіїв Тарас Тарасович народився 18.02.1989 року на Волині, після закінчення середньої школи у 2006 році вступив на навчання до Львівського національного університету імені І.Франка, який закінчив у 2011 році, здобувши фах журналіста. Працював на телеканалах Києва та мас-медіа Львівщини. Коли почався Майдан, зрозумів що однієї журналістики йому замало. У 2013-2014 роках був учасником Революції Гідності. Згодом, разом з групою активістів, розшукував безвісті зниклих майданівців. З початком російської агресії допомагав війську. Наприкінці 2014-го усвідомив, що йому замало лише волонтерської діяльності, збору коштів і ресурсів. Поставив собі за мету потрапити у Збройні сили або ж до лав добровольців. Навесні 2015 року вступив до лав окремої добровольчої частини «Карпатська Січ» і обороняв наші позиції в Пісках, Водяному, Опитному, Первомайському. Пізніше був обраний депутатом Жидачівської районної ради на Львівщині, але його все одно тягнуло на фронт – Тарас не міг пробачити ворогу за загиблих товаришів. З вересня 2018 року вступив на курси лідерства Академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, щоб стати офіцером Збройних сил України. В 2019 році направлений для подальшого проходження військової служби до 24 ОМБр імені короля Данила.

А про свій військовий вибір Тарас говорив:

«В мене не стоїть ціль дорости до генерала. В мене ціль на своєму рівні, як командира взводу, просто працювати якісно, робити максимально все залежне від мене, виконати свій обов’язок до останку і «віддячити» противнику за всіх товаришів яких я втратив»