Прийшли «хороші» хлопці в погонах і хочуть віджати, – Володимир Бондар про обшуки шацьких ягідників

Постійна комісія облради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів провела виїзне засідання Шацькому районі на базі підприємства «Волинська ягідка».

Депутати вирішили розібратися на місці, чи може промислове вирощування лохини впливати на водний баланс Шацького поозер'я, повідомляє Волинська обласна рада.

Такий виїзд ініціювали депутати обласної ради Володимир Бондар та В'ячеслав Богдан.

Вони пояснюють, що причина - перешкоджання веденню бізнесової діяльності «Волинській ягідці» – одному з волинських підприємств, що займається вирощуванням лохини.

Читайте також: Кількість опадів, що випали у Світязі за тиждень, перевищила норму у 8,5 раза

«За пів року роботи підприємства 7 обшуків», – додав аргументів пан Богдан. 

Прийшли «хороші» хлопці в погонах і хочуть «віджати». Для себе чи для когось. Я не знаю. Ми будемо досліджувати це питання», – пояснив Володимир Бондар.

«Просимо депутатів обласної ради вплинути, бо ми дуже стривожені. Коли запрацювало це підприємство, в нас з'явилася якась впевненість у завтрашньому дні. Наші чоловіки мають постійну роботу. Чимало людей залучається на сезонних робіт. Ми маємо шанс зберегти наші сім'ї. Адже робота за кордоном це – чоловіки їдуть в одну сторону, а жінки – в іншу. Нам не допомагають, а намагаються ставити палки в колеса. Коли до нас приїздять чиновники і закидають, що ми тут стоїмо за 200 грн, то є образа. Хай ми прості трудяги, але ми також – люди. Ми хочемо, щоб нам дали спокійно працювати», – звернулася до депутатів місцева жителька Тетяна.

Керівництво підприємства пояснює, що в сезон збору ягід до роботи на плантаціях залучатимуть до 100 людей в день.

Читайте також: Хам-понятий і слідча без повноважень: нова атака на підприємство «Волинська ягідка». ВІДЕО

Одночасно з депутатами на підприємство приїхали представники управління екології та природних ресурсів ОДА та державної екологічної інспекції у Волинській області. Зокрема, екоінспекція також має намір проводити перевірку, бо має резолюцію з Києва, куди, в свою чергу, було спрямоване звернення громадян зі скаргою. В'ячеслав Богдан стверджує, що звернення – фальшивка.

«Ми приїхали до людини, яка, як стверджується в зверненні, живе в Любомлі. Такої людини немає і адреси не існує», – каже депутат Богдан.

«Це – не підстава не робити перевірки», – заявив у відповідь заступник начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області Сергій Дудка.

«Я тричі звертався, що в селі поблизу плантації є три несанкціоновані сміттєзвалища. Прошу відреагуйте на цю заяву. Це – також ваша робота», – парирував Богдан екоінспекторам. 

«Це питання до органу місцевого самоврядування. А перевірка підприємств, які займаються вирощуванням лохини планувалася ще в кінці минулого року. Ми звернулися в податкову і нам дали перелік з 6 підприємств. Ми всіх перевіряємо», – не зволікав з відповіддю Сергій Дудка.

Він пояснив, що причини, пов'язані з обмілінням Світязя та інших озер.

Вислухавши низку таких діалогів між екологічними чиновниками та керівництвом «Волинської ягідки», депутати облради також висловили свої позиції.

«Однією з ймовірних причин обміління озер є питання, пов'язане з ягідництвом. Але мене цікавить інше. Ягідництвом займаються понад 20 суб'єктів господарювання. Чому перевіряють вибірково?» – запитує Юрій Ройко.

Ігор Лех вважає, що на сьогодні нема відповіді щодо конкретних причин обміління Світязя.

«Нападати на одне підприємство і не давати йому працювати – не правильно. Потрібно, навпаки допомагати. Всім правоохоронним органам варто пам'ятати, що вони отримують зарплату від платників податків», – позиція депутата.

«Порушили кримінальні справи проти компанії. Але Світязь не міняється. 100 запитів, а результату – нуль. Жодна дамба не відремонтована, жодна гривня не залучена на очищення меліоративних каналів. Чому? Це нікому не цікаво, бо цікаво «прокачувати» «Волинську ягідку», чи ще якусь компанію. Ми ж як депутати будемо вимагати звіту по Світязю, а давати нема чого. Зараз нам хочуть заблокувати роботу підприємства. Але від цього Світязь наповниться водою?», – міркує В'ячеслав Богдан.

Він зауважив, що в плантації, на яких вирощують лохину 4 роки, вкладено 70 млн грн інвестицій.

«Я – за бізнес. Бізнес чіпати не треба. Мені це зрозуміло. Не залежно від політичних партій, хоча ми з інвесторами сьогодні в різних політичних силах. Так, ми знаємо, що порушена кримінальна справа. Причини я не знаю. Хай в цьому розбираються правоохоронці. Але плантації лохини не впливають на рівень води в озері Світязь. Це – аксіома. Якщо води немає, то її немає. В Ростані є плантації ще за радянських часів і на рівень води в Світязі це не впливало», – думка голови екологічної комісії Василя Столяра.

«Не треба нищити підприємство, а допомагати йому. В нас в країні не вистачає коштів в бюджеті», » додав Олександр Омельчук.

Питання бюджету цікавить і голову профільної комісії облради Михайла Імберовського.

«Якби підприємство зупинилося повністю, то як постраждає від цього бюджет? Про які цифри йдеться? Ми про це повинні переживати. За прогнозами не доотримаємо до обласного бюджету за перше півріччя до 30 млн грн. А наш бюджет на 86% складається з ПДФО. Якщо ми будемо допускати скорочення робочих місць, то просто будемо мати тотальне невиконання бюджету. Ягідництво ж потребує багато робочих людей», – зауважив пан Імберовський.

Голова бюджетної комісії обласної ради також нагадує, що питання обміління озер мало би вирішуватися за кошти Державного водного фонду, в якому закумульовано 2 мільярди грн.

«Це – саме ті кошти, які потрібно залучати на Волинь, аби навести порядок з шлюзами та провести їх інвентаризацію. От чим треба займатися виконавчій владі», – вважає Імберовський.

«Ми, депутати, дуже вболіваємо за Світязь. Створено робочу групу, яку очолюють голови облради та ОДА. Ми пішли правильним шляхом, залучивши науковців-практиків з Інституту водних проблем та меліорації України. Як наслідок, ми маємо концепцію розробки програми збереження Шацького поозер’я і з нею треба працювати далі. Це буде базовий документ, що дозволить нам далі рухатися», – зауважив член комісії Юрій Ройко.

«Це питання – комплексне. Ми не можемо стверджувати, що саме вплив ягідних підприємств є масштабною причиною проблем озер, але можливості такої не відкидаємо», – пояснює начальник управління екології ОДА Валентин Кухарик. 

Між тим, працівники підприємства пояснили депутатам та екологам, яку і звідки використовують вода для зрошування плантацій лохини. Щоправда, в нинішній дощовий період, ягоди додаткового поливу не потребують.

«В час засухи ми використовуємо воду з річки Прип'ять, оскільки маємо дозволи на водозабір поверхневих вод і ще маємо три свердловини глибиною до 20 метрів», – пояснив директор ТзОВ «Волинська ягідка» Василь Голядинець.

Про саму систему крапельного зрошування детально розповів заступник директора підприємства Сергій Маїло.

«Система краплинного зрошення розрахована на подання 12 м кубічних води на 1 га культури. На гектарі 2860 кущів. Це – до 5 літрів на кущ. При необхідності ми наповнюємо резервуари, бо для поливу потрібно використовувати якісну воду. А ми маємо проблему з вмістом заліза у воді. Накопичувальні басейни ми використовуємо, щоб покращити якість води і забезпечити нею наші культури. Науковці кажуть, що на один кущ йде 20 л води. Я не розумію, про що мова. Якщо ми за добу дамо 10 л води на кущ, то скільки може сприйняти рослина? Пів літри. Все інше піде в землю. Для чого нам тратити електроенергію та ресурс моторів? Де логіка? Крім того, ми ставимо завдання не зволожувати грунт, а підтримувати його вологість після весни. Ми даємо воду півгодини в день. Це – не піски. Ми вирощуємо ягоди на торф’яниках», – запевнив працівник «Волинської ягідки».

Радник голови обласної ради Веніамін Туз називає «Волинську ягідку» підприємством сучасних технологій. Він схвально ставиться до того, що нинішні плантації знаходяться на колишніх занедбаних землях, які деградували в свій час і були зарослі чагарниками. Як фахівець своєї справи пан Туз запевняє, що промислове вирощування лохини на територіях «Волинської ягідки» не може мати впливу на рівень води в озерах. Але так би було за умови, якби використовували воду зі свердловин глибиною понад 100 м, тобто з артезіанських вод.

Але за документами, які вивчав Веніамін Туз, підприємство має свердловини неглибокого буріння - до 20 м.

«Саме поозер'я та Cвітязь належать до басейну Західного Бугу, який відноситься до басейну Балтійського моря. А Прип'ять, у басейні якої знаходиться ця територія, де вирощують ягоди, відноситься до Чорного моря. Ми ведемо мову про Європейський водорозділ. Вода з одного басейну до другого перейти не може. Тобто вода, яка тут використовується, не може попадати з озера Світязь! На самому підприємстві ми спостерігаємо високу культуру виробництва. Воду тут економлять», – стверджує Веніамін Туз.

Крім того, він переконаний, що торфові території в басейні Прип'яті сприятливі для розвитку ягідництва.

Зауважимо, що Веніамін Туз є заступником голів обласної робочої групи, яка вивчає питання обміління Світязя. На виїзному засіданні екологічної комісії він поділився своїми міркуваннями щодо причин цієї катастрофи:

«Проблема – складна. Ми не можемо виокремлювати саме озеро Світязь. Воно є складовою Шацького поозер'я, в яке входить 27 озер. Вони складають одну гідрологічну систему. Зміни відбуваються у всіх водоймах. Ми так догосподарювалися на нашій планеті... Дощі не випадають – озера міліють. Велику роль грають підземні води, які знаходяться нижче Світязя і він з ними пов'язаний. Підземні води поновлюються за 7 років. Відповідно, вода в озері Світязь також поновлюється за 7-8 років. Оскільки в цьому озері ми не знаходимо торфів, болота, сапропелю, це означає, що озеро – живе і підземні води свою функцію виконують. Якби люди не купалися в Світязі, то цю воду можна було би пити. Це – один із резервуарів України, насичений питною водою. Київ не отримує такої води, як у Світязі. Ця вода й енергетично нормально заряджена. Шацьке поозер'я – це Мекка Волині. Тому тут багато людей відпочиває. Але є проблема. Чи здатний Світязь таку кількість людей витримати в сучасних умовах? Чи достатньо очисних споруд? Як поводять себе люди? Як виноситься сміття? Як ми господарюємо, ведучи рекреаційний бізнес? Люди хочуть умов, але чи підходить це для озера?» – ставить питання Веніамін Туз і визначає одну з основних після глобального потепління причин обміління озер, а саме – вплив від хаотичного ведення рекреаційного бізнесу.

Наразі Веніамін Туз працює над книгою про історію найвідомішого українського озера. Використовує матеріали, починаючи з 1887 року, коли люди прокопали канал Луки-Перемут глибиною 3 м. Це було перше втручання людини з глобальними для водойми наслідками. А друге, і більш згубне, – Копаївська меліоративна система, побудувавши яку знищили болота, що стримували воду. Пан Туз переконує, що на державному рівні потрібно вирішити, що робити з Копаївською системою, а питання є дуже не простим, бо на осушених територіях – чимало людських паїв.

Тобто питань, пов'язаних з обмілінням Шацького поозер'я, дуже багато. Депутати обіцяють, що триматимуть руку на пульсі, але виступають проти того, щоб в усіх бідах звинувачувати тільки ягідників. Остаточні висновки комісія озвучить на своєму пленарному засіданні.