стрічка

Операція «Децентралізація»: як Уряд завершуватиме реформу місцевого самоврядування

04 Квітня 2020, 17:28
Операція «Децентралізація» 747
Операція «Децентралізація»

Залишилося дуже мало часу, аби завершити реформу місцевого самоврядування і всієї системи територіально організації влади. Всі питання повинні вирішити до осені 2020 року, тобто до виборів. Адже вони повинні пройти на новій територіальній основі.

Про це говорили під час Національного пресклубу реформ «Децентралізація: що далі?» у Києві в рамках проєкту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізовує Асоціація міст України за підтримки USAID.

«Питання будь-якої реформи  це не просто технічні рішення, які можуть бути й правильно прийняті, правильно оформленні. А це, в першу чергу, досягнення розуміння тої чи іншої реформи і суспільне сприйняття цієї реформи. Як би центральні органи виконавчої влади, Уряд чи парламент активно не діяли, але без інформаційної підтримки будь-якої реформи, вони будуть приречені не на успіх», – розпочав заступник Міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода.

В’ячеслав Негода зауважив, що залишилося мало часу до завершення реформи. Її повинні завершити до кінця 2020 року

«У нас є червона лінія – місцеві вибори в жовтні цього року. А стартувати вони можуть не пізніше серпня. До того часу повинні все вирішити на рівні законодавства. Парламент завершує роботу в середині липня. То в нас дуже мало часу», – наголосив замміністра.

Читайте також: Гендерний мінімум: у Луцьку партії без жінок не зареєструють на вибори

Олександр Слобожан і В'ячеслав Негода
Олександр Слобожан і В'ячеслав Негода

Всього в Україні понад 1030 громад. Та процес ще продовжується. 90,3% площі території країни охоплено перспективними планами, що створило основу для формування спроможних громад. Об’єднання повинне відбуватися відповідно до перспективного плану, який розробляють обласні адміністрації і затверджує Кабмін. Отегешкам важливо побачити себе в перспективному плані області.

«Якщо є критичні побажання, зауваження, ви можете на стадії, поки ще не затверджено, проводити перемовини з ОДА і внести певні коригування. Якщо є консенсус у громадах, то не потрібно витрачати час на лишні обговорення. Ми вже не дискутуємо, чи потрібно об’єднуватися. Всі вже зрозуміли, що нам потрібні сильні спроможні громади. Це позитивне, що нам вдалося донести думку до простих людей, що це важливо – формувати спроможні громади», – резюмував В’ячеслав Негода.

Та багато утворилося й дрібних громад. Коли почали їх аналізувати, то побачили, що вони не відповідають критеріям спроможності. З такими ОТГ дуже важко.

«Наша політика міністерства – підтримувати громади, які пішли перші на вибори, проявили ініціативу. Їх треба залишити. Якщо вони слабкі по своїй спроможності, то потрібно думати, як їх підсилити за рахунок інших сусідніх громад. Щоб вони стали базою для більш спроможних. І тільки у випадку, коли цього не можливо зробити, тоді потрібно об’єднатися двом сусіднім громадам. Коли вони самостійно приймають таке рішення – це позитивно», – наголосив Негода.

Читайте також: Уряд визнав спроможними три волинські громади

Як наголосив заступник Міністра розвитку громад та територій України, ні із важливих критеріїв, показників, які визначають умови об’єднання та спроможності, не змінився. Є два основні показники, з допомогою яких можна визначити, чи громада є спроможною.

Перше, територія повинна бути цілісною, а не розірваною. Це не допускається. Територія повинна бути суцільною. Другий показник – це кількість дітей шкільного віку – 250, і дошкільнят – 100. Якщо ці показники є, то немає підстав вважати громаду не спроможною.

«Все інше, що ми добавили в цьому році, це критерії оцінки спроможності громади, тобто її людського потенціалу, фінансових і майнових ресурсів, які дають змогу надавати якісні послуги жителям, вирішувати накопичені проблеми та розвивати місцеву економіку», – додав В’ячеслав Негода.

Читайте також: Волинь – лідер децентралізації серед інших областей України

Основними критеріями є:

Чисельність населення, що постійно проживає на території громади – найголовніший ресурс. Це майбутнє громади.

Площа території. Кажуть, має бути велика територія. Велика територія добра для збору податків. Територія це добре, та не головний індикатор. Але це важливо для стабільності.

Чисельність учнів, що здобувають освіту в закладах загальної середньої освіти, розташованих на території спроможної громади.

Індекс податкоспроможності бюджету територіальної громади.

Частка місцевих податків та зборів у доходах загального фонду бюджету територіальної громади. Це важливо, бо утворили громади, але коли подивитися на їхню частку податків, то від 50 до 80% йде на зарплату.

«Який же ж розвиток у такій громаді? Ну утворили громаду, всі щось роблять, а результату немає. Взагалі ідеально, коли частка 10% йде на зарплати апарату громади. Але це не відсікаючий індикатор», – наголосив фахівець.

Читайте також: Громади Волині вимагають повторно обговорити перспективний план області

Говорячи про добровільне об’єднання громад чи формування спроможних ОТГ, для Міністерства важливе не просто механістичне об’єднання. А, в першу чергу, формування ефективної інфраструктури тої чи іншої громади. Кожна громада повинна мати мінімум інфраструктури, який дає можливість надавати якісні послуги жителям. Дуже важливо, коли плануєте розвивати певну мережу, бачити перспективу розвитку громади й регіону чи субрегіону. Це надзвичайно важливо.

ЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ В ЦЬОМУ РОЦІ МІНІСТЕРСТВУ

Щоб завершити головний етап реформи місцевого самоврядування в цьому році, потрібно зробити сім головних кроків. Зокрема прийняти Закон щодо визначення територій громад та їх адміністративних центрів. Це дасть можливість Уряду затверджувати адмінцентри і межі майбутніх громад. Також прийняти урядовий акт щодо адміністративно-територіального устрою базового рівня.

Прийняти Закон щодо адмінтерустрою субрегіонального рівня (100 районів).

«Будемо визначати, як називатимуть райони – повіти, чи округи, чи ще якось. Ми хочемо, аби назви несли якусь історичну енергетику, енергетику українства, нашої ідентичності, а не були штучними», – зауважив Негода.

Окрім того, прийняти Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», нову редакцію Закону «Про місцеві державні адміністрації», зміни до Бюджетного та Податкового кодексів. А також прийняти інші різні підзаконні акти, спрямовані на виконання законів. Для того, щоб все реалізувати. Все це реально.

Ця реформа для всіх, каже Негода. Це не для когось одного, чи якогось одного прошарку. Це не є реформа для місцевих депутатів, сільських/селищних голів, це реформа для людей – громадян України, які хочуть якісних послуг, хороших доріг, якісної медицини та освіти, соцдопомогу. Лише через сильні громади можна цього досягти. Ніякий державний орган чи виконавча влада не зроблять того результату, що самі люди, громади, – пояснив експерт.

«Звичайно, будуть у нас слабші громади. Чи прийдуть якісь не ті команди. Але це вже питання жителів. Обрали когось не того – перевиберуть. Влада буде підзвітна місцевим людям, і така влада більш ефективна, ніж та, яку призначають «зверху». Тому наше спільне завдання – вибудувати місцеву демократію та потужні громади», – зазначив В’ячеслав Негода.

Якщо вибудувати таку систему, то держава зміниться дуже швидко, як змінилися громади. Тоді через  4-5 років зміниться й Україна, зміняться міста й села.

Читайте також: Яких змін чекати владі та громадам на Волині

 

Підписуйся на наш канал у Telegram: https://t.me/lutsk0

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024