На Демидівщині столітня козацька «Голгофа» потребує реставрації

У селі Пляшева, яке входить до складу Демидівської ОТГ, потребує реставрації столітня козацька «Голгофа», картина намальована на Свято-Георгіївському храмі, на «Козацьких могилах».

Надвірний іконостас був створений як тимчасовий у 1915 році. Але зміг пробути більше сотні років на фасаді храму. І достояти до наших днів. Щоправда нині ікона вже втратила свою привабливість і потребує негайної реставрації, повідомляє Рівне1.

Національний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також як «Козацькі могили». Тут у 1651 році відбулась одна з найбільш битв в європейській історії. 300 тисяч учасників. Козаки під проводом Богдана Хмельницького проти польської шляхти.

Свято-Георгіївська церква є основою меморіалу. Аналогів їй немає ніде у світі. Бо тут є три престоли, які розташовуються один над одним. А також іконостас на зовні. А саме на фасаді храму намальована ікона «Голгофа». Її автором є відомий художник Іван Їжакевич, який її створив у 1915 році.

«Вона спочатку малювалась як тимчасова картина, бо вона малювалась на металі, а термін зберігання на металі 10 років. Але так склалось, що вона вже свій сторічний ювілей відзначила і стан її досить не привабливий і потребує реставрації», – каже генеральний директор національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» Леонід Галабуз.

Стінопис намальований на фасаді храму. Дощ, сніг та сонце за стільки років вплинули на ікону. Остання потьмяніла, втратила фарби і потріскалась. Живопис вже реставрували. Востаннє у 2001 році.

Загальна площа картини більше 50 метрів квадратних, тобто вона була намальована на окремих листах і була скріплена на фасаді вже тут. Листи 1,50 на 70, які вирізали і набивали на дерев'яні дощечки.

Картина «Голгофа» є іконостасом. Коли проходять заходи по вшануванню загиблих у Берестецькій битві то богослужіння відбувається перед храмом.

«На вулиці, на оцій площі перед храмом відбуваються богослужіння і фасад храму виконує функцію іконостасу. Тому що така кількість людей, що храм не може вмістити», – розповідає намісник Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на «Козацьких могилах» архімандрид Софроній.

Зовнішній іконостас унікальний для української архітектури. Христове розп'яття збереглось найкраще. У інших місцях цвіль та іржа. Зберегти Голгофу надзвичайно важливо, кажуть історики.

«Коли будувалась церква на козацьких могилах, вона будувалась ексклюзивно. Там і художники і архітектори – це був індивідуальний проект. А якщо говорити, що вперше іконостас винесений за межі церкви, на ззовні то – це єдиний, більше такого не має», – розповідає Микола Бендюк.

Вже не перший рік піднімають питання реставрації ікони «Голгофа». У 2018 Міністерство культури повідомило, що на реставрацію картини передбачили трохи більше 8 мільйонів гривень. Втім коштів і досі немає. Нещодавно у заповідник приїздили реставратори з Києва. Оцінювали стан живопису.

Документацію на виготовлення та збереження самої картини виготовили ще у 2018 році. Вона ще дійсна. І зараз вона на опрацюванні у реставраційному інституті у Києві. З нею працюють фахівці, які дадуть необхідне заключення і для того щоб її реставрувати по даному проекту необхідно до трьох мільйонів гривень.

Передбачають перенесення картини із церкви в приміщення Дубенського замку. А на фасаді Свято-Георгіївського храму планують викласти мозаїку за сюжетом Їжакевича. Реставратори зараз оцінюють стан цинку, на якому створений живопис. Головна проблема – знайти кошти на реставрацію.

«Коли Нотердам згорів то створилися фонди і багато людей з різних країн долучались до відновлення. Я думаю, якби ми всі долучились до відновлення нашої святині, унікальної святині то я думаю це би можна було зробити», – переконані історики

У наступному році виповниться 370 років битви під Берестечком. У заповіднику є гробниця, де зберігають рештки шести тисяч козаків. Керівництво заповідника впевнене, що до наступного року завдяки бюджетним коштам та благодійним фондам, їм вдасться відновити столітню козацьку Голгофу.

Читайте також:  Шанків Яр: історія дослідження пам'ятки