Єврейський будинок у Ковелі ніякої історичної цінності немає, – депутат
-
-
>
-
>
-
>
1860
Ковельська влада хоче будь-що знести столітній будинок в центрі міста, який під час Голокосту був межею єврейського гетто.
На сесії Ковельської міської ради «запекла» дискусія відбулася навколо ідеї переїзду історичного музею з парку культури і відпочинку імені Лесі Українки в будівлю колишнього РАСЦу на вулиці Степана Бандери та майбутнього вивільненого приміщення.
Ця тема активно обговорювалася ще перед сесією – на депутатській комісії з питань житлово-комунального господарства. Багато ковельчан вважає, що в будь-якому разі варто зберегти для нащадків столітню споруду, значну реконструкцію якої провели у 60-х роках ХХ століття.
«Справді, на комісії піднімали це питання і задавали ми запитання архітектору. Вона нам повідомила, що це – єврейський звичайний жилий будинок. Вся історична цінність. Крапка. Ніякої цінності немає», – заявив у мікрофон депутат Святослав Степанюк з фракції ВО «Батьківщина».
Його активно підтримали однопартійці – міський голова Олег Кіндер та секретар міськради Віра Федосюк. За словами мера, статусу будівлі ніхто не надавав.
«А треба надати хоч якийсь статус. Будь-який статус надається на основі документів. На основі чого тут надавати? Архітектор Гауді. Є такий архітектор. Він зробив там таке приміщення. Добре. Жив там цар Петро якийсь, чи Олександр ІІ. Да, добре. Чи, може, Ленін приїжджав і жив? Може, ще що не будь? Ну ви: історична цінність. Ну був житловий будинок. А далі що?», – запитував Олег Кіндер прихильників збереження столітньої будівлі в центрі міста.
На думку депутатки Галини Стасюк з «УКРОПу», після переміщення музею в інше місце, чого так наполегливо добиваються градоначальники, вивільнена будівля має залишитися і чиновникам мерії треба зробити все, щоб вона отримала статус пам’ятки архітектури місцевого значення.
Варто зауважити, що нинішній центральний парк міста Ковеля під час війни був єврейським гетто. Після тих страшних часів і величезних руйнувань до наших днів тут збереглося лише декілька будинків, в тому числі й будова Ковельського історичного музею – єдиного вцілілого будинку з цілої вулиці Жеромського, яка була південною межею єврейського гетто і після війни зникла з мапи міста.
Чи вдасться частині громадськості відстояти перед міським керівництвом безмовного свідка Голокосту від зруйнування – покаже час.
Читайте також:
Нагадаємо, критику викликало і нещодавнє рішення влади проводити ярмарки-продажі промислових товарів на вулиці Володимирській – між будівлею Палацу культури імені Тараса Шевченка та вулицею Заводською, де колись було єврейське кладовище.
Читайте також: Дії керівництва міста Ковеля мають ознаки антисемітизму, – активіст
