Маневичанин поділився секретами осінньої риболовлі

Маневичанин Максим Пізнайко який має досвід риболовлі 20 років, розповів про типовий приклад риби, яка не відчуває особливої пристрасті ні до тепла, ні до холоду – окунь, який найбільш активний саме на стику сезонів – в листопаді.

Ловля окуня по першому льоді дуже результативна, але сьогодні мова піде не про неї, а про мало поширений лов спінінгом безпосередньо перед льодоставом.

Водойми

Якщо влітку важче відшукати місце, де окуня зловити не можна, то в передзимовий період все виглядає зовсім інакше. У пошуках окуня можна обстежити досить протяжну ділянку річки й залишитись без жодної «покльовки». Може бути, що попадеться судак чи щука, але окунь ніяк про себе не заявить. Проте варто тільки перейти з русла річки на глибоке водоймище, розташоване у річковій заплаві, і від «полосатиків» вже не буде відбою. Передзимовий лов окуня можливий і в ізольованих від річки водоймах – кар'єр або озеро зовсім не обов'язково повинні мати якесь відношення до річки. Але найуспішніше в цей час вдається ловити в затонах або кар'єрах, які з'єднані з річкою протокою або каналом.

Час

Середина жовтня – це усереднений термін початку осіннього ходу окуня. У теплу осінь він може зсуватися на кінець місяця. Жор окуня з кожним днем посилюється, досягаючи апогею перед самим льодоставом. Власне, льодостав – це явище, з яким доводиться рахуватися не окуню, а рибалкам. До нього ловлять спінінгом, а після – зачекавши кілька днів, поки лід не зміцніє – відвісним блешнінням.

Лід на глибоких кар'єрах і затонах встає на два тижні пізніше, ніж на ставках. то період передзимового лову окуня – перша половина листопада (до більш раннього терміну він ще не встигає перебудуватися на потрібний лад).

Час доби також обмежений. Окунь – риба денна, а листопадовий день короткий. Зазвичай все трапляється в період з 9:00 до 15:00.

Снасть

Максим каже, що не радив би піддавати дорогу вуглепластикову «палицю» експерименту на виживання. Адже скільки було випадків, коли на морозі вудилища на основі вуглеволокна просто розсипалися від помірних навантажень.

«Краще за все для наших випадків підходить спінінг з скловолокна з тестом до 27 грамів. Його потужність трохи вище тієї, що характерна для середніх окуневих вудилищ, але тому є два пояснення: пізньоосінні окуневі приманки у кілька разів важчі літніх блешень і твістерів, та й окунь напередодні зими попадається більший. Завдяки більшій вазі приманки катушку можна використовувати будь-яку. Діаметр шнура від 3 до 6 кілограмів», – пояснив маневичанин.

Приманки

Обертальні блешні, на які окуня ловлять влітку і ранньої осені, в листопаді абсолютно неефективні. Гра «оберталкі» в цей час мало приваблює окуня, її важко вести на великій глибині, хіба що блешня з грузилом-голівкою іноді приносить хоч якийсь результат. Найкраще окунь клює на обертальну блешню, силікон, віброхост та твістер.

Техніка лову

Окунь в листопаді гуляє по всьому кар'єру. У будь-якому місці можна розраховувати на успіх, якщо звичайно, там не дуже мілко. Зручніше за все ловити з підвітряного берега – коли вітер у спину, і клювання відчувається чіткіше, і приманки летять далі.

Дальність закидання може мати велике значення – іноді всі «покльовки» трапляються за 40-50 метрів від берега, хоча частіше буває, що окунь бере і далеко, і під берегом. У будь-якому випадку краще не обмежувати себе в дальності закидування.

Техніка лову гранично проста. Закидують та дають приманці опуститися на дно, роблять в середньому темпі кілька обертів котушки, знову дозволяють приманці впасти на дно і так далі. Якщо виявиться, що окунь бере тільки далеко, то приблизно з половини дальності закиду, щоб не втрачати час, швидко змотують шнур і закидують знову.

Клювання листопадового окуня дуже слабко сприймається на довгому шнурі. Приблизно в половині всіх випадків окунь просто висне – відчувається якийсь опір на іншому кінці шнура і не відразу зрозуміло, що це не мушля чи гілка. На другому місці – клювання типове для судака: легкий поштовх під час паузи. А сама нетипова «покльовка» для передзимового лову – це несильний, але виразний ривок при підмотці шнура. При всій нечіткості зовнішніх проявів клювання окунь хапає приманку дуже жадібно. Поролонова рибка або твістер повністю виявляються у нього в роті, лише грузило висить зовні.

Засікається окунь сам, підсікання може бути виправдане тільки при виразному клюванні під час паузи. Якщо ж окунь «завис», значить, він вже сидить на гачках, а додатковою підсічкою можна тільки нашкодити, порвавши його тонкі губи.

Окунь – риба зграєва, тому буває, що при послідовному закиданні трапляється три-п'ять «смугастих», хоча основну масу спійманих хижаків складають все ж таки одинаки. Взагалі, за короткий світловий день зазвичай вдається зловити 10-15 окунів середньою вагою близько до 50 грамів.