У Берестечку вшанували пам’ять січових стрільців, яких розстріляли 100 років тому
Меморіальні заходи провели 21 травня на місцях розстрілу і поховання півсотні українських вояків.
Також панахиду відправили на могилах двох священиків.
Перший – протоієрей Іонан Нікольського, який починав будівництво Свято-Троїцького собору, а у ті буремні дні відспівував розстріляних і до кінця своїх днів доглядав могилу.
Другий – Пилип Романюк, ієрей УАПЦ, політв’язень, дисидент побудував пам’ятник на могилі і доглядав її за радянських часів, теж доки жив.
Довідково (за матеріалами директора Берестечківського історичного музею Олега Дергая, опублікованими у Волинській газеті):
За переказами берестечківських старожилів, підрозділ Українських січових стрільців чисельністю до 50 осіб увійшов у місто 22 травня 1919 р. Слідом у Берестечко проникли польські війська. Українці, часто не маючи набоїв та провіанту (подекуди навіть уніформи!), були змушені здатися в полон. Але польські жовніри, всупереч усім правилам ведення війни, розстріляли військовополонених на майдані поблизу Свято-Троїцького православного собору.
Один із українців, рятуючись, забіг на подвір’я місцевого православного священика з проханням про порятунок. Але батюшка відмовив, і поляки, наздогнавши втікача, зарубали його шаблями… Настоятель храму потім щороку служив панахиду за розстріляними саме 22 травня (на весняного Миколая).
Похоронили замордованих Українських січових стрільців у братській могилі на місцевому кладовищі. Зробили це берестечківські вчителі. На могилі вони встановили залізний хрест у вигляді стилізованих снарядів.
У радянські часи могилу прибирала та доглядала колгоспна ланка із с. Піски (колгосп «Іскра»): після роботи, йдучи з поля, жіночки, ховаючись від влади, упорядковували місце поховання українських патріотів.
А в 1990 р. житель м. Берестечко Пилип Романюк виступив із ініціативою встановити дерев’яного хреста на місці поховання УССівців. Привезли березовий хрест, який мали урочисто нести з центральної площі на кладовище. Та працівники Горохівського райкому компартії, зібравши місцевих алкоголіків і нероб, привели цю неадекватну публіку на майдан. Антисоціальні елементи, матюкаючись і плюючи на хрест, обзивали його «фашистським»… Дійшло навіть до рукоприкладства…Але хрест місцеві патріоти таки встановили на могилі січовиків… Та через тиждень чиясь варварська рука його спиляла.
Божа кара настигла сім’ю, яка паплюжила та різала хреста: за короткий проміжок часу її не стало… А потім Пилип Філімонович встановив і невеликий монумент із написом «УСС. 1919 р.».
Із часу заснування в Берестечку Свято-Духівського православного храму УПЦ Київського патріархату його настоятель отець Володимир Кучрин щороку 22 травня служить панахиду на братській могилі Українських січових стрільців, а також біля місць масових поховань вояків УПА та Російської імператорської армії періоду Першої світової війни. Присутнім розповідають історію захоронень.
А на 14 жовтня 2018 року – День українського козацтва – місцева громадськість встановила та освятила пам’ятний знак на місці розстрілу Українських січових стрільців на Майдані Соборності. Його виготовлено коштом благодійних внесків членів виконавчого комітету Берестечківської міськради, депутатів та інших небайдужих людей.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром