«Мене не треба жаліти», – засновниця проекту «Я особлива мама» у Ковелі

У Ковелі вперше відбувся благодійний проект «Я особлива мама» для мам, які виховують діток з інвалідністю. Подібний унікальний проект відбувався лише у Києві та Луцьку, а тепер у Ковелі.

Проект тривав два дні. Участь у ньому взяло 16 жінок. Під час першого дня релаксу учасниці проекту відвідали клуб здорового способу життя, грали у боулінг, дивилися фільм у кінотеатрі, провели заняття з йоги, і каталися на конях. Такий відпочинок допомогли організувати благодійники.

«Нас постійно тримали в безперервній інтризі, зацікавленості, ефект несподіванки завжди був присутнім протягом цього дня. Ми до кінця не знали куди ми будемо їхати, куди потрапимо, де опинимося», – згадує одна із учасниць проекту Тетяна.

Учасниці відзначають, що їм сподобалася дружня атмосфера між мамами. Для багатьох із жінок це був перший досвід катання на конях чи заняття йогою, тощо. 

13 квітня відбувся фінальний етап проекту – вечірка «Супер мама». Учасниці проекту взяли у професійній фотосесії та святково пройшлися по червоній доріжці. Під час цього вечора мами діток з інвалідністю мали нагоду розповісти, що їм найбільше запам'яталося під час дня релаксу, свою історію та про проблеми з якими доводиться стикатися у буденному житті.

Учасниці проекту «Я особлива мама»

Читайте також: Дванадцять історій «особливих» мам з Волині, яких перевтілили. ФОТО

Організаторкою проекту «Я особлива мама» є ковельчанка Марина Громова. Жінка каже, що заснувала благодійний проект у місті заради сина Станіслава.

«Я мама трьох діток. Два синочка, лапочка дочка. Дмитрик і Станіслав. Стасикові буде 13 років через місяць. Це у мене особлива дитинка. Це все, в першу чергу, для нього. Повірте, я мабуть зірку з неба би дістала, якби це було можливо», – розповідає Марина Громова.

Марина відзначає важливість проекту для мам, які взяли участь у проекті.

«Я хотіла це зробити для мам і в мене це получилося. Я не очікувала, що буде саме так. Але я не спала ночами і я дуже це хотіла. Бо повірте, ніхто так краще не знає, хто така особлива мама і що таке жити з цими проблемами, як та людина, яка живе з цим постійно. Я хочу розвиватися в цьому напрямку, бо це є важливо для мене. Я хочу підняти наш Ковель. Я є першим організатором, районним, який зробив такий проект в Україні. Мені хочеться, щоб таких проектів було у кожному районі. Тому що ми потребуємо це. Хоч раз у рік. 13-15-18 років і такий момент ми пережили перший раз у житті. Я на йозі була перший раз у житті», – ділиться Марина.

Марина Громова

Жінка планує продовження проекту і наступного року та обіцяє, що він буде ще кращим за цьогоріч.

«Це лиш початок. Девіз «Особливої мами» – «Творімо добро разом, я маю добре серце». З цих слів починався мій проект. Тому я дуже прошу, коли вас просять, не будьте байдужими. Інколи ви рятуєте чужі життя. Можливо хтось фінансово рятує. Можливо хтось психологічно, можливо морально. Допоможіть їй в любій ситуації», – каже Марина Громова.

Під час своєї промови жінка розповіла про жалість у суспільстві та спілкування із сином про «особливих».

«Не хватає нам такої уваги. Поваги з боку. Слово «жалість» я не люблю. І не люблю коли кажуть «Мені тебе жалко». Мене не треба жаліти. У мене є руки, ноги, голова», – зазначає Марина та розповідає про сина. 

«Він в мене дуже багато речей питає, які я не знаю як сказати. Він зараз любить дівчинку. У нього це стимул. І коли він говорить такі речі: «Мамо, я хочу ходити»... Я не знаю, як це об'яснити. Але він знає все, що відбувалося у вас тут. Він все ловить. І коли я сідаю щось записувати у зошит, телефонувати. [Марина показує підглядання сина] Мамо, то шо то за такий Особливий день? Шо то за такий особливий проект? А ти особлива? – Особлива. Чому? Цей проект, синок, для мам, які виховують діток з інвалідністю. А він каже, що таке інвалідність? Розумієте, тобто, отут є важкий психологічний ряд питань. Бо тут я не знаю, як йому об'яснити, я стаю і більше задумуюся, потім відпускаю, кажу... Синулька, ну ти в мене особлива дитинка, але ти не інвалід, ти просто особливий», – каже Марина Громова.

Як мама, жінка ділиться бажаннями синами після 18 років.

«Мам, в 18 років встаю на ноги і я тебе кидаю. Я кажу, «Сина, я буду така рада. Я буду просто в захваті. Якщо, ти в 18 років скажеш «Гудбай май лав». Я скажу хіба, сина, остав лише свій номер телефону. Я просто раз в рік подзвоню чи у тебе все добре? – Все добре». І я розумію, що я не знаю, наскільки я зможу це зробити до 18 років і взагалі це дуже боляче. Бо ми мами, лягаємо спати з думкою, а що ж буде завтра? Встаєм, а що буде ...», – зі сльозами каже Марина.

Святковий вечір завершився великою кількістю подарунків від благодійників та танцями.