Вікторія Романчук у Луцьку презентувала мистецький проект «Сторожа»

У Луцьку презентували мистецький проект «Сторожа».

Про це йдеться у сюжеті «UA: Волинь».

Авторка – юна художниця з Ківерців, учасниця Революції Гідності Вікторія Романчук. Дівчина розповіла, що вперше змогла вилити на полотно «свій Майдан». Презентація відбулася 22 лютого.

«Чотири роки я не могла про Майдан малювати абсолютно нічого. Не хотілося малювати того пекла, хотілося намалювати щось більш духовніше та інтимніше», – каже Вікторія Романчук.

Перші образи, які згодом з’явилися на полотні, художниця створила під час іконописного пленеру у Замлинні.

«Мені  приходить ця ідеї з Небесною сотнею, я беру папір 2 на 2 метри і малюю всю Небесну сотню. У мене зберігся цей рисунок. Там хрестами зображені їхні лика», – зазначає мисткиня.

На Майдан Вікторія поїхала, коли їй було 15. Там її поранили. Після Майдану вступила у Львівську національну академію мистецтв, де нині навчається. Розповідає: проект «Сторожа» створювала разом з однодумцями. Окрім полотен, до нього входять каталог зі світлинами усіх етапів роботи та «Щоденник Майдану» художниці, відеоінсталяція та перформанс «Час згадати». Постаті на полотні – то янголи, які нас оберігають, – каже Вікторія Романчук.

«Для мене Небесна сотня – це ті хлопці, які загинули, це болить мені,  а для когось «сторожа» - може бути будь-хто. Я з дитинства вірили, що маю янгола-охоронця. Їх стало більше, бо я в них вірю, поки я їх пам’ятаю», – додає Вікторія Романчук.

Проект «Сторожа» Вікторія Романчук презентувала у Києві, тепер його можуть бачити лучани та гості обласного центру.

«Це просто неймовірно... емоції переповнювали мене... плакало серце... Чому затверділи наші серця чому ми перестали співчувати чому змирилися зі смертями невинних людей... Ви думаєте що ніхто цього не бачить? Бачить Бог, бачить Сторожа з тих невинних що віддали своє життя за Україну за нас з вами! Люди де наша гідність?  Крім полотен було представлено відео роботу. Це реально шедевр який заслуговує на премію. Думаю згодом усі зможуть побачити цю роботу», – поділилилася враженнями від мистецького проекту «Сторожа» Людмила Тананайська у Facebook.

«Коли я стояла там, біля Вікторії, то ніби втрапила в поле концентрованої скорботи, яка піднімалася мені по ногам холодом від полотняної стежини лютневої змерзлої землі. Підступили сльози, почали тремтіти руки, А в очах Вікторії була безмежна любов...

З кожним роком розмовляти на цю тему, а тим більше - робити публічні мистецькі проекти - стає складніше. Бо думали, що складатиметься все якось інакше - мудріше, порядніше, переможніше, заможніше.

Ще постає питання: хто робить такі проекти і які сенси в них вкладає?

Вікторія належить до тих незаперечно чистих помислами людей, які мають велику моральну силу, любов і мудрість розмовляти з іншими на цю болючу тему. І для мене найщиріше підтвердження цього - це її босі ноги на бруківці колишньої Інститутської саме там, де пролилася кров її побратимів...
Дякую тобі за цей біль... Він нам потрібен, щоб не забувати», – написала Маша Пилипчук у Facebook.